Рішення № 85738723, 18.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 листопада 2019 року № 640/8125/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВІЗА ПОЛЮС»доГоловного управління Державної фіскальної служби в місті Києвіпро визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІЗА ПОЛЮС» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЗА ПОЛЮС» до переліку ризикових платників податків на підставі пп. 1.4 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві вчинити дії щодо виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЗА ПОЛЮС» із переліку ризикових платників податків, а саме: виключити Товариство з обмеженою ризикових відповідальністю «ВІЗА ПОЛЮС» із переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» на підставі облікової картки суб`єкта фіктивного підприємства від 27.04.2017 №622/10-13-21-01-03, внесеної до А1С «СФП» ІС «Податковий блок» співробітниками оперативного управління Києво-Святошинського ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в його Електронному кабінеті з`явився запис про внесення його в реєстр ризикових платників на підставі пп.1.4 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Після цього позивач звернувся до відповідача з метою отримання відповідного рішення щодо включення його до переліку ризикових платників податків, але відповіді не отримав. Позивач стверджує, що він не відповідає жодному з критеріїв ризиковості, є сумлінним платником податків, однак внаслідок спірного рішення відповідача не може повноцінно здійснювати господарську діяльність та виконувати обов`язок щодо своєчасної реєстрації податкових накладних, що призводить до погіршення ділових зв`язків та шкодить його господарській діяльності.

Відповідач надав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог та вказав, що позивач відповідає вимогам п. 1.4 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 "Про запровадження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та включений до категорії ризикових суб`єктів господарювання з метою унеможливлення безпідставного формування схемного податкового кредиту. З цих підстав просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Представники сторін заявили клопотання про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Так, на підставі положень ч. 3 ст. 194 КАС України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення позивача та відповідача, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як убачається із матеріалів адміністративної справи, позивач дізнався зі свого електронного кабінету платника податків, що контролюючим органом внесено інформацію про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, визначених п.п. 1.4 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку», тобто платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією наданою такими засновниками та/або керівниками.

Після цього позивач звернувся до відповідача з метою отримання відповідного рішення щодо включення його до переліку ризикових платників податків, але відповіді станом на момент подачі позовної заяви не отримав.

Вказане вище стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2018 №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", якою зокрема затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №117), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 2 Порядку №117 у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

- моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

- критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

- ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

У пункті 3 Порядку №117 наведені ознаки, у разі відповідності яким податкових накладних / розрахунків коригування, що подані на реєстрацію в Реєстрі, такі податкові накладні / розрахунки коригування згідно з пунктом 4 цього Порядку не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Натомість, відповідно до пункту 5, 6, 7 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

ДФС формує і веде у відкритому доступі окремий Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, за формою згідно з додатком 1 та щодня оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті. (пункт 8 Порядку №117)

Пунктом 10 Порядку №117 передбачено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку №117 Міністерство фінансів України листом від 31.10.2018 №26010-06-5/28170 погодило критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 №3104/4/99-99-07-05-04-13, за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця. Вказані критерії 05.11.2018 затверджені в.о. голови ДФС України, а 13.11.2018 -оприлюднені на сайті ДФС України.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, погоджених листом Міністерства фінансів України від 31.10.2018 №26010-06-05/28170, платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;

1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією наданою такими засновниками та/або керівниками;

1.5. набрав законної сили обвинувальний вирок суду та не погашено або не знято судимість стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби";

1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Суд зазначає, попри те, що вказані Критерії ризиковості не є нормативно-правовим актом і не є обов`язковими для виконання платниками податку, вони використовуються контролюючими органами в процедурах адміністрування податку на додану вартість як підстави для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Статтею 74 ПК України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Отже, визначені ДФС України та погоджені листом Міністерства фінансів України від 31.10.2018 №26010-06-5/28170 Критерії ризиковості платника податку, які застосовуються контролюючими органами, складаються з 5 основних критеріїв, які свідчать про фіктивність платника (пункти 1.1 - 1.5 ), та 7 додаткових критеріїв, на підставі яких контролюючий орган за наслідками аналізу податкової інформації вбачає об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства (пункт 1.6). В останньому випадку прийняття рішення про внесення платника до переліку ризикових платників покладається на Комісію регіонального рівня. Інформація про внесення суб`єкта господарювання до переліку ризикових платників податків вноситься до баз даних інформаційних систем ДФС України та є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування, складених таким суб`єктом господарювання, під час здійснення автоматизованого моніторингу, передбаченого Порядком №117.

Постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 року "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" затверджено Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Згідно з пунктами 2, 3, 4 цього Порядку комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Відповідно до пунктів 21, 22, 23 цього Порядку Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Як убачається зі скріншоту екрану з персоніфікованої веб-сторінки (електронного кабінету) позивача, що контролюючим органом внесено інформацію про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, визначених п. п. 1.4 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку», тобто платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією наданою такими засновниками та/або керівниками.

Як зазначає відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, позивача внесено 16.04.2018 до Журналу ризикових платників на підставі наявності облікової картки суб`єкта фіктивного підприємства від 27.04.2017 № 622/10-13-21-01-03, внесеної до АІС «СФП» ІС «Податковий блок» співробітниками оперативного управління Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області. В якості інформації про відпрацювання СФП вказано наступне: «зареєстровано третіми особами без мети ведення господарської діяльності шляхом обману гр. ОСОБА_1 »

Проте, інформація, крім наявної у підсистемі «Реєстр облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва ІС «Податковий блок», у ДФС України відсутня.

Як убачається з матеріалів справи, TOB «ВІЗА ПОЛЮС» було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 07.10.2015 (номер запису: 1 067 102 0000 022904).

19 листопада 2018 року в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи було внесено наступні зміни до відомостей про юридичну особу: виведено з переліку засновників: кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 та додано до переліку засновників: ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та скріншотом екрану додатку CONTR AGENT інформаційно-комунікаційної системи ЛІГА:ЗАКОН, розробленої TOB «Інформаційно- аналітичний центр «ЛІГА» станом на 15 липня 2019 року.

На момент проведення вищезазначених реєстраційних дій, громадянин України ОСОБА_2 був єдиним засновником TOB «ВІЗА ПОЛЮС».

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач на підтвердження внесення позивача до Журналу ризикових платників на підставі п. п. 1.4 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» відповідно до інформації, яка наявна у підсистемі «Реєстр облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва ІС «Податковий блок» ГУ ДФС у м. Києві не надало доказів, зокрема, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення відомостей за фактами, виявленими співробітниками оперативного управління Києво-Святошинського ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 27.04.2017 або вироку суду щодо вищезазначених обставин.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності внесення інформації про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, визначених п. п. 1.4 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку», тобто платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією наданою такими засновниками та/або керівниками.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Отже, оскільки внесення позивача до переліку ризикових платників податків зумовлює зупинення реєстрації (блокування) поданих ним податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд, вважає що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві щодо внесення позивача до Журналу ризикових платників 16.04.2018, зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби України в м. Києві виключити позивача з Журналу ризикових платників.

З урахуванням зазначеного та встановлених вище обставин, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Аудиторська фірма «Аналітик» не підлягає задоволенню

Керуючись статтями 77, 90, 241 - 247, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЗА ПОЛЮС» задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві щодо внесення Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІЗА ПОЛЮС» до «Журналу ризикових платників» 16.04.2018 на підставі облікової картки суб`єкта фіктивного підприємства від 27.04.2017 №622/10-13-21-01-03, внесеної до АІС «СФП» ІС «Податковий блок» співробітниками оперативного управління Києво-Святошинського ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби в м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІЗА ПОЛЮС» із переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» на підставі облікової картки суб`єкта фіктивного підприємства від 27.04.2017 №622/10-13-21-01-03, внесеної до АІС «СФП» ІС «Податковий блок» співробітниками оперативного управління Києво-Святошинського ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЗА ПОЛЮС» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко