Рішення № 8574497, 22.03.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.10                                                                                 Справа № 14/129

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Термекс”, м. Чернівці

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортекс 2006”, м. Кремінна Луганської області

про стягнення 65415 грн. 51 коп.

Судова колегія у складі:

головуючий суддя –Фонова О.С., судді - Зюбанова Н.М., Косенко Т.В.

                                         Представники:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 40141,57 грн., пені у сумі 5478,47 грн., 3% річних у сумі 2548,21 грн., інфляційних нарахувань у сумі 17247,26 грн. за договором №Дон20/05 від 20.05.2007 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Позивачем на адресу суду було надіслано доповнення № 10-3/1 від 10.03.2010 до позовної заяви, зі змісту якого вбачається, що позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача тільки основний борг у сумі 40141,57 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, зменшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.

Відповідач в жодне судове засідання, що відбувались 28.05.2009, 15.06.2009, 02.07.2009, 20.07.2009, 28.12.2009, 21.01.2010, 11.02.2010, 25.02.2010, 12.03.2010 та 22.03.2010 не прибув.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно якого він позов не визнає та просить суд відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що строк виконання зобов’язання за договором ще не настав. Акт звірення залишків товару на складі відповідача є неналежним доказом, оскільки на ньому відсутні печатка підприємства та підпис його керівника.

На адресу суду 08.05.2009, 15.06.2009, 02.07.2009, 23.12.2009, 19.01.2010, 11.02.2010, 25.02.2010, 11.03.2010 та 22.03.2010 від відповідача надходили клопотання про перенесення розгляду справи на інший день у зв’язку з: неможливістю прибуття представника відповідача з причин його відрядження, заміни на іншого представника, хворобою директора та його відрядженням.

Протягом слухання справи відповідачем оскаржувалась до Луганського апеляційного господарського суду, Вищого господарського суду, Верховного Суду України ухвала про відкладення розгляду справи від 15.06.2009, яка відповідно до діючого господарського процесуального законодавства не підлягає оскарженню.

Зазначене свідчить про зловживання відповідача своїми процесуальними правами, штучне затягування судового процесу.

У зв’язку з викладеним, суд відхиляє останнє клопотання про відкладення розгляду справи, адже надання додаткових документів суду не виключає можливість направлення їх поштою, у разі якщо вони мають важливе значення для розгляд справи, як це неодноразово зазначав директор відповідача Дугін В.А.

Крім того, на підприємстві відповідача є інший представник, у зв’язку з відрядженням якого директор відповідача Дугін В.А. раніше просив перенести розгляд справи та причин неявки якого у останні засідання зазначено не було.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Термекс” (позивач у справі), як Постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фортекс 2006” (відповідач у справі), як Покупцем, був укладений договір № Дон 20/05 від 20.05.2007 (далі –Договір).

Пунктами 1.1-1.3 Договору встановлено, що Постачальник передає покупцю, а Покупець приймає і оплачує товар на умовах цього договору. Асортимент, кількість і ціна товару, що поставляється, заздалегідь узгоджуються сторонами. Постачальник поставляє Покупцю товар для його продажу третім особам.

Згідно пунктів 2.1-2.3 Договору, ціна товару вказується у відвантажувальних документах. Оплата товару здійснюється покупцем на підставі рахунків-фактур, що виставляються постачальником. Постачальник надає покупцю комерційний кредиту вигляді відстрочення і розстрочки оплати за поставлений товар на суму, визначену згідно п.5.1 цього Договору. Покупець оплачує товар не пізніше двох робочих днів, з дати реалізації товару третім особам.

Як встановлено у пункті 5.7 Договору, сторони приймають на себе зобов’язання в період дії договору проводити звірки розрахунків і товару, що знаходиться у покупця. Звірка проводиться щомісячно в строк до десятого числа місяця, наступного звітним.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2007 року. За відсутності повідомлення однієї із сторін про свій намір припинити договір, що отримано іншою стороною не менше ніж за 15 днів до дати закінчення дії договору, цей договір вважається пролонгованим на таких саме умовах на наступний календарний рік.

На виконання умов Договору позивач поставив товар відповідачу на суму 123133,87 грн., однак відповідач не здійснив повну оплату товару, у зв’язку з чим за ним утворився борг у сумі 40141,57 грн., який позивач просить стягнути на свою користь.

Претензією від 06.03.2009 №06-03/09-1 (а.с.10), яку відповідач отримав 18.03.2009, позивач просив сплатити йому борг в сумі 40141,57 грн. за поставлену товар, але відповідач відповіді на вимоги не надав, свої зобов’язання по оплаті товару не виконав.

Відповідачем проти позову заперечує з підстав, викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Судом встановлено, що позивач поставив товар відповідачу, що підтверджується, видатковими накладними, скріпленими печатками сторін та підписами їх повноважними представниками, податковими накладними та довіреностями на отримання матеріальних цінностей, всього на суму 123133,87 грн. (а.с.11-17, 28-38, 53-54, 59-62, 73-76).

Позивачем надані суду пояснення з приводу різних номерів видаткових накладних, зазначених у розрахунку позову та наданих до матеріалів справи.

Так, номера накладних встановлено згідно до електронної бухгалтерської бази, з якої вони, або документи, які на них посилаються, роздруковано.

У зв'язку з особливостями ведення бухгалтерії Донецької філії ТОВ „Термекс" фактично підписані накладні ведуться з індексом „Дн-РН" та порядковим номером в електронній бухгалтерській базі, ці самі накладні в електронній бухгалтерській базі основного підприємства обліковуються за індексом „РН" та відповідним порядковим номером.

Накладні, за якими обліковується заборгованість, що наведені в розрахунку та ті, копії яких додано до справи, а оригінали пред'явлено для огляду - з одними й тими самими, за тією ж датою їх підписання, сумою та сторонами.

Жодних інших договорів з відповідачем не укладалось.

Підтверджена відповідачем заборгованість та інші дані акту звірки повністю відповідають наданим та підписаним відповідачем накладним. Розбіжність існує виключно в номерах накладних за актом, що відповідають номерам електронних аналогів накладних в бухгалтерських базах та самих роздрукованих накладних. Відмінність пов'язана з необхідністю ведення електронного бухгалтерського обліку як на головному підприємстві ТОВ „Термекс", так і на окремих його філіях.

Відповідачем, згідно банківських виписок по рахунку позивача, було здійснено часткову оплату на суму 83992,30 грн.

Згідно акту перевірки залишків товару від 30.06.2009 (а.с.115), підписаного представниками обох сторін та скріпленого їх печатками, сторони встановили, що станом на 30.06.2009 на підприємстві ТОВ „Фортекс 2006” знаходяться залишки раніше отриманого товару від ТОВ „Термекс” та вказаний перелік товарів.

Посилання відповідача на те, що даний акт не підписаний його повноважним представником та не скріплений печаткою відповідача є такими, що не відповідають дійсності, оскільки даний акт, наявний в матеріалах справи та належним чином оформлений з боку обох сторін.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно частини 2 статті 251 ЦК України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч.2 ст.252 ЦК України).

Статтею 1057 ЦК України встановлено, що договором, виконання якого пов’язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054-1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов’язання, і не суперечить суті такого зобов’язання.

Сторони в пункті 2.3 Договору встановили, що Постачальник надає покупцю комерційний кредит у вигляді відстрочення і розстрочки оплати за поставлений товар на суму, визначену згідно п.5.1 цього Договору. Покупець оплачує товар не пізніше двох робочих днів, з дати реалізації товару третім особам.

Таким чином, сторони встановили термін виконання зобов’язання, яке поставили у залежність від реалізації товару третім особам. В пункті 1.3 Договору також встановлено, що Постачальник поставляє Покупцю товар для його продажу третім особам.

У зв’язку з викладеним, суд не приймає до уваги доводи позивача відносно настання строку оплати з моменту передачі товару, та посилання на частини 1-2 статті 692 ЦК України, оскільки в даній нормі зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно акту перевірки залишків товару від 30.06.2009, підписаного представниками обох сторін та скріпленого їх печатками, сторони встановили, що станом на 30.06.2009 на підприємстві ТОВ „Фортекс 2006” знаходяться залишки раніше отриманого товару від ТОВ „Термекс”, а саме:

1SN 08150465 ER 1001 шт.

2SN 070410175 RZB 50L1 шт.

3SN 2006121300999 H100H1 шт.

4SN 070412794 RZB 100F1 шт.

5SN 061126544 RZB 100L1 шт.

6SN 070412744 RZB 100F1 шт.

7SN 011843 RSS 100V1 шт.

8SN 08140269 ER 100v1 шт.

9SN 06023692 MS 151 шт.

10SN 06023465 MS 12 light1 шт.

11SN 060925378 RZL 100VS1 шт.

12SN 94109 RSS 50 V1 шт.

Всього12 шт. Однак, такого товару як SN 06023465 MS 12 light та SN 06023692 MS 15 в наданих позивачем до матеріалів справи видаткових накладних не зазначено, крім того, в них вказано тільки модель без зазначення серійного номеру. Виходячи з того, що товар, вказаний у акті звірення поставлений за накладними № 0000185 від 21.05.2007, № 0000210 від 08.04.2008, № 0000276 від 06.05.2008, № 00001044 від 30.10.2008, в яких містяться відомості стосовно його вартості, (без урахування найменувань SN 06023465 MS 12 light та SN 06023692 MS 15, яких немає у видаткових накладних, які визначені позивачем неоплаченими), суд дійшов висновку, що на складі відповідача залишився товар на загальну суму 9901,74 грн., який не реалізований третім особам.

У зв’язку з викладеним та враховуючи умови Договору щодо настання строку оплати товару, суд дійшов висновку про наявність у відповідача заборгованості у сумі 30239,83 грн. (40141,57 грн. /залишок боргу заявленого до стягнення/ – 9901,74 грн. /сумі товару не реалізованого третім особам/ = 30239,83 грн.).

Доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву судом до уваги не беруться також з огляду на вищевикладене.

Таким чином, позов задовольняється частково, до стягнення підлягає основний борг у сумі 30239,83 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

При зменшенні позовних вимог судові витрати в частині зменшення покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд

                                        в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортекс 2006”, м. Кремінна Луганської області, площа Красна, буд. 4, ідентифікаційний код 34688838, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Термекс”, м. Чернівці, вул. Головна, буд. 246, ідентифікаційний код 32652485, борг у сумі 30239,83 грн.; державне мито в сумі 302,40 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 109,09 грн., видати наказ.

3. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Головуючий суддя                                                   О.С. Фонова

Суддя                                                                                Н.М. Зюбанова           

          Суддя                                                                                Т.В. Косенко