Рішення № 8573625, 18.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" березня 2010 р. Справа № 7/273-09

Розглянувши справу за позовом ВАТ "А.Е.С.Київобленерго"

До           Рокитнянська селищна рада

Про стягнення 127453,12 грн.

суддя

за участю представників сторін:

від позивача: Мокрієнко Т.В. –представник за довіреністю №1226 від 06.08.2009року,

від відповідача 1: Мосейчук М.В. –представник за довіреністю №41 від 26.03.2007року,

від відповідача 2: не з’явились,

від третьої особи:Кошовий С.В. –представник за довіреністю №14-28/18 від 04.01.2010року

секретар судового засідання: Яцук Е.В.

Обставини справи:

24.11.2009року Закрите акціонерне товариство «А.Е.С. Київобленерго»в особі Рокитянського районного підрозділу ЗАТ «Київобленерго»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Рокитянської селищної ради (далі - відповідач 1) та до Комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства»(далі –відповідач 2) про стягнення 127453,12грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням Комунальним підприємством «Виробниче управління житлово-комунального господарства»умов договору розстрочки погашення заборгованості за спожиту електроенергію №1 від 20.03.2008року та порушенням Рокитянською селищною радою народних депутатів умов договору поруки від 20.03.2008року щодо сплати в повному обсязі заборгованості комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства»перед позивачем.

Ухвалою господарського суду від 30.11.2009року було порушено провадження у справі №7/273-09 та призначено розгляд справи на 24.12.2009року.

У зв’язку з неявкою в судове засідання 24.12.2009року представників обох відповідачів, розгляд справи було відкладено на 26.01.2010року.

26.01.2010року до початку судового засідання від відповідача 1 надійшов відзив №236 від 25.01.2010року (вх. №676), який господарським судом долучений до матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.01.2010року представник позивача у справі надав заяву №10 від 18.01.2010року про уточнення позовних вимог, в якій позивач зазначив, що платежі в рахунок боргу КП ВУЖКГ здійснювались лише за поточне споживання електроенергії, а не в рахунок погашення реструктуризованого боргу, а тому просить суд стягнути з Рокитянської селищної ради народних депутатів, як поручителя, суму боргу за використану електроенергію 239523,64грн. Дана заява була прийнята судом до розгляду.

У зв’язку з неявкою в судове засідання 26.01.2010 року представників відповідача 2 розгляд справи відкладався на 16.02.2010року.

Ухвалою Заступника Голови господарського суду Київської області від 28.01.2010року строк вирішення спору у справі №7/273-09 було продовжено на один місяць до 02.03.2010року.

У судове засідання 16.02.2010року представники позивача та відповідача 2 не з’явились, вимог ухвали суду від 26.01.2010року не виконали. До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання №134 від 08.02.2010року (вх. №1473 від 11.02.2010року) про відкладення розгляду справи. Разом з клопотанням позивач надав суду доповнення до позовної заяви, яке господарським судом залучено до матеріалів справи.

У зв’язку з неявкою в судове засідання 16.02.2010року представників позивача та відповідача 2, та враховуючи подане позивачем клопотання, розгляд справи було відкладено на 02.03.2010року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.03.2010року розгляд справи відкладався на 18.03.2010року у зв’язку з неявкою в судове засідання представників відповідача 2 та необхідністю залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 –Головного управління державного казначейства України в Київській області.

На підставі клопотання сторін від 02.03.2010року строк вирішення спору у справі було продовжено.

У судовому засіданні 18.03.2010року представник позивача підтримав вимоги позовної заяви, вважає їх законними та обґрунтованими, а тому просить суд задовольнити позов, з врахуванням заяви №10 від 18.01.2010року про уточнення позовних вимог. Представник відповідача 1 у справі заперечив проти задоволення вимог позовної заяви з підстав, викладених у відзиві №236 від 25.01.2010року (вх. №676) на позовну заяву.

У судовому засіданні представник позивача подав письмову заяву, якою повідомив суд, що позивач до відповідача 2, Комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства», позовних вимог немає.

Представником третьої особи у судовому засіданні було надане письмове пояснення від 17.03.2010року №14-33/13-106, де зазначив, що відповідач 1 та 2 обслуговуються в Рокитянському управлінні Державного казначейства ГУ ДКУ у Київській області.

Представники відповідача 2 у судове засідання 18.03.2010року не з’явились, вимог ухвал суду відповідач 2 не виконав. КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства»про дату, час та місце розгляд спору повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача 2, за наявними в ній матеріалами, так як його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 18.03.2010року судом на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників позивача та відповідача 1, дослідивши наявні докази у справі суд встановив:

13.12.2007року між Закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго»в особі Рокитянського районного підрозділу ЗАТ «Київобленерго»(постачальник за договором, позивач у справі) та Комунальним підприємством «Виробниче управління житлово-комунального господарства»(споживач за договором, відповідач 2 у справі) було укладено договір про постачання електричної енергії №29, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1200 квт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі –ПКЕЕ).

Споживач зобов’язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію»та додатку №6 «Порядок зняття показників засобів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку»(п. 2.3.3. договору).

Відповідно до п. 7.6. договору у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір розстрочки погашення заборгованості за спожиту електроенергію. При цьому оформлюється графік погашення заборгованості, який є додатком до договору розстрочки погашення заборгованості за спожиту електроенергію.

Пунктом 9.4. договору встановлено, що він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 21.12.2007року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників позивача та відповідача 1 таких заяв жодною із сторін не подавалось.

З вищенаведеного вбачається, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов’язання які мають ознаки договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого, в силу вимог ст.714 ЦК України, одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму використання відповідної мережі, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Об’єктом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами може виступати електрична і теплова енергія, природний газ, вода, нафта та інші ресурси, які надаються споживачеві (абонентові) через приєднану мережу електропроводів, трубопроводів тощо.

Істотною ознакою даних видів договорів є спосіб транспортування (доставки) енергетичних та інших ресурсів споживачеві, а саме - через приєднану мережу, яка може перебувати у власності чи управлінні не тільки постачальника чи абонента, а й третіх осіб.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. Зокрема, особливості договірних відносин постачання енергетичних та інших ресурсів визначаються Законами України «Про електроенергетику», «Про енергозбереження», та ін., а також прийнятими на їх основі підзаконними нормативно-правовими актами, такими як, Правила користування електричною енергією, Правила користування електричною енергією для населення тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 20.03.2008року у комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства»існувала заборгованість перед ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»в особі Рокитянського районного підрозділу ЗАТ «Київобленерго»за активну енергію в розмірі 231169,66грн. та за реактивну енергію та надані послуги в розмірі 8354,49грн., разом 239523,64грн. Даний факт підтверджується актом звіряння розрахунків від 20.03.2008року, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

У зв’язку з існуванням вищенаведеної заборгованості між сторонами, у відповідності до умов договору про постачання електричної енергії №29, було укладено договір №1 розстрочки погашення заборгованості за спожиту електроенергію від 20.03.2008року.

Пунктом 1.1. договору розстрочки погашення заборгованості передбачено, що відповідно до умов цього договору боржник зобов’язується та гарантує: повне погашення заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію, яка утворилась станом на 20.03.2008року внаслідок дії договору про постачання електричної енергії №0029 від 13.12.2007року (основний договір).

Пунктом 2.1.1. договору №1 від 20.03.2008року сторони узгодили, що боржник зобов’язаний погасити заборгованість за спожиту електроенергію (активну е/е, реактивну е/е, пеня), що складає згідно акту звірки (додаток №1) на 20.03.2008року в сумі 239523,64грн. в термін визначений графіком погашення заборгованості відповідно до Графіка погашення заборгованості додаток №2 до цього договору.

В разі невнесення платежів в строки згідно реструктуризації два місяці підряд, вважати, що термін погашення боргу в повному обсязі настав і боржник зобов’язаний сплатити борг повністю (п. 2.1.3. договору).

Пунктом 3.1. договору розстрочки погашення заборгованості визначено, що розрахунки за цим договором проводиться в сумі та в строки визначені згідно Графіку реструктуризації, шляхом перерахування коштів в повному обсязі на розрахунковий рахунок постачальника, виключно банківськими коштами з зазначенням в платіжному дорученні відповідного призначення коштів.

Даний договір набирає чинності з дати підписання усіма сторонами і діє до повної ліквідації заборгованості боржником, а в разі настання обставин передбачених п. 6.3. договору –до моменту настання цих обставин.

З метою забезпечення виконання обов’язку комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства»щодо погашення заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію за договором розстрочки погашення заборгованості між комунальним підприємством «Виробниче управління житлово-комунального господарства»(боржник), Рокитянською селищною радою (поручитель) та ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»в особі Рокитянського районного підрозділу ЗАТ «Київобленерго»(кредитор) було укладено договір поруки від 20.03.2008року.

У відповідності до цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання обов’язку КП ВУЖКГ щодо погашення заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію за договором розстрочки погашення заборгованості №1 від 20.03.2008року (основний договір) (п.1.1. договору поруки).

Пунктом 1.2. договору поруки встановлено, що сума договору складає 239523,64грн., в т. ч. ПДВ, яку поручитель зобов’язується сплачувати протягом 24 місяців рівними частками, щомісячно.

Сторони узгодили, що строк виконання основного договору становить до 31.03.2010року.

Згідно п. 3.1. договору поруки поручитель зобов’язаний у разі порушення боржником обов’язку за основним договором, що передбачений п. 1.1., самостійно виконати зазначений обов’язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк до 31.03.2010 року шляхом перерахування коштів в повному обсязі на розрахунковий рахунок кредитора, виключно банківськими коштами з зазначенням в платіжному доручені відповідного призначення коштів.

В разі невнесення платежів в строки згідно графіку реструктуризації два місяці підряд, вважати, що термін погашення боргу в повному обсязі настав і кредитор має право вимагати від поручителя виконання договірних зобов’язань, сплатити заборгованість боржника повністю (п.3.2. договору поруки від 20.03.2008року).

Пунктом 4.1. договору поруки передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 ЦК України.

У зв’язку з невиконанням Комунальним підприємством «Виробниче управління житлово-комунального господарства»договору розстрочки погашення заборгованості від 20.03.2008року кредитор, позивач у справі, звертався до поручителя, Рокитянської селищної ради, з претензіями №210 від 19.06.2008року та №15 від 31.03.2009року з вимогою про сплату заборгованості у сумі 239523,64грн., на які відповіді відповідач 1 не надав.

Як встановлено господарським судом, постановою господарського суду Київської області від 17.06.2009року у справі №Б11/098-09 Комунальне підприємство «Виробниче управління житлово-комунального господарства»було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

У зв’язку з невиконанням Рокитянською селищною радою умов договору поруки, а саме обов’язку щодо сплати існуючої (станом на момент подання позову) заборгованості КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства»у сумі 239523,64грн., позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Рокитянської селищної ради 127453,12грн.

Оскільки, як стверджує позивач, платежі в рахунок боргу КП ВУЖКГ здійснювались лише за поточне споживання енергії, а не в рахунок погашення реструктуризованого боргу, тому позивач подав суду уточнення позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача 1 всю суму такого боргу, а саме 239523,64грн., як визначено умовами договору поруки.

Відповідач 1 заперечує проти позову, вважає, що оскільки КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства»було визнано банкрутом і припинило свою діяльність, воно ніяким чином не могло споживати електроенергію, а тим більше сплачувати грошові кошти за поточне споживання електроенергією.

Однак господарський суд не погоджується з такими твердженнями відповідача 1, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідача 2 було визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру лише 17.06.2009року. До цього часу КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства»вело господарську діяльність, споживало електроенергію, на оплату якої виставлялись відповідні рахунки. За поточне споживання відповідачем 2 електроенергії позивачу були сплачені грошові кошти, що підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи. Окрім цього господарський суд звертає увагу, що визнання відповідача 2 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не означає повного припинення діяльності підприємства, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 111 ЦК України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Матеріали справи (а саме банківські виписки та копії рахунків) підтверджують, що до моменту звернення позивача до суду, відповідачу 2 виставлялись рахунки на сплату спожитої електроенергії, які сплачувались відповідачем 2 та іншими особами, зокрема і Рокитнянським ЖЕП, з призначенням платежу «за спожиту електроенергію», а не в рахунок погашення реструктуризованого боргу. А тому господарський суд зазначає, що на момент подання позову відповідач 2 фактично споживав електроенергію і сплачував вартість спожитої електричної енергії.

Окрім цього щодо тверджень відповідача 1, що акт звірки взаєморозрахунків від 20.03.2008року містить посилання на договір №29 від 02.06.1997року, господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків від 20.03.2008року він містить посилання на договір №29 від 02.06.1997року, однак з письмових пояснень позивача, викладених в доповненні №132 юр. від 08.02.2010року до позовної заяви вбачається, що таке посилання спричинене внаслідок технічної помилки. Окрім цього господарський суд бере до уваги той факт, що вказаний акт був підписаний уповноваженими представниками як позивача, так і КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства»без будь-яких зауважень щодо підстави виникнення такої заборгованості у розмірі 239523,64грн. Також з аналізу п. п. 1.1., 2.1.1. договору №1 розстрочки погашення заборгованості за спожиту електроенергію (який підписаний сторонами) вбачається, що боржник (КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства») зобов’язався погасити заборгованість за спожиту електроенергію, яка утворилась внаслідок дії договору про постачання електричної енергії №0029 від 13.12.2007року, що складає згідно акту звірки на 20 березня 2008року в сумі 239523,64 грн.

Також господарський суд не погоджується з твердженнями відповідача 1, що позивач не звертався до відповідача 2 з вимогами щодо сплати заборгованості, оскільки у відповідності до договору поруки поручитель зобов’язаний у разі порушення боржником обов’язку за основним договором, що передбачений п. 1.1., самостійно виконати зазначений обов’язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк до 31.03.2010 року шляхом перерахування коштів в повному обсязі на розрахунковий рахунок кредитора, виключно банківськими коштами з зазначенням в платіжному доручені відповідного призначення коштів.

В разі невнесення платежів в строки згідно графіку реструктуризації два місяці підряд, вважати, що термін погашення боргу в повному обсязі настав і кредитор має право вимагати від поручителя виконання договірних зобов’язань, сплатити заборгованість боржника повністю (п.3.2. договору поруки від 20.03.2008року).

У відповідності до ч. 1 ст. 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов’язаний повідомити про це боржника, а в разі пред’явлення до нього позову – подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

З врахуванням вищенаведеного господарський суд зазначає, що у позивача у відповідності і до умов договору, і до вимог чинного законодавства були всі правовві підстави звертатись саме до поручителя, Рокитянської селищної ради, з вимогою сплати вказаної заборгованості.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем 1 не надано суду доказів, які б підтверджували виконання ним належним чином (у визначені строки та у визначених розмірах) умов договору поруки від 20.03.2008року.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Договір поруки є двостороннім правочином, що укладається між поручителем і кредитором. Водночас він є одностороннім договором, оскільки встановлює одностороннє зобов’язання, відповідно до якого кредитор має право вимагати від поручителя, щоб той виконав свій основний договірний обов’язок у відповідності до умов договору поруки, а поручитель зобов’язаний провести таке виконання. Крім того, договір поруки є консенсуальним та безоплатним.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні божники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Зобов’язання поручителя виконати договір поруки має строковий характер. Тобто, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя (частина 4 статті 559 Цивільного кодексу України). Отже, приписи наведеної норми передбачають, що кредитор повинен звернутися до поручителя з вимогою про примусове виконання взятого ним зобов’язання в межах шестимісячного строку.

В ході розгляду справи господарським судом встановлено, що кредитор звернувся до поручителя, Рокитянської селищної ради, з вимогою про примусове виконання взятого ним зобов’язання за договором поруки в межах строку, визначеного умовами договору поруки, однак відповідач 1 не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання за договором поруки, а відтак позивач обґрунтовано звернувся до суду з вимогою до поручителя.

Враховуючи, що на момент звернення позивача до суду зобов’язання за договором розстрочки погашення заборгованості продовжує діяти та заборгованість по ньому не була повністю погашена, господарський суд дійшов висновку, що зобов’язання за договором поруки не припинено, а тому вимога про стягнення з поручителя, Рокитянської селищної ради народних депутатів, 239523,64грн. є правомірною та обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, у сумі 239523,64грн.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Рокитянської селищної ради (09600, Київська область, смт. Рокитне вул. Першотравнева,6, код ЄДРПОУ 04358997, р/р 31428000800523 Банк ВДК у Рокитянському р-ні МФО 821018) на користь Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго»(04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1а, код ЄДРПОУ 23243188, п/р №26009002745000 в ПАТ «Каліон Банк Україна», МФО 300379) 239 523 (двісті тридцять дев’ять тисяч п’ятсот двадцять три)грн. 64коп. боргу за використану електроенергію, та судові витрати: 2395 (дві тисячі триста дев’яносто п’ять) грн. 24коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Повернути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго»(04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1а, код ЄДРПОУ 23243188, п/р №26009002745000 в ПАТ «Каліон Банк Україна», МФО 300379) надмірно сплачене державне мито у розмірі 144 (сто сорок чотири) грн.20коп.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                           Антонова В.М.

Дата підписання 22.03.2010року