Рішення № 8573068, 11.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"11" березня 2010 р. Справа № 7/255-09

Розглянувши справу за позовом ДП МО України "Остерський військовий лісгосп"

До           СФ "Укрліс"

Про стягнення 3914,04 грн.

суддя

за участю представників сторін:

від позивача: Сорока Є.Р. –представник за довіреністю б/н від 23.12.2009року;

від відповідача: не з’явились

секретар судового засідання: Данилік Л.М.,

Обставини справи:

02.11.2009року Державне підприємство «Остерський військовий лісгосп»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства спеціалізованої фірми «Укрліс»(далі –відповідач) про стягнення 3914,04грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань щодо проведення оплати за поставлену згідно накладної №440 від 13.03.2006року лісопродукцію.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.11.2009року було порушено провадження у справі №7/255-09 та призначено її розгляд на 03.12.2009року.

У зв’язку з неявкою у судове засідання 03.12.2009року представників сторін, розгляд справи відкладався на 24.12.2009року.

У судове засідання 24.12.2009року представники відповідача не з’явились, відповідач вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав, у зв’язку з чим ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 21.01.2010року.

Ухвалою Заступника Голови господарського суду Київської області від 28.12.2009року строк вирішення спору у справі №7/255-09 продовжувався на один місяць.

У зв’язку з повторною неявкою у судові засідання 21.01.2010року та 08.02.2010року представників відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 08.02.2010 року та на 23.02.2010року відповідно.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.02.2010року розгляд справи було відкладено на 11.03.2010року, оскільки ні позивач, ні відповідач не направили своїх повноважних представників у судове засідання 23.02.2010року. Разом з тим вказаною ухвалою суду явка сторін була визнана обов’язковою та повідомлено сторін, що повторна неявка у судове засідання не перешкоджатиме розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 11.03.2010року представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представники відповідача у судове засідання 11.03.2010року не з’явились. Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, так як їх нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши наявні докази в їх сукупності суд встановив

13.03.2006року Державне підприємство «Остерський військовий лісгосп»поставило Приватному підприємству спеціалізованій фірмі «Укрліс»товар (пиломатеріали) на загальну суму 3914,04грн. з ПДВ. Даний факт підтверджується видатковою накладною №440 від 13.03.2006року (копія наявна в матеріалах справи, оригінал оглянутий судом у судовому засідання) підписаною повноважними представниками сторін та скріпленою печаткою позивача.

Відповідач в особі Мартушканова В.В. отримав вищезазначений товар без будь-яких зауважень щодо його якості, кількості чи інших умов поставки.

Повноваження Мартушканова В.В. на отримання матеріальних цінностей від позивача підтверджуються належним чином оформленою довіреністю серії ЯКШ №828165 від 12.03.2006року.

Оскільки поставка товару здійснювалась позивачем не на підставі договору і сторонами строк оплати вартості отриманого товару визначено не було, позивач в порядку вимог ст. 530 ЦК України звернувся до Приватного підприємства спеціалізованої фірми «Укрліс»шляхом направлення 22.10.2008року претензії №2 від 22.10.2008року з вимогою про сплату заборгованості у сумі 3914,04грн. за поставлений товар. Відповіді на вказану вимогу відповідач не надав, суму боргу не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли зобов’язання, які мають ознаки договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Враховуючи, що видаткова накладна, наявна в матеріалах справи, містить найменування продукції, її кількість, ціну, підписана представниками як позивача, так і відповідача, господарський суд дійшов висновку, що між сторонами мав місце факт укладання правочину на поставку товару. Аналогічна правова позиція була викладена в постановах Вищого господарського суду України від 20.11.2007року у справі №20-5/135 та від 16.07.2008року у справі №14/2613.

Оскільки відповідач в особі Мартушканова В.В. прийняв товар, то господарський суд вважає, що своїми конклюдентними діями (дії особи, що виявляють її волю встановити правовідношення, але не у формі усного чи письмового волевиявлення, а своєю поведінкою, щодо якої можна зробити певний висновок про конкретний намір) відповідач підтвердив факт укладення даного правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До обов’язків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обов’язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач 22.10.2008року звертався до відповідача з вимогою про сплату 3914,04грн. заборгованості за поставлену лісопродукцію. Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач зобов’язаний був оплатити вартість товару у семиденний строк з дня пред’явлення претензії, тобто до 29.10.2008року, однак вказана заборгованість відповідачем сплачена не була.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленою накладною, проте доказів сплати вартості отриманого товару не надав.

За таких обставин, господарський суд визнає позовну вимогу про стягнення з відповідача суми боргу правомірною та обґрунтованою, а відтак позов підлягає задоволенню у повному обсязі, у сумі 3914,04грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства спеціалізованої фірми «Укрліс»(07441, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 138, код ЄДРПОУ 30117675) на користь Державного підприємства «Остерський військовий лісгосп»(17024, Чернігівська область, Козелецький район, смт. Десна, вул. Гнідаша, буд. 2, код ЄДРПОУ 14304732, р/р 26005936000001 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) 3 914 (три тисячі дев’ятсот чотирнадцять) грн. 04 коп. заборгованості, та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя