Ухвала суду № 85748998, 20.11.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/19144/19

Провадження № 2/522/8058/19

УХВАЛА

про розгляд заяви про забезпечення позову

20 листопада 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання – Вадуцкої В.І.,

розглянувши без виклику сторін заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реє страційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича, в якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48871746 від 26.09.2019, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення офісу № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк»; скасувати запис про реєстрацію права власності №33400061, вчинений державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манютою Сергієм ОСОБА_2 , яким проведена реєстрація права власності на нежитлові приміщення офісу № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1923188451101) за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк»; стягнути судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 18.11.2019 року провадження у справі було відкрито.

Разом з позовом представник позивача – Черепов Д.В. подав заяву про забезпечення позову та просив:

-Накласти арешт на нежитлові приміщення офісу № НОМЕР_1 , загальною площею 56,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

-Заборонити Акціонерному товариству «Укрсоцбанк» та третім особам вчиняти будь-які дії з володіння, користування та розпорядження нежитловими приміщеннями офісу № НОМЕР_1 , загальною площею 56,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі проникати та входити до вказаних приміщень, укладати договори щодо оренди нежитлових приміщень, щодо надання/припинення комунальних послуг та інших дій;

-заборонити Акціонерному товариству «Укрсоцбанк» та третім особам вчиняти будь-які дії щодо обмеження прав ОСОБА_1 у володінні та користуванні нежитловими приміщеннями офісу № НОМЕР_1 , загальною площею 56,7 кв.м., що знаходяться АДРЕСА_2 адресою: АДРЕСА_1 ;

-заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) з нежитловими приміщеннями офісу № НОМЕР_1 , загальною площею 56,7 кв.м. АДРЕСА_3 адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що за АТ «Укрсоцбанк» неправомірно зареєстровано право власності на нежитлові приміщення офісу № НОМЕР_1 та існує загроза їх відчуження, оскільки позивача було незаконно, за відсутності рішення суду, без укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, без повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, поза межами строків позовної давності позбавлено права власності на нерухоме майно. Також позивач вказав, що станом на сьогодні вже чиняться перешкоди та складнощі для виконання рішення, що може бути ухвалене у даній справі, оскільки представники АТ «Укрсоцбанк» вже один раз намагалися незаконно виселити позивача та його орендарів з нежитлових приміщень офісу № НОМЕР_1 та проникнути у приміщення, а тому у позивача є всі підстави вважати, що АТ «Укрсоцбанк» повторно вчинить дії щодо виселення працівників офісу.

За таких обставин позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення офісу та накладення заборон на вчинення відповідних дій відповідачами та певними особами, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по справі у випадку задоволення позовних вимог, так як є велика ймовірність відчуження спірного майна, передання його в оренду та вчинення інших можливих юридичний дій з цим майном.

У відповідності до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, ознайомившись та дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За положенням ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права, щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями статті 150 ЦПК передбачено, що позов забезпечується, зокрема, 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору. При цьому не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому. Зокрема, не допускається забезпечення позову шляхом заборони органам управління юридичних осіб приймати рішення, виконувати статутні функції, здійснювати господарську діяльність.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Відповідно до абз.1 ч. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов`язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Із позовної заяви вбачається, що предметом спору є визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора щодо права власності на нежитлові приміщення офісу № НОМЕР_1 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та скасування запису про реєстрацію права власності, яким проведена реєстрація права власності на вказані нежитлові приміщення за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк».

Спірні нежитлові приміщення офісу до цього були іпотечним майном та належали позивачу на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення офісу №550, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради від 02.02.2007 р. №181.

Позов обґрунтований тим, що реєстрація права власності на нерухоме майно за АТ «Укрсоцбанк» відбулась із порушенням встановлених правил та процедур, а також вимог законодавства України.

При цьому суд вбачає, що на розгляді Приморського районного суду м. Одеси ще перебуває справа № 522/22603/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , третя особа – ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа – ОСОБА_3 , про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки, розгляд якої не завершено та призначено на 27.11.2019 року.

Отже, з огляду на викладене, беручи до уваги предмет спору та враховуючи обставини викладені у заяві про забезпечення позову, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання представника позивача та вважає за можливе задовольнити позов шляхом накладення арешту на спірне нежитлове приміщення .

При забезпеченні позову суддя бере до уваги те, що не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання майбутнього рішення суду.

Суд звертає увагу, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2019 р. по справі №754/10714/18.

В іншій частині клопотання суд відмовляє, у зв`язку з тим, що на час розгляду справи право власності щодо нежитлових приміщень офісу № НОМЕР_1 , загальною площею 56,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , лише оспорюється, а отже заявлені представником інші способи забезпечення позову буде обмеженням щодо правомочностей відповідача як власника спірного майна. Суд також бере до уваги що в своїй заяви позивач посилається на те, що вона спірне приміщення здала в оренду і відповідач може передати його також в оренду. Але при цьому доказів щодо зазначеного суду не надано. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість відповідача здачі в оренду або проникнення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також суд вважає за можливе, керуючись положеннями ч.ч.1, 2 ст.154 ЦПК України, не вирішувати на даному етапі питання про визначення зустрічного забезпечення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4,10-13,89,149-153,157,258-261,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача - ОСОБА_4 про забезпечення позову задовольнити частково.

Забезпечити позов до розгляду справи по суті шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення офісу № НОМЕР_1 , загальною площею 56,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині клопотання – відмовити.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання три роки.

Копію ухвали для виконання направити до Управління державної реєстрації юридичного Департаменту Одеської міської ради та сторонам по справі.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 20.11.2019 року.

Суддя Домусчі Л.В.