Рішення № 8573192, 12.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"12" березня 2010 р. Справа № 48/310/15/012-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши справу

за позовом           акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі

структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”,

м. Київ

до           державного підприємства “Науково-дослідний, виробничий

Агрокомбінат “Пуща-Водиця”, Київська обл.,Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка

про           стягнення 60108,94 грн.                                                             

за участю представників:

від позивача: Іваненко І.П. (дов. №Д07/2009/07/10-7 від 10.07.2009р.);

від відповідача: Красюк Т.В. ( дов.№4 від 11.01.2010р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області за підсудністю з господарського суду міста Києва надійшла справа за позовом акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (далі-Позивач) до державного підприємства “Науково-дослідний, виробничий Агрокомбінат “Пуща-Водиця” (далі-Відповідач) про стягнення 60108,94грн. з яких 38696,79грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, поставлену на підставі договору №810331 від 01.08.1999р., 13201,57 грн. інфляційних втрат, 2163,48 грн. 3% річних, 6047,10 грн. пені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що в порушення умов договору № 810331 від 01.08.1999р. на постачання теплової енергії у гарячій воді відповідач не в повному обсязі розрахувався з позивачем за надані послуги, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 38696,79грн. У зв’язку з наявністю зазначеної заборгованості відповідачем нараховано позивачу 13201,57 грн. інфляційних втрат, 2163,48 грн. 3% річних, 6047,10 грн. пені.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що борг за спожиту теплову енергію в розмірі 38696,79 грн. сплачено відповідачем 16.11.2009р., в підтвердження чого відповідач надав суду оригінал платіжного доручення № 4799 від 16.11.2009р. на суму 38696,79 грн., в якому призначенням платежу зазначено: «Оплата за теплову енергію згідно договору №810331 від 01.08.1999р.». Відповідач заперечує проти нарахованих позивачем штрафних санкцій, посилаючись на те, що на балансі відповідача знаходиться житловий фонд, в якому проживає значна кількість фізичних осіб і які є боржниками по сплаті за комунальні послуги та квартирну плату. Відповідач звернувся з численними позовами до судів загальної юрисдикції, проте рішення в добровільному порядку не виконуються, відсоток виконаних рішень дуже низький. Крім того, відповідач є державним сільськогосподарським підприємством, яке не має можливості сплатити штрафні санкції в зв’язку з важким фінансовим становищем. Враховуючи зазначене, відповідач просить суд не стягувати штрафні санкції.

Ухвалою суду від 16.02.2010р. позивача зобов’язано надати суду обґрунтований розрахунок 3% річних, інфляційних та пені з зазначенням дат початку та кінця періоду нарахування та з врахуванням дат виникнення боргу, передбачених п.п. 2, 3 додатку №4 до договору від 01.08.1999р. №810331, у зв’язку з тим, що з доданого до позовної заяви розрахунку незрозуміло періоду нарахування 3% річних, інфляційних та пені.

На виконання ухвали суду від 16.02.2010р. представник позивача у судовому засіданні 02.03.2010р. надав суду обґрунтований розрахунок інфляційних втрат, 3% річних та пені. З наданого позивачем обґрунтованого розрахунку вбачається, що суми нарахованих інфляційних втрат, 3% річних та пені є меншими ніж ті, які позивач просить суд стягнути, проте оскільки позивач не надав заяви про зменшення розміру позовних вимог судом розглядаються позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені, які зазначені в позовній заяві з урахуванням періоду їх нарахування згідно обґрунтованого розрахунку.

Представник позивача в судових засіданнях 16.02.2010р., 02.03.2010р. та 12.03.2010р. підтримав позовні вимоги, крім вимоги про стягнення боргу.

Представник відповідача судових засіданнях 16.02.2010р., 02.03.2010р. та 12.03.2010р. проти позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 1999р. між акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (Енергопостачальна організація) та державним підприємством “Науково-дослідний, виробничий Агрокомбінат “Пуща-Водиця” (Абонент) укладено договір № 810331 на постачання теплової енергії у гарячій воді. Відповідно до п.1.1. договору предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п.п. 2.2.1., 2.2.2. договору Енергопостачальна організація зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію – в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору. Підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією (додаток № 2), крім випадків, зазначених у п.3.1.7. договору.

Відповідно до п.п. 2.3.1., 2.3.2. договору Абонент зобов’язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.

Згідно з п.5.1. договору облік споживання Абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Відповідно до п.п. 8.1., 8.4. договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.1999р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією з сторін.

02.08.1999р. сторонами підписаний додаток №4 «Порядок розрахунків за теплову енергію»до договору № 810331 від 01.08.1999р., відповідно до п.2. якого визначено, що Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту № 4 за адресою: вул. І.Лепсе, 22 розрахункова група табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Пунктом 3 додатку №4 визначено, що сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, Абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

          На виконання умов договору протягом жовтня 2007р. - вересня 2009р. позивач передавав, а відповідач отримував теплову енергію, що підтверджується щомісячними обліковими картками, копії яких наявні в матеріалах справи. Проте за період з 01.10.2007р. по 01.10.2009р. відповідач не виковував повному обсязі свої зобов’язання по сплаті вартості спожитої теплової енергії.

