Рішення № 8573718, 16.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"16" березня 2010 р. Справа № 22/016-10          

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “КЛО-ОЙЛ”, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка

до приватного підприємства “Альта-Світ”, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький

про стягнення 18472,73 грн.

Суддя           Третьякова О.О.

Представники :

позивача – Струс А.Я., довіреність №1 від 01 березня 2010 року,

відповідача – не з'явився.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «КЛО-ОЙЛ»(далі - Позивач) до приватного підприємства «Альта-Світ»(далі - Відповідач) про стягнення 18472,73 грн. основного боргу.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів № 30/Ко-07 від 01 квітня 2007 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25 січня 2010 року порушено провадження у справі № 22/016-10 та призначено справу до розгляду на 16 лютого 2010 року.

Ухвалами суду від 15 лютого 2010 року, 26 лютого 2010 року розгляд справи відкладався відповідно на 26 лютого 2010 року, 16 березня 2010 року.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з’явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву в витребувані господарським судом документи не надав, проте справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Відповідач був повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце засідання суду.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16 березня 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, суд

встановив:

Між Позивачем та Відповідачем 01 квітня 2007 року укладено договір поставки нафтопродуктів № 30/Ко-07 (далі –Договір), за умовами якого Постачальник (Позивач) зобов’язався передати, а Покупець (Відповідач) прийняти та оплатити нафтопродукти (пункт 1.1. Договору).

Розділ 3 «Ціна товару та порядок розрахунків»Договору викладено сторонами в новій редакції шляхом укладання 20 квітня 2007 року Додаткової угоди до договору поставки нафтопродуктів № 30/Ко-07 від 01 квітня 2007 року (далі –Додаткова угода).

Відповідно до пункту 3.4. Договору в редакції Додаткової угоди Відповідач зобов’язується здійснити оплату вартості Товару, визначеної в рахунку на поточний рахунок Позивача на умовах відстрочки платежу протягом 90 календарних днів з моменту отримання Відповідачем повідомлення про відвантаження Товару.

Датою відвантаження Товару, згідно пунктів 4.4.1.- 4.4.3. Договору, вважається: дата відмітки станції, зазначеної в залізничній накладній, або дата, зазначена в актах приймання-передачі, або дата, зазначена в товарно-транспортних накладних.

Судом досліджено, що на виконання умов Договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв бензин А-92 на загальну суму 23750,00 грн., що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № ЦБКО-0041152 від 24 грудня 2008 року, належним чином завірена копія якої додана до матеріалів справи.

01 лютого 2009 року Відповідач повернув Позивачу бензин А-92 на загальну суму 5277,25 грн., що підтверджується видатковою накладною № АС-000000050 від 01 лютого 2009 року, належним чином завірена копія якої додана до матеріалів справи.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, як це встановлено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, як це передбачено частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України.

Відповідач своїх договірних зобов’язань в частині оплати поставленого Товару належним чином не виконав, розрахунків за отриманий Товар своєчасно і в повному обсязі не здійснив, в результаті чого за ним утворилась заборгованість перед Позивачем в сумі 18472,73 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01 лютого 2009 року по 11 лютого 2010 року, належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

З метою досудового врегулювання спору Позивач направив Відповідачу претензію № 1 від 25 березня 2009 року, однак Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Зважаючи на те, що заборгованість у розмірі 18472,73 грн. Відповідачем не погашена, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 18472,73 грн. основного боргу за поставлений Товар є обґрунтованою, документально підтвердженою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.          

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Альта-Світ» (08400, Київська обл., м. Переяслів-Хмельницький, вул. Шкільна, буд. 51, код 33851947) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КЛО-ОЙЛ»(08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, буд. 2, код 34275910) 18472,73 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят дві гривні сімдесят три копійки) основного боргу; 184,73 грн. (сто вісімдесят чотири гривні сімдесят три копійки) державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Копію рішення надіслати сторонам.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                         Третьякова О.О.