Рішення № 8574112, 23.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"23" березня 2010 р. Справа № 7/007-10

Розглянувши справу за позовом ТОВ "Союз-Трейдінг"

До СПД ОСОБА_1

Про стягнення 8886,56 грн.

суддя

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейдінг», м. Київ,

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Васильків Київська область,

простягнення 8886,56грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Жухевич Н.А. представник за довіреністю б/н від 14.12.2009року.

від відповідача: не зявились

секретар судового засідання: Яцук Е.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейдінг»(далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою (вх. №175 від 20.01.2010року) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення 8886,56грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором оренди №АС-2/2009 від 10.04.2009року щодо оплати орендної плати за користування приміщенням, оплати комунальних платежів та експлуатаційних витрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.01.2010року було порушено провадження у справі № 7/007-10 та призначено її розгляд на 16.02.2010року.

В звязку з неявкою представників відповідача в судове засідання 16.02.2010року, розгляд справи було відкладено на 09.03.2010року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.03.2010року у звязку з неявкою в судове засідання представників сторін розгляд справи було відкладено на 23.03.2010року.

В судовому засіданні 23.03.2010року позивач підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання н зявився, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача, за наявними в ній матеріалами, так як їх незявлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив

10.04.2009року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейдінг»(орендодавець за договором, позивач у справі) та Фізичної особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар за договором, відповідач у справі) було укладено договір оренди №АС-2/2009 (далі договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 18,7 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, для розміщення офісу.

Згідно п. 1.2. договору орендар повідомлений, що орендодавець є управителем приміщення і розпоряджається ним на праві довірчої власності на підставі договору управління майном №11У від 28.12.2007року, укладеного із власником приміщення Товариство з обмеженою відповідальністю «Стоік-Плюс».

Пунктом 2.1. договору сторони визначили, що орендодавець зобовязується передати орендарю, а орендар прийняти приміщення за актом прийому-передачі, який є невідємною частиною цього договору, протягом 3 робочих днів з моменту підписання цього договору.

Обовязковою умовою для укладання акту прийому-передачі приміщення є здійснення орендарем оплати завдатку №1, відповідно до положень пункту 3.2. цього договору. (п.2.2.).

У відповідності з п. 3.1. договору плата за користування приміщенням площею 18,7 кв. м. складає 1870,00грн. з урахуванням ПДВ за один календарний місяць та складається з орендної плати, що становить 1082,17грн. та компенсації вартості експлуатаційних витрат, що становить 787,83грн.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що крім плати за користування приміщенням орендар сплачує орендодавцю такі компенсаційні платежі: компенсація вартості електроенергії; компенсація вартості комунальних послуг (тепло-, водопостачання та водовідведення).

Щомісячна сума плати за користування приміщенням та інших компенсаційних платежів, визначених пунктом 3.3. цього договору, що підлягають сплаті, зазначається орендодавцем в рахунках-фактурах, які орендар не пізніше пятого числа поточного місяця повинен самостійно отримати в офісі орендодавця.

Як визначено п. 3.9. договору орендар зобовязаний сплатити за користування приміщенням за поточний місяць не пізніше десятого числа поточного місяця; компенсацію вартості комунальних послуг та електроенергії протягом 10 календарних днів з моменту отримання рахунку від орендодавця, але пізніше пятнадцятого числа поточного місяця, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця.

Згідно п.10.1. договору він набирає чинності 10.04.2009року і діє до 10.04.2010року.

На виконання умов договору відповідно до акту прийому-передачі б/н від 10.04.2009року позивач передав, а відповідач прийняв в оренду офісне приміщення площею 18,70 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач починаючи з 10.04.2009року користувався орендованим приміщенням, яке позивачу не поверталось.

Господарським судом встановлено, що позивачем у відповідності до умов договору були виставлені відповідачу рахунки-фактури (копії рахунків наявні в матеріалах справи, оригінали оглянуті судом у судовому засіданні):

-на сплату орендної плати: №4610 від 14.04.2009року на суму 757,51грн., №4698 від 05.05.2009року на суму 1097,32грн., №5181 від 01.06.2009року на суму 1091,91грн., №5639 від 01.07.2009року на суму 1087,58грн., №6110 від 03.08.2009року на суму 1094,07грн., №6636 від 01.09.2009року на суму 1082,17грн., №7034 від 01.10.2009року на суму 1082,17грн., №7542 від 02.11.2009року на суму 1090,83грн., №8033 від 01.12.2009року на суму 1091,91грн.;

-на сплату експлуатаційних послуг: №4611 від 14.04.2009року на суму 551,48грн., №4699 від 05.05.2009року на суму 798,86грн., №5182 від 01.06.2009року на суму 794,92грн., №5640 від 01.07.2009року на суму 791,77грн., №6111 від 03.08.2009року на суму 796,50грн., №6637 від 01.09.2009року на суму787,83грн., №7035 від 01.10.2009року на суму 787,83грн., №7543 від 02.11.2009року на суму 794,13грн.,№8034 від 01.12.2009року на суму 794,92 грн.;

-на сплату вартості електроенергії: №5451 від 31.05.2009року на суму 91,20грн., №5767 від 30.06.2009року на суму 84,18грн., №6274 від 31.07.2009року на суму 80,67грн., №6521 від 31.08.2009року на суму 137,94грн., №7073 від 30.09.2009року на суму 113,91грн., №7603 від 31.10.2009року на суму 119,18грн., №8243 від 30.11.2009року на суму 134,26грн.;

-на сплату вартості водопостачання: №5474 від 31.05.2009року на суму 24,38 грн., №5838 від 30.06.2009року на суму 1,51грн., №6308 від 31.07.2009року на суму 4,02грн., №6501 від 25.08.2009року на суму 3,03грн., №7186 від 29.09.2009року на суму 4,53грн., №7198 від 30.09.2009року на суму 3,87грн., №7695 від 31.10.2009року на суму 3,93грн., №8563 від 21.12.2009року на суму 5,69 грн.;

-на сплату вартості теплопостачання: №7947 від 18.11.2009року на суму 68,97грн., №8507 від 17.12.2009року на суму 254,91грн.

Загалом позивачем було виставлено відповідачеві рахунки-фактури на загальну суму 17509,89грн.

Як зазначає позивач, відповідач лише частково оплатив виставлені рахунки, а саме у сумі 10493,33грн. Даний факт підтверджується копіями банківських виписок по рахунку позивача, які наявні в матеріалах справи.

Господарським судом встановлено, що рахунки-фактури, які виставлялись позивачем, починаючи з жовтня 2009року по грудень 2009року включно на сплату орендної плати, експлуатаційних витрат, комунальних платежів відповідачем не оплачувались. Таким чином, станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 7016,56грн. (17509,89грн. - 10493,33грн.).

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено ч.1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 193 ГК України передбачає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди №АС-2/2009 від 10.04.2009року у сумі 7016,56грн. є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання (п. 2 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 9.2. договору передбачено, що за порушення встановлених п.3.9. договору термінів здійснення оплати за користування приміщенням та компенсаційних платежів, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,5% від суми несплаченої плати за користування приміщенням та компенсаційних платежів за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за період стягнення пені. У разі прострочки здійснення плати за користування приміщенням та компенсаційних платежів більше ніж на 10 календарних днів, орендар додатково сплачує орендодавцю штраф у розмірі 1870,00грн. Сплата пені та штрафу за цим договором не звільняє орендаря від виконання зобовязання по оплаті визначених цим договором платежів в повному обсязі.

На цій підставі позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1870,00грн. за прострочення сплати орендної плати та інших, передбачених договором, платежів.

Оскільки факт прострочення відповідачем оплати орендної плати та інших платежів понад 10 календарних днів доведено позивачем належними та допустимими доказами, господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 1870,00грн. штрафу є обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду судом спору по суті відповідач не заперечив факт користування орендованим приміщенням, а також існування вказаної заборгованості, проте доказів оплати суми боргу не надав.

За таких обставин, господарський суд визнає позовні вимоги правомірними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню повністю, у сумі 8886,56грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08606, Київська область, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейдінг»(03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 12, код ЄДРПОУ 35256663) 8886 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 56 коп. заборгованості, та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя