Рішення № 8573170, 09.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"09" березня 2010 р. Справа № 9/291-09          

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТРА»

До 1) Закритого акціонерного товариства „ФОЗЗІ”

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОЗЗІ-ФУД»

Про визнання договору недійсним

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники: від позивачаЛисиця І.В. (наказ № 1-К від 16.06.2004 р.),

Бобир Я.В. (дов. № б/н від 11.12.2009 р.)

від відповідача 1

від відповідача 2не з’явився

Бабелюх О.О. (дов. № 3/2009 від 23.12.2009 р.) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Київської області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТРА»(далі - позивач) до Закритого акціонерного товариства „ФОЗЗІ” (далі за текстом–відповідач 1, ТОВ „ФОЗЗІ”) та Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОЗЗІ-ФУД»(далі за текстом-відповідач 2, ТОВ „ФОЗЗІ-ФУД”) про визнання недійсним договору поруки від 07.02.08 р. та додаткової угоди до нього від 11.02.08 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що договір поруки від 07.02.08 р. та додаткова угода до нього від 11.02.08 р., між відповідачем 1 та відповідачем 2 укладені без відома та згоди Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТРА», що, за ствердженням позивача, порушує права та охоронювані законом інтереси ТОВ «РОСТРА», які підлягають захисту шляхом визнання даного договору та додаткової угоди до нього недійсними.

Ухвалою від 23.11.2009 року порушено провадження у справі № 9/291-09 та призначено її до розгляду на 10.12.2009 року; зобов’язано позивача надати в судове засідання оригінали доданих до позовної заяви документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію; відповідача на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки, інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини.

Ухвалою суду від 23.11.09 р. явку представників сторін в судове засідання визнано обов’язковою.

В судове засідання 10.12.09 р. представники позивача та відповідача 1 не з’явилися, вимоги ухвали суду від 23.11.2009 р. не виконали, про причини неявки в судове засідання не повідомили, в зв’язку з чим ухвалою суду від 10.12.09 р. розгляд справи відкладено на 24.02.2010 року; представник відповідача 2 надав відзив б/н від 09.12.09 р., в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог «РОСТРА»в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві.

В судове засідання 10.12.09 р. представники сторін з’явилися, але, як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач не зазначив з яких підстав суд має визнати договір поруки від 07.02.08 р. та додаткову угоду до нього від 11.02.08 р. недійсними, у зв’язку з чим ухвалою суду від 24.12.09 р. позивача зобов’язано надати письмові пояснення стосовно визначення підстав визнання договору поруки від 07.02.08 р. та додаткової угоди до нього від 11.02.08 р. недійсними, передбачених цивільним та/або господарським законодавством; стосовно того, в чому саме спірний договір та додаткова угода до нього порушує права та охоронювані законом інтереси позивача та нормативно-правове обґрунтування необхідності згоди боржника для укладення договору поруки, а також відкладено розгляд справи на 09.02.2010 р.

В судове засідання 09.02.2010 р. представники сторін з’явилися; у зв’язку з виникненням необхідності витребовування нових доказів, ухвалою суду від 09.02.2010 р. зобов’язано відповідачів надати в судове засідання оригінали та копії договору поруки від 07.02.08 р. та додаткової угоди до нього від 11.02.08 р. та відкладено розгляд справи на 23.02.2010 р.

Ухвалою В.о. голови господарського суду Київської області від 23.01.2010 року продовжено строк вирішення спору на один місяць за заявою судді.

В судовому засіданні 23.02.2010 р. сторони звернулись до суду з клопотанням про продовження строків розгляду справи на більш тривалий строк.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів.

Судом клопотання сторін розглянуто та ухвалою суду від 23.02.2010 р. задоволено; розгляд справи відкладено на 09.03.2010 р.; зобов’язано позивача надати в судове засідання письмове пояснення, в якому обґрунтувати механізм введення об’єкта в експлуатацію, оформлення права власності та отримання витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме: хто має право та яким документом підтверджуються повноваження на здійснення такого права; зобов’язано відповідача2 надати в судове засідання письмове пояснення, в якому обґрунтувати механізм реалізації п.п.2.2.п.2, п.п.2.7.3. п.2.7 Попереднього Договору від 17 липня 2007 року, укладеного між ТОВ “Ростра” та ТОВ “Фоззі-Фуд”, а саме: яким чином поручитель мав намір реалізувати виконання зазначених пунктів перед кредитором ТОВ “Фоззі-Фуд” і на якій підставі.

В судове засідання 09.03.2010 р. представник відповідача1 не з’явилися; вимоги ухвали суду від 23.02.2010 р. не виконав; представник позивача надав суду витребувані пояснення; позовні вимоги вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представників сторін, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2007 року між позивачем та відповідачем 2 було укладено Попередній договір, який було посвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленко В.В. за реєстровим номером № 3020.

22 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем 2 було укладено договір про внесення змін та доповнень до Попереднього договору, згідно якого сторони внесли зміни та доповнення до пунктів 1 та 10 Попереднього договору.

Згідно п.1 Попереднього договору та Договору про внесення змін і доповнень до попереднього договору від 12.12.2007 р., відповідач 2 та позивач зобов’язалися в майбутньому, в строк до 01 червня 2008 р. укласти договір оренди частини нежитлової будівлі (основний договір), яка знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Музикальна, буд. 1, корпус 1 у нотаріальний формі на умовах, визначених цим договором.

Крім того, позивач зобов’язався передати відповідачу 2 в оренду майно згідно з цим договором по Акту приймання-передачі майна, не пізніше 01.12.07 р.; на момент підписання основного договору оренди майно та вся нежитлова будівля повинні бути введені в експлуатацію, належати на підставі власності позивачу, яке повинно бути зареєстроване відповідно до чинного законодавства України, та позивач повинен отримати Витяг з реєстру прав власності на нерухомість для передачі майна в оренду; погоджувати відповідачу дозвільну документацію, проектно-кошторисну документацію на проведення поточного та капітального ремонту, розміщення зовнішньої реклами; не перешкоджати відповідачу 2 в безперешкодному використанні орендованого об’єкта та прилеглої території тощо (п. 2.7.3 п. 2.7 Попереднього договору).

Згідно п. 10 Попереднього договору та п.2 договору про внесення змін та доповнень до Попереднього договору від 12.12.07 р. в разі відмови будь-якої із сторін від укладання основного договору в строки та з урахуванням умов цього попереднього договору, вона зобов’язана сплатити іншій стороні штраф у розмірі 1000000,00 грн.; у разі прострочення строку вводу в експлуатацію будівлі, неоформлення права власності та неотримання витягу з реєстру права власності на нерухоме майно, що призведе до неможливості своєчасного підписання основного договору оренди, позивач у безспірному порядку сплачує на користь відповідача 2 50000,00 грн. за кожен день такої прострочки.

27 лютого 2008 року відповідач 1 та відповідач 2 уклали договір поруки щодо виконання позивачем зобов’язання, передбаченого п. п.п. 2.2 п. 2, п.п 2.7.3 п. 2.7 Попереднього договору від 17 липня 2007 року, укладеного між ТОВ «РОСТРА»та ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД», який було посвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленко В.В. за реєстровим номером № 3020.

Пунктом 2.2 п.2 Попереднього договору передбачено, що об’єктом оренди є частина нежитлової будівлі (основний договір), яка знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Музикальна, буд. 1, корпус 1. Сторони в момент підписання цього договору розуміють, що на момент підписання цього договору нежитлова будівля знаходиться на стадії незавершеного будівництва, термін її здачі в експлуатацію –до 01 грудня 2007 року. Нежитлова будівля буде розміщена за адресою: м. Чернігів, вул. Музикальна, буд. 1, корпус 1. Загальна площа нежитлової будівлі повинна бути 11000,00 кв.м. Майно, яке є предметом основного договору буде розміщено на 1 поверсі та повинно бути не менше ніж 3300,00 кв.м. До моменту підписання основного договору нежитлова будівля, зокрема, майно повинно бути введено в експлуатацію, належати на підставі власності позивачу, яке повинно бути зареєстроване відповідно до чинного законодавства України, та позивач повинен отримати витяг з реєстру прав власності на нерухомість для передачі майна в оренду.

Відповідно до п. 2.7.3 п. 2.7 Попереднього договору позивач зобов’язався передати відповідачу 2 в оренду майно згідно з цим договором по Акту приймання-передачі майна, не пізніше 01.12.07 р.; на момент підписання основного договору оренди майно та вся нежитлова будівля повинні бути введені в експлуатацію, належати на підставі власності позивачу, яке повинно бути зареєстроване відповідно до чинного законодавства України, та позивач повинен отримати Витяг з реєстру прав власності на нерухомість для передачі майна в оренду; погоджувати відповідачу дозвільну документацію, проектно-кошторисну документацію на проведення поточного та капітального ремонту, розміщення зовнішньої реклами; не перешкоджати відповідачу 2 в безперешкодному використанні орендованого об’єкта та прилеглої території тощо.

Згідно з додатковою угодою до договору поруки від 11.02.08 р. сторони прийшли до згоди викласти п. 3.1 Договору поруки у наступній редакції: «Відповідач 1 зобов’язаний у разі порушення позивачем обов’язку за Попереднім договором, самостійно виконати обов’язок, передбачений п. 10 Попереднього договору, в редакції договору про внесення змін та доповнень до попереднього договору від 17 липня 2007 року, укладеного між ТОВ «РОСТРА»та ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД», який було посвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленко В.В. за реєстровим номером № 3020 щодо своєчасного введення об’єкта в експлуатацію, оформлення права власності та отримання витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, що призведе до неможливості прострочки. Порукою забезпечується виконання зобов’язання частково – у розмірі 10000,00 грн.»

Як вбачається зі змісту додаткових пояснень позивача (вх. № 436 від 20.01.2010 р.), наданих на вимогу ухвали суду від 24.12.09 р., позивач просить суд визнати договір поруки від 07.02.08 р. та додаткову угоду до нього від 11.02.08 р. недійсними на підставі ч. 5 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України.

Частиною 5 статті 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання їх недійсними та настання відповідних наслідків, а саме відповідність змісту договору вимогам закону, моральним засадам суспільства, правоздатність сторін договору, у чому конкретно полягає неправомірність та інші обставини, що є істотними для правильного вирішення спору.

При цьому розгляд справи повинен відбуватися з додержанням принципів змагальності, рівності та диспозитивності, виходячи з наведених сторонами спору доводів в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень, доказів їх підтвердження.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 поручився перед відповідачем 2 за виконання обов’язку позивача щодо виконання зобов’язання, передбаченого п.п. 2.2 п.2, п.п. 2.7.3 п.2.7 Попереднього договору, відповідно до якого п.2.2 п.2 передбачено, що об’єктом оренди є частина нежитлової будівлі (основний договір), яка знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Музикальна, буд. 1, корпус 1. Сторони в момент підписання цього договору розуміють, що на момент підписання цього договору нежитлова будівля знаходиться на стадії незавершеного будівництва, термін її здачі в експлуатацію –до 01 грудня 2007 року. Нежитлова будівля буде розміщена за адресою: м. Чернігів, вул. Музикальна, буд. 1, корпус 1. Загальна площа нежитлової будівлі повинна бути 11000,00 кв.м. Майно, яке є предметом основного договору буде розміщено на 1 поверсі та повинно бути не менше ніж 3300,00 кв.м. До моменту підписання основного договору нежитлова будівля, зокрема, майно повинно бути введено в експлуатацію, належати на підставі власності позивачу, яке повинно бути зареєстроване відповідно до чинного законодавства України, та позивач повинен отримати витяг з реєстру прав власності на нерухомість для передачі майна в оренду, тобто предмет договору, що є його загальною умовою і не потребує виконання взагалі.

Відповідно до п. 2.7.3 п. 2.7 Попереднього договору позивач зобов’язався передати відповідачу 2 в оренду майно згідно з цим договором по Акту приймання-передачі майна, не пізніше 01.12.07 р.; на момент підписання основного договору оренди майно та вся нежитлова будівля повинні бути введені в експлуатацію, належати на підставі власності позивачу, яке повинно бути зареєстроване відповідно до чинного законодавства України, та позивач повинен отримати Витяг з реєстру прав власності на нерухомість для передачі майна в оренду; погоджувати відповідачу дозвільну документацію, проектно-кошторисну документацію на проведення поточного та капітального ремонту, розміщення зовнішньої реклами; не перешкоджати відповідачу 2 в безперешкодному використанні орендованого об’єкта та прилеглої території тощо

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 08.10.08 р. № 923, яка встановлює механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Відповідно до положень зазначеного порядку дії, пов’язані з прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (створення комісії з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту, оформлення акту готовності об’єкта до експлуатації, одержання свідоцтва про відповідність збудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів тощо) здійснюється безпосередньо засновником.

Пунктом 2.3 Тимчасового положення «Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.02.2002 р. № 157/6445, обов’язок по здійсненню реєстрації права власності на нерухоме майно покладено на власника цього майна.

Позивач в установленому законом порядку оформив право власності на нерухоме майно, що є предметом спірних договорів, що підтверджується Витягом про реєстраціє права власності на нерухоме майно № 4144967 (належним чином засвідчена копія долучена до матеріалів справи).

Тобто можливість виконати зобов’язання, передбачене п. 2.7.3 п. 2.7 Попереднього договору має лише та особа, яка має статус власника нерухомого майна, тобто позивач.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК України).

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Зі змісту ст. 553 ЦК Ураїни випливає, що порука є угодою щодо прийняття перед третьою особою на себе обов'язку поручитися перед кредитором за виконання боржником свого зобов'язання та нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язання боржником шляхом відшкодування в грошовій формі того, що не було виконане боржником.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Згідно з Роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.п. 1, 6 постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або, виходячи із загальних засад законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Суд зобов’язував відповідача 1 (поручителя) ухвалою суду від 23.02.10 р. надати письмові пояснення, в якому обґрунтувати механізм реалізації п.п.2.2.п.2, п.п.2.7.3. п.2.7 Попереднього Договору від 17 липня 2007 року, укладеного між ТОВ “Ростра” та ТОВ “Фоззі-Фуд”, а саме: яким чином поручитель мав намір реалізувати виконання зазначених пунктів перед кредитором ТОВ “Фоззі-Фуд” і на якій підставі, проте відповідач 1 не виконав вимоги суду; в судових засіданнях також не надав пояснень щодо реалізації зазначених пунктів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач 1 поручився перед відповідачем 2 за виконання зобов’язань, які не мав можливості виконати, а тому вимоги позивача про визнання недійсними договору поруки від 07.02.08 р. та додаткової угоди до нього від 11.02.08 р. обґрунтовані та є такими, що ґрунтуються на законі, а за таких обставин, підлягають задоволенню в повному в обсязі

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 838 Цивільного кодексу України, господарський суд Київської області,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати договір поруки від 27 лютого 2008 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «ФОЗЗІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ-ФУД»та додаткову угоду до нього від 11.02.2008 р. недійсними.

3. Стягнути пропорційно з Закритого акціонерного товариства „ФОЗЗІ” (08132, Київський область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова,5, код ЄДРПОУ 25294089) та Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОЗЗІ-ФУД»(08132, Київський область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова,5, код ЄДРПОУ 32294926) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростра»(14000, м. Чернігів, вул. Музикальна,1, корп. 1, код ЄДРПОУ 32946828) державне мито у сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко