Рішення № 8573122, 02.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" березня 2010 р. Справа № 17/170-09/10          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 17/170-09/10

за позовом відкритого акціонерного товариства «БМ Банк», м. Київ;

довідкритого акціонерного товариства «Білицька меблева фабрика», смт. Коцюбинське;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

провідкритого акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк», м. Харків;

стягнення 6465673,79 грн. за участю представників сторін:

від позивача: Донченко Т.І. –довіреність № 04/72 від 28.05.2009р.;

від відповідача: не з’явився;

від третьої особи:Дердюк С.С., довіреність № 156-08/2369 від 15.12.2009р. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «БМ Банк»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Білицька меблева фабрика»(далі –відповідач) про стягнення 6645673,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем належним чином не виконуються взяті на себе зобов’язання по поверненню кредиту та сплаті процентів в строки, передбачені Кредитним договором № 09-2007 від 22.02.2007р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.11.2009р. порушено провадження у справі № 17/170-09 та призначено її до розгляду на 02.12.2009р.

Представник відповідача в судове засідання 02.12.2009 р. не з’явився, проте до судового засідання, через загальний відділ господарського суду від останнього надійшло клопотання № 393 від 01.12.2009р. про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю участі у судовому засіданні його представника.

Представник позивача проти задоволення клопотання не заперечував та залишив його вирішення на розсуд суду.

Ухвалою від 14.12.2009р. суд відклав розгляд справи на 28.12.2009р., у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування нових доказів.

У судовому засіданні 28.12.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - відкритого акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк».

Ухвалою від 28.12.2009р. розгляд справи було відкладено на 25.01.2010р. та зобов’язано позивача надати суду докази погашення боргу відповідачем перед відкритим акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк», а відповідача докази на обґрунтовування заяви про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Представник відповідача в судове засідання 25.01.2010р. не з’явився, проте до судового засідання, через загальний відділ господарського суду від останнього надійшло клопотання № 12 від 22.01.2010р. про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю участі в судовому засіданні його представника.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи і надав суду витребувані документи.

Ухвалою суду від 25.01.2010р. розгляд справи відкладено на 22.02.2010р., сторони повторно зобов’язано надати додаткові документи.

19.02.2010р. розпорядженням Голови Господарського суду Київської області, у зв’язку із обранням судді господарського суду Київської області Сухового В.Г. на посаду судді Київського міжобласного апеляційного господарського суду безстроково, в чиєму провадженні знаходилась справа № 17/170-09, на підставі ст. 24 Закону України «Про судоустрій», справа передана до провадження судді Привалова А.І.

Ухвалою від 19.02.2010р. справу № 17/170-09 прийнято до провадження та присвоєно їй номер 17/170-09/10.

22.02.2010р. у судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, витребувані судом документи не надав. Проте, через загальний відділ господарського суду надійшло клопотання відповідача від 19.02.2010р. № 33 про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю повноважного представника з’явитись у судове засідання.

Ухвалою від 22.02.2010р. розгляд справи було відкладено на 02.03.2010р., у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, а також залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –відкрите акціонерне товариство «Інноваційно-промисловий банк»(далі –третя особа) та витребувано у позивача додаткові документи.

У судовому засіданні 02.03.2010р. на виконання вимог суду представником позивача надано витребувані документи та підтримано позовні вимоги у повному обсязі.

Третя особа надала письмові поясненнями по суті позовних вимог, відповідно до яких підтвердила правомірність позовних вимог ВАТ «БМ Банк».

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки господарський суд не повідомив, відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання, про що свідчить відбиток штампу загального відділу господарського суду на звороті у нижньому лівому куті ухвали від 22.02.2010р.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи систематичну неявку представника відповідача у судові засідання та відсутність документів, що підтверджують неможливість його прибуття в судове засідання 02.03.2010р., господарський суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача та третьої особи у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача і третьої особи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2007р. між відкритим акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк»та відкритим акціонерним товариством «Білицька меблева фабрика»було укладено Кредитний договір № 09-2007, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого третя особа взяла на себе зобов’язання надати відповідачу кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним поверненням не пізніше 28 лютого 2009 року та сплати процентів за його користування. Сторони погодили суму ліміту кредитування і визначили її в розмірі 6438750,00 грн.

20.02.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Банк»(правонаступником якого є позивач) та відкритим акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк»було укладено Договір міжбанківського вкладу (депозиту) строкового № ВМВК5001080220, відповідно до умов якого позивач шляхом перерахування в безготівковій формі розмістив, а третя особа прийняла грошові кошти на вклад (депозит) в сумі 6438750,00 грн. зі сплатою 16 % річних з терміном остаточного повернення 01.03.2009р. (з урахуванням Додаткової угоди № 1 до Договору від 28.08.2008р.).

Відповідно до умов Договору застави майнових прав № 026/8 від 20.02.2008р., укладеного між третьою особою та позивачем, майнові права на грошові кошти позивача, розміщені у третьої особи, відповідно до Договору міжбанківського вкладу (депозиту) строкового № ВМВК5001080220 від 20.02.2008р. на суму 6438750,00 гривень стали предметом застави, який забезпечував виконання зобов’язань за кредитним договором № 09-2007 від 22.02.2007р., укладеного з відповідачем. Пунктом 5.2 даного договору застави, передбачено, що звернення стягнення здійснюється шляхом відступлення права вимоги по майновим правам згідно з договором відступлення права вимоги.

20.02.2008р. між позивачем та третьою особою укладено Договір про відступлення права вимоги, предметом якого є відступлення позивачем третій особі на підставі укладеного Договору застави майнових прав № 026/8 від 20.02.2008р. права вимоги на грошові кошти на рахунку позивача у третьої особи, що виникає з договору міжбанківського вкладу (депозиту) строкового № ВМВК5001080220 від 20.02.2008р. Договір про відступлення права вимоги, укладений з відкладальною обставиною, відповідно до ст. 212 ЦК України, якою встановлено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Так, відповідно до п. 2 договору, цей договір вступає в силу з часу настання, зокрема, умови щодо невиконання відповідачем будь-якого із зобов’язань за Кредитним договором № 09-2007 від 22.02.2007р.

Як встановлено судом, відповідачем за Кредитним договором № 09-2007 від 22.02.2007р. порушено взяті на себе зобов’язання по поверненню суми кредиту (строк сплати якого закінчився 28.02.2009р.) та сплати процентів в строки, встановлені умовами кредитного договору, у зв’язку з чим третя особа, керуючись ст.ст. 19-20 Закону України «Про заставу», 02.03.2009р. задовольнила свої вимоги в розмірі основної суми кредиту –5138750,00 грн. за рахунок майнових прав згідно Договору застави майнових прав № 026/8 від 20.02.2008р.

Крім того, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2009р. по справі № 58/62-09 було відмовлено у задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства «БМ Банк»до відкритого акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк»про стягнення з останнього суми в розмірі 6563347,27 грн., згідно Договору міжбанківського вкладу (депозиту) строкового № ВМВК5001080220 від 20.02.2008 р. В подальшому ухвалою Вищого господарського суду України від 12.08.2009р. прийнято відмову позивач від касаційної скарги до прийняття її до касаційного провадження, а отже підстави стверджувати про припинення права застави, встановленого Договором застави майнових прав № 026/8 від 20.02.2008р. –відсутні.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) та/або виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не передбачено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, з 02.03.2009р. права кредитора за кредитним договором № 09-2007 від 22.02.2007р. набув позивач, про що між позивачем та третьою особою 08.10.2009р. укладено Договір про заміну кредитора в зобов’язанні, п. 4 якого передбачено, що право вимоги, яке переходить до позивача, засвідчується: Кредитним договором № 09-2007 від 22.02.2007р., Договором застави № 022/7 цінних паперів від 22.02.2007р. та повідомленням № 156-08/381 від 02.03.2009р. третьої особи позивачу про погашення заборгованості відповідача за рахунок предмету застави.

02.03.2009р. та 14.10.2009р. позивач звернувся до відповідача з повідомленнями про заміну кредитора в зобов’язанні, в яких повідомив про перехід всіх до нього прав кредитора за Кредитним договором № 09-2007 від 22.02.2007р.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 175 ГК України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), ст. 610 ЦК України.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України, встановлюється, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На день розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати заборгованості за Кредитним договором № 09-2007 від 22.02.2007р. Отже, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню. Станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача по кредитному договору № 09-2007 від 22.02.2007р. становить 5138750 грн., а прострочена заборгованість за процентами становить 590463,48 грн.

Крім того, за прострочку платежу позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 736460,31 грн. грн.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.1 Кредитного договору 09-2007 від 22.02.2007р. передбачено, що за порушення взятих на себе зобов’язань по поверненню суми кредиту та/або своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом позичальник (відповідач) сплачує на користь банку (позивача) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня, від несвєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється за період, який становить 1 (один) рік.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Статтею 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Отже, виходячи з наведених вище обставин, правомірним є нарахування позивачем пені за період з 02.03.2000р. по 20.10.2009р. у сумі 736460,31 грн.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

При цьому, вимоги в частині стягнення 84500,00 грн. витрат на юридичні послуги не можуть бути відшкодовані позивачеві на підставі ст. 44 ГПК України, оскільки статтею 44 ГПК України, передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Білицька меблева фабрика»(08298, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Меблева, 1, код ЄДРПОУ 05509300) на користь відкритого акціонерного товариства «БМ Банк»(01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 37/122, код ЄДРПОУ 33881201) 5138750,00 грн. –основної заборгованості, 590463,48 грн. –заборгованості по процентах, 736460,31 грн. –пені, а також судові витрати: 25500,00 грн. –державного мита та 236,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В задоволенні вимог в частині відшкодування 84500,00 грн. судових витрат по сплаті юридичних послуг відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов

Дата складання та підписання повного тексту рішення –15.03.2010 р.