Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"19" березня 2010 р. Справа № 20/023-10
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»
до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
про стягнення 11132,76 грн.
секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.
за участю представників:
від позивача: Корнєва О.В., довір. № 18/2315 від 24.12.2009 р.
від відповідача: не зявився
Обставини справи:
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 11132,76 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 25.02.2009 р. з СПД ОСОБА_1 договору поставки природного газу №83 ПР-К-К-ць, згідно якого ВАТ по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»зобовязувалося поставити природний газ, а відповідач прийняти та оплатити його.
Згідно умов договору позивач здійснив поставку газу відповідачеві на загальну суму 8568,13 грн., який покупцем не був оплачений, у звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 8568,13 грн. основного боргу, 1010,33 грн. пені, 565,28 грн. штрафу, 242,27 грн. 3% річних, 746,75 грн. інфляційних втрат, а також відшкодувати 111,33 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Розгляд справи відкладався.
У судових засіданнях 02.03.2010 р., 19.03.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.
У судові засідання 02.03.2010 р., 19.03.2010 р. відповідач не зявився. Відзиву на позов не надав.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 19.03.2010 р. за згодою представника позивача судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
25.02.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»(постачальник) та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір поставки природного газу №83 ПР-К-К-ць, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобовязується передати у власність покупцю в 2009 році природний газ за наявності його обсягів, а покупець зобовязується прийняти та оплатити природний газ на умовах цього договору.
Згідно з п. 2.4 договору за розрахункову одиницю переданого газу приймається один кубічний метр, приведений до стандартних умов.
У відповідності з п. 3.7 договору приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна (скоригована відповідно до постанови КМУ від 29.04.2006 р. № 605 зі змінами, внесеними постановою КМУ від 28.01.2009 р. № 36) та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі актів приймання-передачі обсягів газу між постачальником та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником.
Пунктом 3.9 договору передбачено, що акт приймання-передачі обсягів споживання природного газу, з вказаними нарахуваннями, сторони підписують до 2 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до п. 5.1 договору з 01.01.2009 р. ціна за 1000 куб.м природного газу становить 2608,26 грн.
Згідно з п. 5.2 договору загальна сума цього договору складається із сум вартості місячних поставок газу.
У відповідності з п. 6.1 договору оплата за природний газ проводиться виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника вартості запланованих на наступний місяць обсягів газу до 17 числа місяця, що передує місяцю поставки 100% від вартості запланованих обсягів газоспоживання на наступний місяць.
Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу за звітний місяць до 8 числа місяця, наступного за звітним, таким чином: якщо сума здійсненої покупцем попередньої оплати є меншою, ніж вартість природного газу, вказаного в акті приймання-передачі природного газу, то покупець сплачує різницю на розрахунковий рахунок постачальника; якщо сума здійсненої покупцем попередньої оплати перевищує вартість природного газу в акті приймання-передачі природного газу, надлишок перерахованих грошових коштів зараховується як попередня оплата за постачання природного газу на поточний місяць.
Оплата за січень, лютий та березень здійснюється покупцем шляхом перерахування на рахунок постачальника 100% вартості обсягів газу протягом 3 банківських днів з моменту укладання цього договору.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що в разі не оплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
За прострочку платежу понад 30 днів покупець додатково повинен сплатити штраф постачальнику в розмірі 7% від суми заборгованості.
На виконання умов договору поставки природного газу №83 ПР-К-К-ць від 25.02.2009 р. ВАТ по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»було поставлено СПД ОСОБА_1 природного газу за січень-лютий 2009 р. загальним обсягом 3,285 тис. куб.м на суму 8568,13 грн., що підтверджується актами прийому-передачі № СФгаз-00849 за січень 2009 р. на суму 8208,19 грн. та № СФгаз-02763 за лютий 2009 р. на суму 359,94 грн.
Проте, як зазначає позивач, відповідач за поставлений природний газ не розрахувався.
ВАТ по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»та СПД ОСОБА_1 було підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.07.2009 р. на суму 8568,13 грн.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням викладеного та встановлення факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 8568,13 грн. підлягає задоволенню.
Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф відповідно до п. 7.2 договору поставки природного газу №83 ПР-К-К-ць від 25.02.2009 р.
Як зазначалося вище, згідно вказаного п. 7.2 договору передбачено, що в разі не оплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 1010,33 грн., у тому числі за період з 09.02.2009 р. до 08.03.2009 р. на суму 8208,19 грн. у сумі 150,71 грн., з 09.03.2009 р. до 08.08.2009 р. на суму 8568,13 грн. у сумі 859,62 грн., який є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.
Розмір заявленого до стягнення штрафу, визначений позивачем на підставі п. 7.2 договору, становить 565,28 грн.
Проте вимога позивача про стягнення штрафу не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій унормований статтею 231 цього ж Кодексу. За приписами пункту 6 наведеної норми штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності, у звязку з чим вимога позивача у даній справі щодо стягнення з відповідача 565,28 грн. штрафу суперечить приписам наведених норм.
Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 12.07.2007 р. № 13/710-06.
Крім того, позов містить вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розмір 3% річних, визначений товариством, становить 242,27 грн. за період з 09.02.2009 р. до 08.03.2009 р. на суму 8208,19 грн. у сумі 18,89 грн., з 09.03.2009 р. до 20.01.2010 р. на суму 8568,13 грн. у сумі 223,38 грн., а розмір інфляційних втрат складає 746,75 грн. за період з 09.02.2009 р. до 08.03.2009 р. на суму 8208,19 грн. у сумі 126,53 грн., з 09.03.2009 р. до 31.07.2009 р. на суму 8568,13 грн. у сумі 620,22 грн., які є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.
Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (07420, Київська обл., Броварський р-н, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»(14021, м. Чернігів, Новозаводський р-н, вул. Любецька, 68, код 03358104) 8568 (вісім тисяч пятсот шістдесят вісім) грн. 13 коп. основного боргу, 746 (сімсот сорок шість) грн. 75 коп. інфляційних втрат, 242 (двісті сорок дві) грн. 27 коп. 3% річних, 105 (сто пять) грн. 68 коп. витрат по сплаті державного мита та 224 (двісті двадцять чотири) грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.М. Бабкіна
Дата підписання рішення 24.03.2010 р.
Судове рішення № 8573884, Господарський суд Київської області було прийнято 19.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 20/023-10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: