Рішення № 8573561, 18.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" березня 2010 р. Справа № 7/289-09

Розглянувши справу за позовом ТОВ "Інтер-Фільм"

До           Твариство з обмеженою відповідальністю "ВМ-Техно"

Про стягнення 27912,51 грн.

суддя

за участю представників сторін:

від позивача: Бойков Б.Ю. –представник за довіреністю б/н від 01.01.2008року;

від відповідача: Мишаклва Ю.А. –представник за довіреністю б/н від 21.01.2010року.

секретар судового засідання: Яцук Е.В.

Обставини справи:

15.12.2009року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Фільм»(далі –позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ-Техно»(далі –відповідач) про стягнення 27912,51грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов’язань за договором поставки №06-08-В/2007 від 06.08.2007року, зокрема, щодо повернення нереалізованого товару, а тому просить суд стягнути з відповідача вартість нереалізованого товару, який не повернутий позивачеві.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.12.2009року позовну заяву з додатками було передано за встановленою підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.12.2009року було порушено провадження у справі №7/289-09 та призначено її розгляд на 26.01.2010року.

У судове засідання 26.01.2010року представники сторін з’явились, представник відповідача через загальний відділ суду подав заперечення б/н від 26.01.2010року (вх. №725) на позовну заяву, які господарським судом залучені до матеріалів справи. У судовому засіданні 26.01.2010року в порядку вимог ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 16.02.2010року.

У судовому засіданні 16.02.2010року, враховуючи подане представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи, господарський суд оголосив перерву до 02.03.2010року.

У судове засідання 02.03.2010року відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. У зв’язку з чим ухвалою господарського суду розгляд справи було відкладено на 18.03.2010року.

В судовому засіданні 18.03.2010року представник позивач підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню з в повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти задоволення вимог позовної заяви з підстав, викладених у запереченні б/н від 26.01.2010року на позовну заяву.

У судовому засіданні 18.03.2010року судом на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив

06.08.2007року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Фільм»(постачальник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВМ-Техно»(покупець за договором, відповідач у справі) було укладено договір поставки №06-08-В/2007 (далі – договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов’язався на протязі дії Договору поставляти покупцю екземпляри аудіовізуальних товарів на ліцензійних відеоносіях для подальшого розповсюдження (виключно в вигляді продажу) на території України, а покупець зобов’язався приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах.

Згідно п. 3.1. договору оформлення замовлення на постачання товару проводиться покупцем на підставі діючих в Реєстрі цін постачальника на день оформлення та надсилається в електронному вигляді постачальнику.

Пунктом 4.1. договору сторони визначили, що постачальник передає покупцю товар за накладною, в якій повністю відображається повне найменування товару, артикул, кількість та його ціна.

У відповідності до п.п. 5.1., 5.2. договору була встановлена щотижнева оплата за проданий товар. Розрахунок проводиться шляхом перерахування суми вартості проданого товару за цінами поставки відповідної накладної в безготівковому порядку в гривнях на банківський рахунок постачальника за реквізитами, вказаними в розділі 11 цього договору.

Сторонами п. 6.1. договору визначено, що поверненню підлягають слідуючи категорії товару: брак; якщо товар не був реалізований протягом 3-х місяців від моменту поставки.

Цей договір чинний з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін і діє до 31 грудня поточного року (року, протягом якого був укладений договір) включно. Термін дії договору щорічно продовжується. У разі відсутності до дати закінчення чергового терміну дії договору офіційного письмового повідомлення рекомендованим листом від будь-якої із сторін до іншої сторони про небажання продовжувати договірні відносини, термін дії цього договору вважається кожного разу автоматично продовженням до 31 грудня наступного року включно (п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору).

Як встановлено господарським судом, на виконання умов договору постачальник поставляв, а покупець приймав товар за видатковими накладними. Остання поставка товару, як зазначає позивач, була здійснена 07.11.2008 року і відповідно до видаткової накладної №РН-000987 від 07.11.2008року позивач поставив, а відповідач прийняв товар (DVD диски) на загальну суму 20659,80грн. (копія наявна в матеріалах справи, оригінал оглянуто в судовому засіданні).

Відповідач отримав вищезазначений товар без будь-яких зауважень щодо його якості, кількості, асортименту чи інших умов поставки.

Враховуючи, що в порушення умов договору відповідач не повернув позивачеві нереалізований товар, а також те, що умовами договору не визначено строк, протягом якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВМ-Техно»зобов’язано здійснювати повернення нереалізованого товару, позивач у відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України (що передбачає якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства), звертався до відповідача з претензією №1 від 03.06.2009року з вимогою сплатити заборгованість у сумі 39724,46грн. (вартість неповернутого товару).

У відповідь на вказану претензію №24/6 від 24.06.2009року відповідач повідомив, що підстави для стягнення з нього грошових коштів у вказаному розмірі відсутні, однак погоджувався повернути позивачеві в повному обсязі товар, який не був ним реалізований.

22.07.2009року позивач повторно звертався до відповідача з листом №24/07-09, в якому вимагав повернути на протязі 7 днів весь нереалізований товар. Листом №30/07-09 від 30.07.2009року відповідач просив надати йому додатковий строк для повернення товару, а саме 30 календарних днів.

Відповідно до накладних про повернення №1 від 10.08.2009року на суму 4645,01грн., №2 від 26.08.2009року на суму 5407,23грн., №3 від 07.09.2009року на суму 1442,90грн., відповідачем було повернуто позивачеві нереалізований товар на загальну суму 11495,14грн.

Оскільки в порушення умов договору відповідач так і не повернув позивачеві нереалізований товар в строки, вказані в листі №30/07-09 від 30.07.2009року, сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 31.10.2009року заборгованість відповідача (в якості вартості неповернутого товару) становить 27912,51 грн.

На момент розгляду справи, враховуючи часткове повернення відповідачем нереалізованого товару, сума боргу відповідача перед позивачем становить 27912,51 грн. Жодних доказів на підтвердження повернення нереалізованого товару позивачу в повному обсязі чи проведення оплати вартості нереалізованого та неповернутого товару відповідач, в порядку вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не надав.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару від позивача, доказів повернення нереалізованого товару у відповідності до умов договору №06-08-В/2007 від 06.08.2007року чи проведення оплати вартості нереалізованого та неповернутого товару відповідач не надав, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача 27912,51грн. є доведеною та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, у сумі 27912,51грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ-Техно»(08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код ЄДРПОУ 32740288, р/р 2600031407001 в КФ АБ «Південний», МФО 320917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Фільм»(65045, м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 33, оф. 205, код ЄДРПОУ 31039902, р/р 26000301456824 у філії «Відділення Промінвестбанку»у м. Одеса, МФО 328135) 27912 (двадцять сім тисяч дев’ятсот дванадцять)грн. 51 коп. заборгованості, та судові витрати: 279 (двісті сімдесят дев’ять) грн. 13 коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                   Антонова В.М.

Дата підписання 19.03.2010року.