Рішення № 8574339, 02.03.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" березня 2010 р.Справа № 4/1 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І., розглянувши справу № 4/1

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

до відповідача: обслуговуючого кооперативу жителів с. "Куколівка", Кіровоградська область, Олександрійський район с.Куколівка

про стягнення 5704 грн.36 коп. втрат від інфляції та процентів річних

Представники сторін:

Від позивача - ОСОБА_1, особисто;

Від відповідача - участі не брали. Про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України. Рекомендоване поштове відправлення № 2585077 вручене відповідачу 27.01.2010 року.

Письмові клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату чи час до суду не надходили. При цьому господарський суд вважає, що передбачених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи не вбачається. При цьому судом також враховується позиція позивача який категорично заперечує проти відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Водночас, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Зазначене клопотання позивача підлягає до задоволення і суд повинен розглянути справу на підставі наданих документів, оскільки: по-перше, є докази про факт належного повідомлення скаржника про час та місце судового засідання; по-друге, відповідач не є фізичною особою-підприємцем, а є кооперативом з певною штатною чисельністю працівників, тому відповідач не був позбавлений права уповноважити на участь у судовому засіданні будь-якого з працівників підприємства або звернення до фахівців в галузі права для надання юридичної допомоги; по-третє, витребувані ухвалою господарського суду від 21.01.2010 року документи від відповідача (обґрунтовані заперечення або пояснення по суті позовних вимог, акт звірки взаєморозрахунків, установчі документи) не перешкоджають розгляду справи за наданими до суду позивачем матеріалами. Крім того, відповідач проігнорував вимогу суду про забезпечення явки представника в судове засідання.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з обслуговуючого кооперативу жителів с. "Куколівка", збитків, які виникли в результаті невиконання рішення суді з вини боржника в сумі 5704 грн. 36 коп.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який повністю підтримує позовні вимоги, господарський суд

В С Т А Н О В И В :

Правовідносини між учасниками спору виникли на підставі неналежного виконання відповідачем рішень судів у справах №4/17 та №14/76, накази по яких в даний час перебувають на примусовому виконанні в органах Державної виконавчої служби.

Як вбачається з матеріалів справи №4/17 заборгованість по проведенню авансового платежу складала 76935 грн. 20 коп. та підлягала до стягнення з відповідача.

Проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши їм правову оцінку, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення враховуючи наступне.

За приписами ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно до рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.03.2008 року у справі №4/17 стягнуто з обслуговуючого кооперативу жителів с. "Куколівка", 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Садова, 5, (р/р невідомі, код ЄДРПОУ 33502496) заборгованість по оплаті за виконані роботи в розмірі 141714 грн. 63 коп., з яких 76935 грн. 20 коп. основного боргу, штраф в розмірі 38467 грн. 60 коп., втрати від інфляції в розмірі 21695 грн. 82 коп., проценти річних в розмірі 4616 грн. 11 коп.; суму сплаченого державного мита в розмірі 1417 грн. 14 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 60 грн. 93 коп. на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 25014, АДРЕСА_1 ( р/р НОМЕР_2 в АКІБ УкрСиббанк м. Харків, МФО 352005, ідент. номер НОМЕР_1).

Відповідач (боржник) не надав доказів повного чи часткового виконання вказаного рішення суду, а визначивши в якості основного боргу саме 76935 грн. 20 коп., а не весь розмір заборгованості є правом позивача на заявлення до стягнення частки заборгованості а не всієї суми.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи №4/17 існували законні підстави для задоволення вимог позивача враховуючи наступне.

За приписом ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно до ст. 879 ЦК України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Таким чином, господарський суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, що підпадають під дію глави 61 ЦК України.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони провели певні дії на виконання умов договору, зокрема позивач провів частину робіт та передав ці роботи відповідачу, а відповідач визнаючи свої зобов'язання, прийняв роботу та частково провів оплату авансового платежу.

Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 837, 875 ЦК України підтверджують що це саме договір будівельного підряду.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до приписів ст. 886 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Спір фактично виник через небажання відповідача провести оплату авансових платежів на суму 76935 грн. 20 коп.

Укладений між сторонами договір та норми діючого законодавства не містять підстав для звільнення відповідача від обов'язку виконати зобов'язання по проведенню авансових платежів.

Позивач правомірно просить стягнути основний борг в розмірі 76935 грн. 20 коп. з відповідача на підставі ст. 526 ЦК України, зобовязання має бути виконано в натурі.

Визначальним для вирішення спору по суті господарський суд вважає приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України згідно до яких боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми.

Заявлені до стягнення збитки від інфляції за період з 01.05.2009 року по 01.01.10 року в сумі 4161 грн. 44 коп. підлягають до стягнення в повному розмірі, оскільки відсутні судові рішення про стягнення збитків за цей період, а згідно до рішення суду у справі №14/76 втрати від інфляції стягувались за період з 01.04.2008 року по 01.05.2009 року.

Натомість, господарський суд звертає увагу на ту обставину, що при проведенні розрахунку втрат від інфляції за вказаний період виходячи із суми заборгованості 76935 грн. 20 коп. із застосуванням компютерної програми "Діловодство суду" фактичні втрати від інфляції складають 5380 грн. 01 коп.

Однак, суд не находить підстав для виходу за межі позовних вимог з власної ініціативи та враховуючи відсутність заяви позивача про збільшення позовних вимог або виходу суду за межі позовних вимог, до стягнення присуджується заявлена позивачем сума втрат від інфляції в розмірі 4161 грн. 44 коп.

Поряд з цим, господарський суд повністю погоджується з наданим позивачем розрахунком процентів річних за період з 01.05.09 р. по 01.01.10 р. в сумі 1542 грн. 92 коп. та вважає за необхідне в цій частині задовольнити позовні вимоги повністю.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до повного задоволення.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з обслуговуючого кооперативу жителів с. "Куколівка" (28052, Кіровоградська область, Олександрійський район с.Куколівка, вул. Орджонікідзе 1) втрати від інфляції в розмірі 4161 грн.44 коп. та 1542 грн. 92 коп. процентів річних на загальну суму 5704 грн.36 коп., витрати на оплату державного мита в розмірі 102 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (25014, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в АКІБ УкрСиббанк м. Харків, МФО 352005, ідент. номер НОМЕР_1).

Наказ видати.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Ю.І. Хилько

Рішення прийняте і виготовлене в повному обсязі 02.03.2010 року.