Рішення № 8574507, 26.03.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.10                                                                                 Справа № 8/33

          За позовом Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області,

до Приватного підприємства фірма «Вікторія Плюс», м. Алчевськ Луганської області, -

про стягнення 1755 грн. 73 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Саввіна В.В. - головний спеціаліст-юрисконсульт, - довіреність №6/01-05-299 від 04.02.09 року;

від відповідача –представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача:

основного боргу з орендної плати у сумі 1401,16 грн., пені у сумі 285,76 грн., 3% річних у сумі 68,81 грн., нарахованих позивачем у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна №162, укладеного між сторонами 01.03.2003 року;

судових витрат.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 16.02.10 року до 02.03.10 року - у зв’язку з неявкою повноважних представників сторін та невиконанням вимог суду у частині подання витребуваних документів; з 02.03.10 року до 26.03.10 року –у зв’язку з неявкою відповідача.

До початку судового засідання, призначеного на 26.03.10 року, представником позивача заявлено клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке задоволено судом.

У судовому засіданні він позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, хоча належним чином був поставлений судом до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

Так, 02.02.10 року за вих. №134 та 03.03.10 року за вих. №270 судом на адресу відповідача (м. Алчевськ, вул. Леніна, 51, - що підтверджується довідкою з ЄДР №5095617 від 11.02.10 року, виданою державним реєстратором виконавчого комітету Луганської міської ради) спрямовано ухвалу про порушення провадження по справі, а також про відкладення її розгляду.

Жодне з цих поштових відправлень до суду не повернуто.

За таких обставин у суду маються підстави для висновку про те, що ним вжито належних заходів, спрямованих на повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання.

Представник позивача не заперечив проти вирішення спору по суті у цьому судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, обставин справи та наявних у ній доказів, суд, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,43 та 75 ГПК України, вважає за можливе вирішити цей спір у даному судовому засіданні за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

01.03.03 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар), - укладено договір оренди нерухомого майна №162, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування вбудоване нежитлове приміщення площею 121,7 кв.м, оціночною вартістю 24210,00 грн., яке перебуває на балансі орендодавця та знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Леніна, 51, у цокольному поверсі п’ятиповерхового житлового будинку (п.1.1 договору).

          Вступ орендатора у володіння і користування майном настає одночасно з підписанням цього договору та акту приймання-передачі орендованого майна (п.2.1).

          Передача в оренду нежитлового приміщення не тягне за собою передачу Орендареві права власності на це майно (п. 2.2).

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати та за базовий місяць (лютий) становить 311,46 грн., без ПДВ. Індекс інфляції для розрахунку орендної плати застосовується з відставанням на 1 місяць. Нарахування ПДВ здійснюється відповідно до чинного законодавства (п.3.1).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за останній місяць перед розрахунковим (п.3.2).

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення (враховуючи день сплати) (п.3.6).

Орендар зобов’язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.2).

За невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та договором (п.11.1).

Договір діє з 01.03.03 року по 01.3.04 року (п. 12.1.) та може бути пролонгований на новий термін у порядку, встановленому п.12.6 (а.с.8-10).

Предмет оренди орендарю передано 01.03.03 року, що підтверджується актом передачі майна, підписаним обома сторонами (а.с.12).

До основного договору сторони уклали низку додаткових угод, а саме:

додаткову угоду №1 від 30.04.04 року, - яким продовжили термін дії договору до 28.02.05 року (а.с.14);

додаткову угоду №2 від 01.08.07 року, якою встановили рівень орендної плати в 957,16 грн. та ПДВ у сумі 191,22 грн. (а.с.15);

додаткову угоду №3 від 01.11.08 року, якою встановили рівень орендної плати в 1264,88 грн. та ПДВ у сумі 252,98 грн. (а.с.17);

додаткову угоду №4 від 29.12.08 року, якою продовжили термін дії договору до 30.11.11 року (а.с.19).

27.03.09 року між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу 73/100 частки вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення (приватизація шляхом викупу), згідно якому продавець продав, а покупець купив 73/100 частки вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення №120, що розташоване за адресою: м. Алчевськ, вул. Леніна, 51 (п.1.1), за 268945,00 грн. (п.1.3) (а.с.20-21).

Згідно розрахунку суми позову, наданому позивачем до справи, орендар має борг з орендної плати за період з січня 2007 року по березень 2009 року у сумі 1401,16 грн., на яку він, керуючись умовами договору та чинним законодавством, нарахував:

пеню за той же період у сумі 285,76 грн.;

3% річних у сумі 68,81 грн., а всього 1755,73 грн. (а.с.23-24), які просить стягнути з відповідача.

Останній позов не спростував та не оспорив.

ІІ.Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.           Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).           Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

          Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

          Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до орендних.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачу майно у користування за плату на визначений термін (частина 1 ст. 759 ЦКУ, ст. 2 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна»(далі –ЗУ №2269-ХІІ).

За користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 ст. 762 ЦКУ).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов’язання за вказаним договором, - тобто передав орендареві цілісний майновий комплекс –предмет договору, тим самим виконавши вимоги ст.ст.795-796 ЦКУ та ст. 13 ЗУ №2269-ХІІ.

          Орендар належним чином не виконав умови договору, ст. 19 ЗУ №2269-ХІІ., а також ст.ст. 762 та 797 ЦКУ - про щомісячну сплату орендної плати за користування майном.

Інший строк оплати, ніж той, що передбачений договором, сторонами додатково узгоджено не було.

          Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов’язання).

          Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

          Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

          Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

          Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

          Згідно частинам 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Як сказано у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (далі –ГКУ), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Вищезгаданим договором, укладеним між сторонами, встановлено право орендодавця у разі несвоєчасного або не у повному обсязі перерахування орендарем орендної плати, стягувати на користь бюджету борг відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені у розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожен день прострочення (враховуючи день сплати) (п.3.6).

З огляду на цю обставину позивач вірно нарахував пеню за вищезгаданий період.

          Пунктом 1 частини 2 ст. 258 ЦКУ передбачено скорочений –річний –термін для стягнення пені, однак, відповідач не скористався своїм правом заявити про застосування терміну позовної давності, - яке грунтується на нормі частини 3 ст. 267 ЦКУ, згідно якій позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

          За таких обставин суд стягує пеню у сумі, заявленій позивачем.

          При вирішенні питання про стягнення з відповідача 3% річних суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.          

          Спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем, відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ та ст. 20 Господарського кодексу України.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Суд, керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України, покладає судові витрати на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11,16, 258,509,525, 526, 530, 549,560, 610-612, 614, 623, 655, 759,762,795,796 Цивільного кодексу України, ст.232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34, 43,44, 47-1, 49 та ст.ст.75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Приватного підприємства фірма «Вікторія Плюс», ідентифікаційний код 24179423, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Леніна, 51 Луганської області, - на користь Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, ідентифікаційний код 20185674, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Леніна, 48 Луганської області, - основний борг з орендної плати у сумі 1401 (одна тисяча чотириста одна) грн. 16 коп., пеню у сумі 285 (двісті вісімдесят п’ять) грн. 76 коп., 3% річних у сумі 68 (шістдесят вісім) грн. 81 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 26.01.10 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано – 30 березня 2010 року.

Суддя                                                   А.П.Середа