Рішення № 8573656, 16.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"16" березня 2010 р. Справа № 20/012-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Полісся-Продукт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаврилівський торговий комплекс»

про стягнення 24319,70 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Могильницький В.Ю., довір. від 19.08.2009 р.

від відповідача: не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений

належним чином

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Полісся-Продукт»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаврилівський торговий комплекс»(далі - відповідач) про стягнення 24319,70 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 05.05.2009 р. з ТОВ «Гаврилівський торговий комплекс»договору № 60958, згідно якого ТОВ ТК «Полісся-Продукт»зобов’язувалося передавати у власність покупця товар, а відповідач –приймати та оплачувати його.

Згідно умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачеві на суму 21830,88 грн., який покупцем був частково сплачений, у зв’язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 21022,43 грн. основного боргу, 740,15 грн. пені, 2102,24 грн. штрафу, 346,56 грн. інфляційних втрат, 108,32 грн. 3% річних, а також відшкодувати 243,20 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розгляд справи відкладався.

16.02.2010 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Гаврилівський торговий комплекс»було подано заяву про відкладення розгляду справи, яку було задоволено судом.

Представник позивача у судовому засіданні 16.02.2010 р. позовні вимоги підтримав.

У судовому засіданні 16.03.2010 р. представник позивач надав суду уточнення до позовної заяви № 123 від 15.03.2010 р., відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 15271,11 грн. основного боргу, 585,35 грн. пені, 1692,18 грн. штрафу, 85,66 грн. 3% річних, 263,95 грн. інфляційних втрат, а також відшкодувати 243,20 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судове засідання 16.03.2010 р. відповідач не з’явився. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.03.2010 р. за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

05.05.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельною компанією «Полісся-Продукт»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гаврилівський торговий комплекс»(покупець) було укладено договір № 60958, відповідно до п. 1.1 якого постачальник, на умовах передбачених даним договором, зобов’язується передати, а покупець зобов’язується прийняти та своєчасно оплатити переданий товар за цінами, обумовленими сторонами при складанні заявки. Товар передається партіями.

Згідно з п. 2.2 договору кількість, асортимент та ціна товару зазначаються у видаткових накладних постачальника.

У відповідності з п. 3.1 договору покупець зобов’язується перерахувати кошти за товар в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок або внести в касу підприємства постачальника на пізніше 14 календарних днів з моменту прийомки товару.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що при порушенні терміну оплати, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки платежу, а також штраф за користування чужими коштами 10% від вартості неоплаченого товару. Загальна сума пені та штрафу розраховується за весь період прострочення.

На виконання умов договору № 60958 від 05.05.2009 р. ТОВ ТК «Полісся-Продукт»було передано ТОВ «Гаврилівський торговий комплекс»товару на загальну суму 21830,88 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0240234 від 10.09.2009 р. на суму 829,60 грн., № РН-0285372 від 22.10.2009 р. на суму 273,60 грн., № РН-0285379 від 22.10.2009 р. на суму 645,20 грн., № РН-0285387 від 22.10.2009 р. на суму 1716,49 грн., № РН-0285395 від 22.10.2009 р. на суму 225,00 грн., № РН-0285402 від 22.10.2009 р. на суму 865,84 грн., № РН-0285383 від 22.10.2009 р. на суму 2717,28 грн., № РН-0286409 від 22.10.2009 р. на суму 1449,92 грн., № РН-0285417 від 22.10.2009 р. на суму 4403,41 грн., № РН-0289114 від 27.10.2009 р. на суму 691,39 грн., № РН-0289120 від 27.10.2009 р. на суму 1150,92 грн., № РН-0296918 від 03.11.2009 р. на суму 3420,64 грн., № РН-0296927 від 03.11.2009 р. на суму 2040,33 грн., № РН-0296932 від 03.11.2009 р. на суму 1354,10 грн., № РН-0296941 від 03.11.2009 р. на суму 47,16 грн., оригінали яких оглянуто судом.

Як зазначено у позові, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 21022,43 грн.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Представник позивача надав суду уточнення до позовної заяви № 123 від 15.03.2010 р., відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 15271,11 грн. основного боргу, 585,35 грн. пені, 1692,18 грн. штрафу, 85,66 грн. 3% річних, 263,95 грн. інфляційних втрат, а також відшкодувати 243,20 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як зазначає позивач, частина товару була повернута ТОВ «Гаврилівський торговий комплекс»ТОВ ТК «Полісся-Продукт», що підтверджується видатковими накладними на повернення № РН-000181 від 27.01.2010 р. на суму 104,80 грн., № РН-000183 від 27.01.2010 р. на суму 1330,93 грн., № РН-000254 від 27.01.2010 р. на суму 180,00 грн., № РН-000255 від 29.01.2010 р. на суму 35,00 грн., оригінали яких було оглянуто судом.

З урахуванням викладеного та встановлення судом факту наявності заборгованості, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 15271,11 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф відповідно до п. 6.3 договору № 60958 від 05.05.2009 р.

Як зазначалося вище, згідно вказаного п. 6.3 договору передбачено, що при порушенні терміну оплати, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки платежу, а також штраф за користування чужими коштами 10% від вартості неоплаченого товару. Загальна сума пені та штрафу розраховується за весь період прострочення.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 585,35 грн., у тому числі згідно видаткових накладних № РН-0285383 від 22.10.2009 р. на суму 2717,28 грн., № РН-0286409 від 22.10.2009 р. на суму 1449,92 грн., № РН-0285417 від 22.10.2009 р. на суму 4403,41 грн. за період з 06.11.2009 р. до 11.01.2010 р. у сумі 309,22 грн., № РН-0289114 від 27.10.2009 р. на суму 691,39 грн., № РН-0289120 від 27.10.2009 р. на суму 1150,92 грн. за період з 11.11.2009 р. до 11.01.2010 р. у сумі 64,16 грн., № РН-0296918 від 03.11.2009 р. на суму 3420,64 грн., № РН-0296927 від 03.11.2009 р. на суму 2040,33 грн., № РН-0296932 від 03.11.2009 р. на суму 1354,10 грн., № РН-0296941 від 03.11.2009 р. на суму 47,16 грн. за період з 18.11.2009 р. до 11.01.2010 р. у сумі 211,98 грн., який є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Розмір заявленого до стягнення штрафу, визначений позивачем на підставі п. 6.3 договору, становить 1692,18 грн.

Проте вимога позивача про стягнення штрафу не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій унормований статтею 231 цього ж Кодексу. За приписами пункту 6 наведеної норми штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності, у зв’язку з чим вимога позивача у даній справі щодо стягнення з відповідача 1692,18 грн. штрафу суперечить приписам наведених норм.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 12.07.2007 р. № 13/710-06.

Крім того, позов містить вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних, визначений товариством, становить 85,66 грн., у тому числі згідно видаткових накладних № РН-0285383 від 22.10.2009 р. на суму 2717,28 грн., № РН-0286409 від 22.10.2009 р. на суму 1449,92 грн., № РН-0285417 від 22.10.2009 р. на суму 4403,41 грн. за період з 06.11.2009 р. до 11.01.2010 р. у сумі 45,25 грн., № РН-0289114 від 27.10.2009 р. на суму 691,39 грн., № РН-0289120 від 27.10.2009 р. на суму 1150,92 грн. за період з 11.11.2009 р. до 11.01.2010 р. у сумі 9,38 грн., № РН-0296918 від 03.11.2009 р. на суму 3420,64 грн., № РН-0296927 від 03.11.2009 р. на суму 2040,33 грн., № РН-0296932 від 03.11.2009 р. на суму 1354,10 грн., № РН-0296941 від 03.11.2009 р. на суму 47,16 грн. за період з 18.11.2009 р. до 11.01.2010 р. у сумі 31,01 грн., є арифметично вірним та підлягає стягненню з відповідача.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 263,95 грн., у тому числі згідно видаткових накладних № РН-0285383 від 22.10.2009 р. на суму 2717,28 грн., № РН-0286409 від 22.10.2009 р. на суму 1449,92 грн., № РН-0285417 від 22.10.2009 р. на суму 4403,41 грн., № РН-0289114 від 27.10.2009 р. на суму 691,39 грн., № РН-0289120 від 27.10.2009 р. на суму 1150,92 грн., № РН-0296918 від 03.11.2009 р. на суму 3420,64 грн., № РН-0296927 від 03.11.2009 р. на суму 2040,33 грн., № РН-0296932 від 03.11.2009 р. на суму 1354,10 грн., № РН-0296941 від 03.11.2009 р. на суму 47,16 грн. за період з листопада до грудня 2009 р., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог ТОВ ТК «Полісся-Продукт».

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаврилівський торговий комплекс» (07350, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, код 33279961) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Полісся-Продукт»(10001, Житомирська обл., м. Житомир, Корольовський р-н, вул. Кооперативна, 6, код 32265298) –15271 (п'ятнадцять тисяч двісті сімдесят одну) грн. 11 коп. основного боргу, 585 (п’ятсот вісімдесят п’ять) грн. 35 коп. пені, 263 (двісті шістдесят три) грн. 95 коп. інфляційних втрат, 85 (вісімдесят п’ять) грн. 66 коп. 3% річних, 219 (двісті дев’ятнадцять) грн. 57 коп. державного мита та 213 (двісті тринадцять) грн. 08 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення – 22.03.2010 р.