Рішення № 8574508, 25.03.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.10 Справа № 17/184

За позовом Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк”, м. Київ

до 1-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Дон Україна”, смт. Станично-Луганське Луганської області

до 2-го відповідача - ОСОБА_2, м. Луганськ

про стягнення 819721 грн. 66 коп.

Судова колегія у складі:

головуючий суддя Фонова О.С., судді Зюбанова Н.М., Середа А.П.

Представники:

від позивача: Вербицький Д.В., довіреність № б/н від 17.07.09;

від 1-го відповідача: представник не прибув;

від 2-го відповідача: представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дон-Україна” та ОСОБА_2 солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 819721,66 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 770000,00 грн., заборгованості за процентами у розмірі 23581,69 грн., заборгованості по пені у розмірі 26139,97 грн. (згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог №900-4/2664 від 25.09.2009).

Представником позивача у судовому засіданні 17.09.2009 надано заяву про уточнення позовних вимог №900-4/2480 від 14.09.2009, де зазначено, що сторонами у судовому процесі, а саме позивачем та відповідачем, можуть бути підприємства та організації визначені у ст. 1 ГПК України, позивач уточнює позовні вимоги та просить суд стягнути заборгованість за кредитним договором з ТОВ “ДонУкраїна”.

Вказане уточнення прийнято судом до уваги.

Представником позивача у судовому засіданні 19.10.2009 надано заяву про збільшення позовних вимог №900-4/2963 від 15.10.2009, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 862618,47 грн., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 770000 грн., заборгованість за процентами у розмірі 66762,30 грн., заборгованість по пені у розмірі 25856,17 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, збільшення розміру позовних вимог за вказаними заявами позивача прийняті судом до розгляду.

1-й відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві, зокрема, зазначає, що оскільки фізична особа не може бути стороною у господарському процесі, а позов заявлено солідарно до двох відповідачів, один з яких ОСОБА_2, є фізичною особою, то даний спір не підлягає розгляду в господарських судах, а тому провадження у справі підлягає припиненню.

2-й відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 31.08.2009, 17.09.2009, 07.10.2009, 12.10.2009, 22.02.2010, 11.03.2010 та 25.03.2010 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання 2-го відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від 2-го відповідача не надходило.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Акціонерним товариством „ОТП Банк” (позивач у справі), як Банком, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Дон-Україна”, як Позичальником, (1-й відповідач у справі), був укладений договір про надання кредитної лінії № CrL-SME 900/061/2007 від 27.12.2007 (далі Договір), згідно якого Банк надає Позичальнику кредитну лінію з лімітом 770000 грн., зі сплатою 16,9 % річних, до 26.12.2009.

Відповідно до п. 1.1. Договору Банк надає позичальнику Кредитну лінію у розмірі, що не перевищує ліміту кредитної лінії, визначеного у частині № 1 цього Договору, а Позичальник приймає, зобовязується належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитної лінією і виконати всі інші зобовязання, як вони визначені у цьому Договорі.

Згідно п.п. 1.4.1.2-1.4.1.3 Договору, проценти нараховуються у день сплати процентів (26 числа), кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, відповідно до умов ст.1.5. цього договору.

Проценти (крім процентів за прострочений кредит) сплачуються позичальником у день сплати процентів кожного календарного місяця, та транзитний або поточний рахунки у банку в розмірі, визначеному п.п. 1.4.1.1-1.4.1.2. цього договору. Якщо день сплати процентів припадає на не банківський день платежі здійснюються позичальником у банківський день, наступний за таким не банківським днем, але не пізніше передостаннього дня поточного місяця.

Як встановлено у пункті 1.4.1.4 Договору, у будь-якому випадку, при повному поверненні суми кредиту, нараховані проценти повинні сплачуватись одночасно з поверненням кредиту. При простроченні повернення кредиту проценти за користування простроченими до повернення сумами нараховуються в порядку передбаченому в п.п. 1.4.1.1., 1.4.1.2. цього Договору та повинні сплачуватись одночасно з поверненням кредиту.

Як передбачено пунктом 1.10.1 Договору, незважаючи на інші положення Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобовязань в цілому, або у визначеній Банком частині у випадку невиконання Позичальником своїх зобовязань за Договором (в тому числі але не виключно встановлених п.1.6.1.1, 2.3, та ст. 3 цього Договору), а також невиконання Позичальником чи/та майновим поручителем, чи/та поручителем будь-яких умов Документів забезпечення. При цьому, виконання Боргових зобовязань повинно бути проведено Позичальником протягом 30 календарних днів з дати надіслання Банком відповідної вимоги.

Відповідно до пункту 1.10.3. Договору, у випадку невиконання Позичальником Боргових зобовязань понад тридцять вісім календарних днів, Банк має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір, шляхом відправлення на поштову адресу Позичальника відповідного листа. Цей Договір вважається розірваним з моменту відправлення на поштову адресу Позичальника вищевказаного листа.

Застереження 2: Вимога вважається надісланою, а відкладання здійсненим, в день їх направлення на адресу Позичальника, що зазначена в цьому Договорі. До направлення вимоги чи відкликання на адресу Позичальника поштою прирівнюється також і їх вручення Позичальнику чи його представникам під розписку.

Згідно з пунктом 4.1.1 Договору, за порушення прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим Договором строки, Позичальник зобовязаний сплатити Банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання, за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно цього Договору.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між позивачем та 2-м відповідачем було укладено договір поруки № SR-SME900/061/2007від 27.12.2007.

Позивачем на виконання умов Кредитного договору було надано 1-му відповідачу кредитну лінію загальною сумою 770000 грн., однак, 1-м відповідачем були порушені умови Договору щодо оплати кредиту та процентів за його користування, тому за ним склалась заборгованість за тілом кредиту у сумі 770000 грн. та за процентами у сумі 66762,30 грн.

У звязку з тим, що Позичальник своєчасно та в повному не виконував свої зобовязання з погашення кредиту та відсотків, позивач звернувся до суду за їх стягненням.

Крім того, позивачем була нарахована пеня за наявність простроченої кредитної заборгованості у сумі 25853,17 грн., згідно наданого розрахунку.

1-й відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених вище.

2-й відповідач пояснень стосовно суті спору не надав, у судове засідання не прибув.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання умов Договору позивачем було надано 1-му відповідачу кредит у загальній сумі 770000 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, меморіальними ордерами (а.с.145-149) та не спростовується відповідачем.

1-й відповідач вчасно не виконував свої зобовязання за Договором з погашення кредиту та відсотків, що ним не спростовано та підтверджується матеріалами справи.

Відповідальність за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів передбачена сторонами у п. 4.1.1. Договору у вигляді пені в розмірі 1%, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

Однак, стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»встановлює, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на це, позивачем вірно зазначена в розрахунку пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а не 1%, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення, як зазначено в договорі.

Також вірно взятий період за який повинна нараховуватись пеня у відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, адже нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Таким чином, позивачем було обґрунтовано нараховано 1- му відповідачу пеню за порушення строків оплати кредиту у сумі 25856,17 грн. (пеня за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 23328,54 грн. та пеня за несвоєчасне погашення відсотків у сумі 2527,63 грн.) та відсотків за кредитом у сумі 66762,30 грн. за період згідно наданого розрахунку.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість 1-го відповідача за заявлений у позовній заяві період не змінилася та складає: заборгованість за кредитом за кредитом у сумі 770000 грн., заборгованість за відсотками у сумі 66762,30 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 23328,54 грн. та пеня за несвоєчасне погашення відсотків у сумі 2527,63 грн., всього 25856,17 грн.

Стосовно 2-го відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 1, 21 ГПК України сторонами в судовому процесі можуть бути підприємства, установи, організації та інші юридичні особи.

Однак, позов заявлено до ОСОБА_2, як до фізичної особи.

З огляду на те, що позовні вимоги адресовані відповідачу у справі громадянину ОСОБА_2, та з урахуванням вищевикладеного, громадянин ОСОБА_2 не може бути стороною в господарському процесі.

За таких обставин, даний спір не підлягає вирішенню в господарському суді та відповідно до п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження у даній справі відносно 2-го відповідача підлягає припиненню.

За вказаних обставин, вимоги позивача за позовом підлягають задоволенню повністю за рахунок 1-го відповідача з віднесенням судових витрат на 1-го відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

При зменшенні позовних вимог судові витрати в частині зменшення покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю за рахунок 1-го відповідача.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дон Україна”, смт. Станично-Луганське Луганської області, вул. Чапаєва, буд. 2б, ідентифікаційний код 24050445, на користь Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк”, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, ідентифікаційний код 21685166, заборгованість за кредитом за кредитом у сумі 77000 грн., заборгованість за відсотками у сумі 66762,30 грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 23328,54 грн. та пеню за несвоєчасне погашення відсотків у сумі 2527,63 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 8626,18 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 134,52 грн., видати наказ.

3.Відносно 2-го відповідача провадження у справі припинити.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 29.03.2010.

Головуючий суддяО.С. Фонова

Суддя Н.М. Зюбанова

Суддя А.П. Середа