Рішення № 8574031, 11.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"11" березня 2010 р. Справа № 19/008-10          

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Аутдор», м. Київ

до Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт», с. Гора;

про стягнення 23902,03 грн.           

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Лешкевич О.М. (довіреність № 124-2009 від 29.12.2009 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ Аутдор»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»(далі –відповідач) про стягнення 23902,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не розрахувався за надані на підставі Договору № 316/21-735/2 від 01.01.2007 р. послуги по проведенню рекламної компанії, в результаті чого виникла заборгованість у сумі 17342,97 грн., на яку нараховані за час прострочення платежу пеня в сумі 4054,78 грн., збитки від інфляції в сумі 1959,76 грн. та 3% річних у сумі 544,52 грн.

Ухвалою від 29.01.2010 р. суд порушив провадження у справі та призначив розгляд справи на 22.02.2010 р.

Ухвалою від 22.02.2010 р. суд відклав розгляд справи на 11.03.2010 р., у зв’язку з невиконанням сторонами вимог суду, викладених в ухвалі від 29.01.2010 р.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про причини неявки господарський суд не повідомив.

Присутній у судовому засіданні 11.03.2010 р. представник відповідача суму основного боргу визнав, але заперечив проти нарахування пені більше ніж за шість місяців, але письмовий відзив на позов не надав.

Суд вважає, що у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представника позивача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «СВ Аутдор»(за договором –виконавець) та Закритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «Аеросвіт»(за договором –перевізник) був укладений договір № 316/21-735/2 про проведення рекламної кампанії, згідно з умовами якого позивач зобов’язався надавати відповідачеві послуги по проведенню рекламної кампанії, адресна програма та вартість послуг по розміщенню реклами якої узгоджена у Додатках до договору. Згідно з п. 4.1. договору, ціна (вартість) послуг підлягає узгодженню сторонами до розміщення реклами та вказується у рахунку-фактурі, яка виставляється виконавцем.

На виконання умов договору, позивач виставив відповідачу рахунки-фактури № СФ-0001098 від 15.05.2008 р. за розміщення зовнішньої реклами у травні 2008 року на загальну суму 13083,29 грн. та № СФ-0001281 від 04.06.2008 р. за розміщення зовнішньої реклами у червні 2008 року на загальну суму 4259,68 грн.

Факт надання позивачем обумовлених договором рекламних послуг підтверджується також підписаним сторонами Актами № ОУ-0001098 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2008 р. та № ОУ-0001330 від 30.06.2008 р., всього на загальну суму 17342,97 грн.

Відповідно п. 4.3. договору, замовник щомісячно здійснює оплату вартості послуг на протязі перших 10 календарних днів кожного місяця проведення рекламної компанії на підставі рахунку-фактури виконавця. Замовник зобов’язаний оплатити вартість послуг незалежно від факту отримання оригіналу рахунку-фактури

Крім того, з метою досудового врегулювання спору позивач 04.12.2008 р. надіслав на адресу відповідача претензію за вих. № 02/12-1-08 від 02.12.2008 р. з вимогою протягом 5 днів з моменту отримання претензії сплати суму заборгованості в розмірі 17342,97 грн.

Станом на дату подання позовної заяви у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 17342,97 грн., яка до теперішнього часу залишається несплаченою.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На день розгляду справи відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання та не розрахувався за надані послуги .

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно п. 5.3. договору, у випадку недотримання замовником визначених договором строків здійснення платежів, замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочеи виконання по дату фактичної оплати.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»№ 543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

У відповідності з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє її в сумі 2081,16 грн. за наступним розрахунком:

1) за період з 20.12.2008 р. по 14.06.2009 р., ставка НБУ –12%, 17342,97 грн. х 24% х 177 дн. : 100 : 365 = 2018,44 грн.;

2) за період з 15.06.2009 р. по 20.06.2009 р., ставка НБУ –11%, 17342,97 грн. х 22% х 6 дн. : 100 : 365 = 62,72 грн.

Крім того, у відповідності з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а саме: збитки від інфляції в сумі 1959,76 грн. та 3% річних у сумі 544,52 грн. за період з 20.12.2008 р. по 05.01.2010 р. за розрахунками позивача, правильність яких перевірена судом.

Таким чином, виходячи з вищевикладених обставин, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»(08324, Київська область, Бориспільський р-н, с. Гора, код 20048090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Аутдор»(04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 80, літ. А, код 33239190) 17342 (сімнадцять тисяч триста сорок дві) грн. 97 коп. –боргу, 2081 (дві тисячі вісімдесят одну) грн. 16 коп. –пені, 1959 (одну тисячу дев’ятсот п’ятдесят дев’ять) грн. 76 коп. –збитків від інфляції, 544 (п’ятсот сорок чотири) грн. 52 коп. –3% річних, 219 (двісті дев’ятнадцять) грн. 28 коп. –державного мита та 216 (двісті шістнадцять) грн. 51 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог в позові відмовити повністю.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Т.П. Карпечкін

Рішення підписано

15.03.2010 р.