          В порушення умов п. 3 додатку № 4 від 02.08.1999р. до договору № 810331 від 01.08.1999р. відповідач не сплачував вартість теплової енергії, у зв’язку з чим станом на 01.10.2009р. у відповідача виникла заборгованість у сумі 38696,79 грн.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що сплатив суму заборгованості в повному обсязі, в підтвердження чого надано суду платіжне доручення № 4799 від 16.11.2009р. на суму 38696,79 грн., в якому призначенням платежу зазначено: «Оплата за теплову енергію згідно договору №810331 від 01.08.1999р.».

Оскільки заборгованість у сумі 38696,79грн. на час прийняття рішення сплачена відповідачем позивачу, провадження у справі частині стягнення 38696,79грн. заборгованості за договором № 810331 від 01.08.1999р. підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 13201,57 грн. інфляційних втрат, які нараховані за період з 26.11.2007р. по листопад 2009р. та 2163,48 грн. 3% річних, нарахованих з 26.11.2007р. по 25.10.2009р.

Як вбачається з обґрунтованого розрахунку позивача, який наданий представником позивача у судовому засіданні 02.03.2010р. позивач нарахував відповідачу 2226,39 грн. 3% річних, 10864,12 грн. інфляційних втрат та 1885,64 грн. пені.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд не стягувати штрафні санкції, у зв’язку з важким фінансовим становищем. Проте, суд не бере заперечення відповідача до уваги, оскільки сплата боржником 3% річних та інфляційних втрат є зобов’язанням, який передбачений Цивільним кодексом України у разі наявності суми боргу, зменшувати які суду не надано права.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 13201,57 грн. інфляційних втрат, які нараховані за період з 26.11.2007р. по листопад 2009р., проте згідно обґрунтованого розрахунку позивача інфляційні втрати, які нараховані позивачем за цей період становлять 10864,12 грн. Згідно з вірним арифметичним розрахунком інфляційні втрати, які нараховані згідно з вимогами листа Верховного суду України “Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” № 62-97р від 03.04.1997р. за загальний період з листопада 2007р. по листопад 2009р. з урахуванням дат виникнення заборгованості становлять 8975,79 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2163,48 грн. 3% річних, нарахованих з 26.11.2007р. по 25.10.2009р. Згідно з вірним арифметичним розрахунком 3% річних, які нараховані за загальний період з 26.11.2007р. по 25.10.2009р., з урахуванням дат виникнення заборгованості становлять 1600,06 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 6047,10грн. пені, нарахованої за період з 26.05.2009р. по 25.10.2009р.

Відповідно до п. 3.5. додатку № 4 від 02.08.1999р. до договору № 810331 від 01.08.1999р. у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду Енергопостачальна організація нараховує Абоненту пеню у сумі фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд не стягувати з відповідача пеню, посилаючись на те, що на балансі відповідача знаходиться житловий фонд, в якому проживає значна кількість фізичних осіб і які є боржниками по сплаті за комунальні послуги та квартирну плату. Відповідач звернувся з численними позовами до судів загальної юрисдикції, проте рішення в добровільному порядку не виконуються, відсоток виконаних рішень дуже низький. Крім того, відповідач є державним сільськогосподарським підприємством, яке не має можливості сплатити штрафні санкції в зв’язку з важким фінансовим становищем.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд приймаючи рішення не бере до уваги заперечення відповідача та не зменшує розмір нарахованої позивачем пені, оскільки по-перше: розмір нарахованої пені є невеликим; по-друге: суд зменшує розмір неустойки у виняткових випадках, а відповідач посилаючись на те, що населення не розрахувалося з ним за теплову енергію та комунальні послуги надав суду рішення судів загальної юрисдикції про стягнення коштів на користь відповідача, проте не надав суду доказів щодо відкриття виконавчих проваджень згідно цих рішень чи будь-яких інших доказів, які б підтвердили, що зазначені кошти на даний час не стягнуті на користь відповідача і ця заборгованість існує. Крім того, судом враховані інтереси позивача, засновником якого є держава та Міністерство енергетики України, а предметом діяльності, відповідно до статуту є постачання електричної енергії, виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 6047,10грн. пені, нарахованої за період з 26.05.2009р. по 25.10.2009р., проте згідно обґрунтованого розрахунку позивача пеня, яка нарахована позивачем за цей період на заборгованість у сумі 20897,51 грн. становить 1885,64 грн. Згідно з вірним арифметичним розрахунком пеня, яка нарахована на суму заборгованості 20897,51 грн. (в межах заявлених позовних вимог) за період з 26.05.2009р. по 25.10.2009р. становить 1885,64 грн., які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

          Стягнути з державного підприємства “Науково-дослідний, виробничий Агрокомбінат “Пуща-Водиця” (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 63, код 00849296) на користь акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, Печерський р-н, площа Івана Франка, буд.5, код 00131305) 8975,79 грн. (вісім тисяч дев’ятсот сімдесят п’ять грн. 79 коп.) інфляційних втрат, 1600,06 грн. (одна тисяча шістсот грн. 06коп.) 3% річних, 1885,64 грн. (одна тисяча вісімсот вісімдесят п’ять грн. 64 коп.) пені, 124,61 грн. (сто двадцять чотири грн. 61 коп.) витрат по сплаті державного мита та 48,93 грн. (сорок вісім грн. 93 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 38696,79 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 15.03.2010р.