Рішення № 8573120, 02.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" березня 2010 р. Справа № 34/592/10/002-10          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                                 Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 34/592/10/002-10

за позовом закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Кредо-Класик»,

м. Київ;

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «КБ-Екологія», м. Запоріжжя;

2) акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»,

м. Фастів;

про           стягнення 12237,38 грн.

Представники сторін:

від позивача:          Славич С.Д., довіреність від 14.01.2010р. № 20;

від відповідачів:          не з’явились.

обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Кредо-Класик»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «КБ-Екологія»(далі – відповідач 1) та акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(далі –відповідач 2) про стягнення 12237,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі, відповідно до ст.ст. 993, 1191 (ч. 1) Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», зобов’язані відшкодувати позивачу в порядку регресу шкоду в розмірі 12237,38 грн., яка була завдана неправомірними діями працівника ТОВ «КБ-Екологія»транспортному засобу, застрахованого у ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класик».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2009р., на підставі ст.ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи № 34/592 були надіслані за підсудністю до Господарського суду Київської області, оскільки судом встановлено, що місцезнаходженням Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»є м. Фастів Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2010р. справу № 34/592 прийнято до провадження, присвоєно № 34/592/10/002-10 та призначено судове засідання на 09.02.2009р.

Присутній у судовому засіданні 09.02.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги повністю.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не подав та не надіслав.

Представник відповідача 2 позовні вимоги визнав та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання можливості врегулювати спір мирним шляхом.

Ухвалою від 09.02.2010р. суд відклав розгляд справи на 02.03.2010р., у зв’язку з неявкою в засідання суду представників відповідача 1, клопотанням представника відповідача 2 та неподанням відповідачами витребуваних доказів.

Представник позивача у судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою просить стягнути з відповідача 1 суму франшизи у розмірі 510 грн. та з відповідача 2 –510 грн. шкоди, а також відшкодувати судові витрати, оскільки платіжним дорученням № 441 від 02.03.2010р. відповідач 2 відшкодував частину шкоди в розмірі 11217,38грн.

Представники відповідачів, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою від 09.02.2010р. в засідання суду не з’явились, про причини неявки господарський суд не повідомили та витребувані документи не подали.

На підставі ст. 69 ГПК України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, а тому вважає, що у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представників відповідачів, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2006р. між закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Кредо-Класик»(за договором –страховик) та Литвиненком Володимиром Борисовичем (за договором –страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 001088/405025/06, за умовами якого позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов’язані з експлуатацією транспортного засобу марки Шевроле Лацетті, державний номер АЕ 8464 ВВ.

11.07.2007р. в м. Дніпропетровську, на території заводу «Дніпропрес»сталося дорожньо-транспортна пригода (далі –ДТП) за участю автомобіля МАЗ 54329, державний номер 018-23 НР, який належить ТОВ «КБ-Екологія»та автомобілем марки Шевроле Лацетті, державний номер АЕ 8464 ВВ, який належить страхувальнику –Литвиненко В.Б.

Згідно довідки ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області від 25.07.2007р. № 339СК-вих., ДТП сталося з вини водія, який керував автомобілем МАЗ 54329, державний номер 018-23 НР, (копія наявна в матеріалах справи).

В результаті ДТП автомобілем марки Шевроле Лацетті, державний номер АЕ 8464 ВВ, було спричинено механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області від 25.07.2007р. № 339СК-вих.

Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13 серпня 2007 року водія Полякова Анатолія Леонідовича, працюючого ТОВ «КБ-Екологія», який керував автомобілем МАЗ 54329, державний номер 018-23 НР, було визнано винним у скоєні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 грн.

Матеріальна шкода, заподіяна власнику автомобіля марки Шевроле Лацетті, державний номер АЕ 8464 ВВ, внаслідок ДТП, згідно з Висновком судового експерта-автотовароведа № ZA300707 від 30.07.2007р., була визначена в розмірі 12722,21 грн. За проведення експертизи Литвиненко В.Б., згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 30/07-07, сплатив 350 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Платіжним дорученням № 014666 від 14.09.2007р. позивач перерахував на рахунок Литвиненка В.Б. кошти в розмірі 12 237,38 грн., що складалась з суми матеріального збитку 12722,21 грн. + 350 грн. –вартості проведеного автотоварознавчого дослідження - за вирахуванням безумовної франшизи в сумі 834,83 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

На підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Відповідачем 1, як не спростовано сам факт виконання Поляковим А.Л., який керував автомобілем МАЗ 54329, державний номер 018-23 НР, своїх трудових обов’язків в момент споєння ДТП, так і не надано доказів, які б вказували на неправомірне заволодіння вказаною особою транспортним засобом.

Таким чином, відповідач 1 зобов’язаний відшкодувати шкоду ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класик»в порядку регресу.

Проте, на момент скоєння ДТП відповідач 1 мав поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/0937509 від 20.06.2006р., укладеного з АТ «Українська пожежно-страхова компанія».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів є обов’язковим видом страхування.

Вказаний вид обов’язкового страхування регулюється Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004 року № 1961-IV.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров’ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правова відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу, визнаються потерпілими.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу страховик зобов’язаний відшкодувати витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Позивач звернувся до відповідача 2 з заявою на виплату відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, № БГ-2/3169/3 від 18.02.2009р., в якій просив відшкодувати матеріальний збиток у сумі 12237,38 грн. Однак, відповідач 2 вказану заяву залишив без задоволення.

Водночас, відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/0937509 від 20.06.2006р., розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, складає 510 грн.

Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза –це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

Таким чином, виходячи з вищевказаних обставин, відповідач 2 зобов’язаний сплатити суму страхового відшкодування в розмірі 11727,38 грн., яку сплатив позивач, за вирахуванням безумовної франшизи в сумі 510 грн.

Після порушення провадження у справі відповідач 2 частково задовольнив майнові вимоги позивача, перерахувавши останньому шкоду у розмірі 11217,38 грн., що підтверджується копією платіжного дорученням № 441 від 02.03.2010р. Отже, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 суми страхового відшкодування в розмірі 11217,38 грн. провадження у справі підлягає припиненню, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв’язку з відсутністю предмету спору, з віднесенням судових витрат у цій частині на відповідача 2.

Разом з тим, згідно п. 37.5 ст. 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Крім того, згідно ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала цивільну відповідальність, у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.

Таким чином, належними доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджено правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 суми франшизи в розмірі 510 грн., а тому позов у цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80 (п. 1-1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КБ-Екологія»(69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129; код ЄДРПОУ 25487374) на користь закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Кредо-Класик»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37; код ЄДРПОУ 20033533) 510,00 грн. –франшизи, 5 грн. 10 коп. –державного мита та 9 грн. 84 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(08500, Київська область, м. Фастів, пл. Перемоги, 1; код ЄДРПОУ 20602681) на користь

закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Кредо-Класик»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37; код ЄДРПОУ 20033533) 510,00 грн. –шкоди, 117 грн. 27 коп. –державного мита та 226 грн. 16 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

4. В частині позовних щодо стягнення з акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»11217 грн. 38 коп. –шкоди провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяА.І. Привалов Дата складання та підписання повного тексту рішення –15.03.2010 р.