Рішення № 8572646, 20.10.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"20" жовтня 2009 р. Справа № 19/278-08-9/134-09          

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю-підприємства з іноземними інвестиціями «ІКР Баболна Україна»

До Закритого акціонерного товариства «Калина»

Про стягнення 477 613, 63 грн., зобов’язання виконати дії та визнати розірваною угоду про оперативний лізинг № 04-02/ОЛ від 20.06.2002 р.

За зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства

«Калина»

До Товариства з обмеженою відповідальністю -

підприємства з іноземними інвестиціями «ІКР

Баболна Україна»

Про визнання додаткових угод недійсними

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача Афанасьєв Р.Г. (дов. №10/11-08 від 10.11.2008р.)

Від відповідача Мікульський К.В. (дов. б/н від 13.12.2005р.)

Рішення Господарського суду Київської області у справі № 19/278-08-9/134-09 прийнято 20.10.2009 року після перерви, оголошеної в судовому засіданні 22.09.2009 року у відповідності до статті 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю-підприємства з іноземними інвестиціями «ІКР Баболна Україна»до Закритого акціонерного товариства «Калина»про стягнення боргу у сумі 477 613,63 грн., зобов’язання виконати дії (зобов’язати відповідача повернути позивачеві зернозбиральний комбайн «New Holland»ТС-57 1996 року випуску, шасі RMO № 4529, тип двигуна NH Genesis 675 T, № двигуна WB 543379; зернова жатка № 3430018 (загальною вартістю 162346,80 грн.) та визнати розірваною угоду про оперативний лізинг № 04-02/ОЛ від 20.06.2002 р. та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства «Калина»до Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства з іноземними інвестиціями «ІКР Баболна Україна»про визнання додаткових угод недійсними.

В обґрунтування позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми боргу Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх зобов’язань за угодою про оперативний лізинг від 20.06.2002р. № 04-02/ОЛ щодо здійснення лізингових платежів за отримане в користування на умовах лізингу майно.

В обґрунтування своїх вимог за вказаним вище зустрічним позовом Закрите акціонерне товариство «Калина»вказує, що Позивачем за первісним позовом позовні вимоги обґрунтовуються з посиланням на Додаткову угоду б/н від 31.03.2004р. та Додаткову угоду №2 від 25.10.2004р., які Відповідачем за первісним позовом не укладалась та не підписувалась.

Як вбачається з матеріалів справи № 19/278-08, 26 серпня 2008 року представником позивача подано до суду через загальний відділ суду заяву № 19/08-08 від 19 серпня 2008 року про збільшення позовних вимог в якій позивач просить суд визнати розірваною угоду про оперативний лізинг № 04-02/ОЛ від 20 червня 2002 року в іншій частині позовні вимоги залишились незмінними.

Представник відповідача 14 липня 2008 року подав до суду заяву № 549 від 1 липня 2008 року про застосування позовної давності до даного позову мотивовану тим, що за умов угоди про оперативний лізинг № 04-02/ОЛ від 20 червня 2002 року та додатком № 1 до неї відповідач був зобов’язаний протягом 2002-2003 років згідно з графіком визначеним додатком № 1 сплатити відповідачу 383354,98 грн. З моменту виникнення права позивача з даним позовом минуло більше трьох років.

24 липня 2008 року Закрите акціонерне товариство “Калина” звернулось до Господарського суду Київської області з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю–підприємства з іноземними інвестиціями “ІКР Баболна Україна” про визнання додаткових угод недійсними, яку ухвалою від 28 липня 2008 року прийнято до провадження для спільного розгляду з первісним позовом.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що у відповідності до угоди про оперативний лізинг № 04-02/ОЛ від 20 червня 2002 року та додатку № 1 до неї позивач за зустрічним позовом був зобов’язаний сплатити відповідачу за зустрічним позовом 383354,98 грн. протягом 2002-2003 років. В подальшому графік розрахунків викладений в додатку № 1 до угоди не переглядався та інші додаткові угоди не укладались. Позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсною додаткову угоду від 31 березня 2004 року та додаткову угоду № 2 від 25 жовтня 2004 року до угодою про оперативний лізинг № 04-02/ОЛ від 20 червня 2002 року. Також позивач за зустрічним позовом просив суд призначити почеркознавчу експертизу відповідно до зазначених додаткових угод.

Представник відповідача за зустрічним позовом проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що на даний час у нього є додаткові угоди від 31 березня 2004 року № 2 від 25 жовтня 2004 року до угодою про оперативний лізинг № 04-02/ОЛ від 20 червня 2002 року отримані по факсу, що унеможливлює проведення експертизи по справі, а факт укладення їх через засоби факсимільного зв’язку не є підставою для визнання зазначених угод недійсними.

4 вересня 2008 року представником Закритого акціонерного товариства “Калина” подано до суду заяву в якій позивач за зустрічним позовом просить суд припинити провадження у справі за зустрічним позовом на підставі ч. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки оригінали додаткових угод від 31 березня 2004 року № 2 від 25 жовтня 2004 року до угоди про оперативний лізинг № 04-02/ОЛ від 20 червня 2002 року у сторін відсутні, оскільки вони не завірялись сторонами. В задоволені первісного позову позивач за зустрічним позовом просить відмовити.

Спір між сторонами розглядався Господарським судом Київської області у справі № 19/278-08, рішенням по справі від 04.09.2008р. судом в первісному позові відмовлено повністю, провадження за зустрічним позовом припинено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.01.2009р. апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю –підприємства з іноземними інвестиціями «ІКР Баболна Україна»на рішення Господарського суду Київської області від 04.09.2008р. у справі № 19/278-08 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 04.09.2008р. у справі № 19/278-08 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 10.06.2009р. касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю-підприємства з іноземними інвестиціями «ІКР Баболна Україна»задоволена частково, постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.01.2009р. та рішення Господарського суду Київської області від 04.09.2008р. у справі № 19/278-08 скасовані, а справа № 19/278-08 направлена на новий розгляд.

Ухвалою суду від 30.06.2009р. справу №19/278-08 прийнято до провадження суддею Сокуренко Л.В., присвоєно номер №19/278-08-9/134-09 та розгляд справи призначено на 21.07.2009р.

В судове засідання 21.07.2009р. представники сторін з’явились. В судовому засіданні заслухані пояснення Позивача по суті позовної заяви та він позовні вимоги підтримує в повному обсязі, так як вони були заявлені до суду при першому судовому розгляді; представником Відповідача надано заперечення проти позову, в якому він просить суд відмовити в позові повністю з посиланням на те, що підписаних сторонами угод про оперативний лізинг немає, відсутні також і підписані ЗАТ «Калина»призначені для обміну листи, телеграми, телефонограми та інші документи, які б свідчили про укладення угод про оперативний лізинг і додаткових угод на умовах, поданих позивачем. Крім того, відповідач зазначає, що оскільки угоди, покладені позивачем в обґрунтування позовних вимог не підписані ЗАТ «Калина», то належною правовою оцінкою зазначених угод є встановлення факту їх не укладення, оскільки у потрібній для випадку угоди між юридичними особами формі, між сторонами не досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Відсутність підписаних сторонами угод про оперативний лізинг та додаткових угод до неї не дає можливості визнати їх недійсними, оскільки недійсною можна визнати лише укладену угоду, а за таких обставин, права і обов’язки сторін , що виникли у спірних правовідносинах, слід, на думку відповідача, вважати такими, що виникли з позадоговірних підстав та до них повинна застосовуватись двостороння реституція відповідно до ст. 1212 ЦК України. Заяву про припинення провадження у справ, подану до суду при першому розгляді справи підтримує.

В судовому засіданні судом оголошено перерву на 11.08.2009р.

11.08.2009р. судом розгляд справи №19/278-08-9/134-09 відкладено на 27.08.2009р. у зв’язку із необхідністю витребування нових доказів. Ухвалою Господарського суду Київської області зобов’язано позивача надати виписки з банківських рахунків щодо сплати відповідачем лізингових платежів; оригінали документів спірних договорів та додаткових угод (для огляду в судовому засіданні), журнал реєстрації договорів та додаткових угод за 2002-2004 рр.; зобов’язано відповідача надати листи на підтвердження заперечень щодо передачі документів на сільськогосподарську техніку, письмове пояснення щодо проведення платежів, а саме за яким договором вони сплачені, оригінали документів спірних договорів та додаткових угод (для огляду в судовому засіданні), журнал реєстрації договорів та додаткових угод за 2002-2004 рр., в разі проведення ДПА у Київській області на підприємстві планових та позапланових перевірок грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів надати акти перевірок; явку повноважних представників сторін в судове засідання визнано обов’язковою.

Крім того, судом направлені запити до ДПА у Київській області з проханням повідомити суд щодо проведення ДПА у Київській області на підприємстві ЗАТ «Калина»планових та позапланових перевірок грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів в 2002-2005 рр. та вказати чи було в документах ЗАТ «Калина»посилання на виконання договору оперативного лізингу № 04-02/ОЛ від 20.06.2002 р., додаткової угоди № б/н від 31.03.2004 р. до договору оперативного лізингу № 04-02/ОЛ від 20.06.2002 р. та додаткової угоди № 2 від 25.10.2004 р. до договору оперативного лізингу № 04-02/ОЛ від 20.06.2002 р.; в разі проведення перевірок надати суду копії зазначених актів перевірок; та запит до Податкової міліції ДПА в Одеській області з проханням повідомити суд про проведення виїмки документів Товариства з обмеженою відповідальністю –підприємства з іноземними інвестиціями «ІКР Баболна Україна»- 05.04.2005 р. та вказати чи містяться серед вилучених документів додаток № 1 до договору оперативного лізингу № 04-02/ОЛ від 20.06.2002 р., додаткова угода № б/н від 31.03.2004 р. до договору оперативного лізингу № 04-02/ОЛ від 20.06.2002 р. та додаткова угода № 2 від 25.10.2004 р. до договору оперативного лізингу № 04-02/ОЛ від 20.06.2002 р.

В судове засідання 27.08.2009р. представники сторін з’явились. Представником Позивача надані пояснення щодо витребуваних судом документів по справі, також надані копії банківських виписок, які підтверджують оплату відповідачем лізингових платежів лише за договором. Щодо існування оригіналів, витребуваних ухвалою суду, то позивач зазначає, що зазначені документи були вилучені податковою міліцією, у разі існування оригіналів документів з мокрими печатками та підписами керівників товариств, то вони були втрачені; журнал реєстрації договорів та додаткових угод на підприємстві не вівся.

Представником Відповідача надані витребувані ухвалою суду від 11.08.2009р. копії листів на підтвердження заперечень щодо передачі документів на с/г техніку.

В судовому засіданні сторони звернулись до суду з клопотанням про продовження строків розгляду спору по суті у порядку ст. 69 ГПК України.

Клопотання судом розглянуто та задоволено, про що винесена ухвала суду.

У зв’язку з ненадходженням відповідей на запити суду від Державної податкової адміністрації Київської області та Податкової міліції ДПА в Одеській області, судом оголошено перерву на 22.09.2009р.

18.09.2009 р. до Господарського суду Київської області надійшла відповідь ДПА у Київській області № 2030/9/10-019, відповідно до якої суд було повідомлено, що Згурівським відділенням Яготинської МДПІ були проведені документальні перевірки ЗАТ «Калина»: 20.01.2003 р. акт № 4-231, період проведення перевірки 16.03.2001-30.09.2002 рр.,; 05.04.2005 р. акт № 121-231, період проведення перевірки 01.01.2004 –31.12.2004 рр.; 23.08.2007 р. акт № 161-2301-30814923, період проведення перевірки 01.01.2005-31.03.2007 рр. В даних актах перевірки відсутні посилання на виконання ЗАТ «Калина»договору оперативного лізингу № 04-02/ОЛ від 20.06.2002 р., додаткової угоди № б/н від 31.03.2004 р. до договору оперативного лізингу № 04-02/ОЛ від 20.06.2002 р. та додаткової угоди № 2 від 25.10.2004 р. до договору оперативного лізингу № 04-02/ОЛ від 20.06.2002 р.

В судове засідання 22.09.2009р. представники сторін з’явились.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві та просить суд задовольнити позов; відповідач проти позову заперечує.

Судом оголошено перерву до 20.10.2009р. для підготовки повного тексту рішення.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, та заслухавши представників Позивача та Відповідача, господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

20.06.2002р. між Закритим акціонерним товариством «Калина»(далі Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю-підприємством з іноземними інвестиціями «ІКБ Баболна Україна»(далі Позивач) було укладено угоду про оперативний лізинг № 04-02/ОЛ (далі по тексту Лізингова угода).

Позивачем, відповідно до умов Лізингової угоди, передано у строкове платне користування Відповідачеві: зернозбиральний комбайн «New Holland»ТС-57 1996 року випуску, шасі RMO № 4529, тип двигуна NH Genesis 675 T, № двигуна WB 543379; зернова жатка № 3430018 (загальною вартістю 162346,80 грн.) (що підтверджується Актом приймання-передачі техніки, належним чином завірена копія якого додана до справи).

Пунктом 9.2 угоди передбачено, що лізингоотримувач сплачує лізингодавцю перший платіж, визначений п. 4.1 Лізингового протоколу (додаток № 1) упродовж 5 робочих днів після підписання лізингової угоди. Наступні лізингові платежі здійснюються згідно з графіком здійснення платежів, визначеним в додатку № 1.

Згідно п. 4.1 лізингового протоколу від 20.06.2002р., який є додатком № 1 до лізингової угоди, лізингоотримувач упродовж 5 днів з моменту укладання лізингової угоди здійснює платіж в розмірі 83314, 00 грн. Наступні лізингові платежі лізингоотримувач сплачує лізингодавцю згідно визначеного п. 4.2 додатку № 1 графіку, а саме: 30.07.2002р. –11532, 17 грн., 30.08.2002р. –19004, 68 грн., 30.09.2002р. –18801, 70 грн., 30.10.2002р. –18598, 71 грн., 30.11.2002р. –18395, 73 грн., 30.07.2003р. – 21979, 75 грн., 30.08.2003р. –62640, 77 грн., 30.09.2003р. –64924, 33 грн., 30.10.2003р. –64163, 14 грн.

Відповідач, виконуючи свої зобов’язання за лізинговою угодою щодо здійснення сплати лізингових платежів, здійснив два платежі: платіжне доручення № 71 від 25.06.2002р. на суму 83 314,00 грн., платіжне доручення № 227 від 30.08.2002р. на суму 11 532,17 грн. та один платіж в частині відшкодування вартості техніки згідно договору на суму 40000, 00 грн. платіжним дорученням № 331 від 18.11.2004 р. (належним чином завірені копії яких долучені до справи).

Решту лізингових платежів Відповідач в порушення умов договору не здійснив.

Відповідно до п.2.1 Лізингового протоколу передбачено, що Лізингова угода діє з моменту підписання її обома Сторонами до 30.11.2003р.

20.06.2002р. між Сторонами підписано Додаток № 1 до угоди про оперативний лізинг № 04-02/ОЛ умовами якого встановлено, що Лізингова угода діє з дня підписання до 30 листопада 2003р., на момент укладання Лізингової угоди загальна сума лізингових платежів складає 383 354, 98 грн. Лізингові платежі сплачуються щомісяця згідно графіку викладеного у Додатку №1.

Оскільки договором був визначений строк виконання Відповідачем зобов’язання щодо сплати лізингових платежів згідно встановленого в додатку № 1 до угоди графіку, то строк внесення останнього платежу припадав на 30.11.2003р. і за вказаних обставин Відповідач зобов’язаний був розрахуватися з Позивачем та здійснити останній платіж до 30.11.2003р.

Статтею 71 ЦК УРСР встановлено загальний строк позовної давності в три роки.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Суд встановив, що строк позовної давності по даному позову не сплинув до набрання чинності Цивільним Кодексом України, в зв’язку з чим до нього відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Кодексу застосовуються правила Цивільного Кодексу України від 16.01.2003р. про позовну давність.

Відповідно до ст. 257 зазначеного Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

У ст. 256 названого Кодексу визначено поняття позовної давності, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Таким чином, у спірних правовідносинах початок перебігу строку позовної давності починається з наступного дня після спливу строку виконання Відповідачем зобов’язання внести останній платіж, тобто з 30.11.2003р.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 зазначеного Кодексу, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Суд також зазначає, що правила про позовну давність застосовуються лише тоді, коли доведено існування самого суб`єктивного права. Існування суб`єктивного права Позивача доведено матеріалами справи.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи та перелічені вище норми законодавства, суд приходить до висновку, що строк позовної давності для даного позову про стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів за вищезазначеною Лізинговою угодою сплинув 30.11.2006р. - до звернення Позивача з позовом, який було подано до господарського суду 09.06.2008р. Це підтверджується штампом “Укрпошти” на конверті, в якому надійшла позовна заява до господарського суду та штампом канцелярії суду з вх. № 5546 від 09.06.2008р. на позовній заяві, про що Відповідачем за первинним позовом по справі зроблено заяву від 01.07.2008р. № 549 до винесення рішення, в якій останній просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Посилання Позивача за первинним позовом, як на підставу своїх вимог, в частині заявленої до стягнення суми заборгованості, на те, що ним не пропущено строк позовної давності, оскільки сторони у справі уклали додаткову угоду б/н від 31.03.2004р. та додаткову угоду № 2 від 25.10.2004р. до угоди про оперативний лізинг від 20.06.2002р. № 04-02/ОЛ, умовами якої змінили графік сплати лізингових платежів, встановивши внесення останнього платежу 30.11.2005р., не приймається судом до уваги з огляду на те, що на вимогу суду сторони у справі та, зокрема, Позивач, не надав для огляду оригінали додаткових угод б/н від 31.03.2004р. та № 2 від 25.10.2004р., копії яких він додав до позовної заяви.

Згідно ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Враховуючи приписи Вищого господарського суду України, відповідно до яких зазначено, що при першому розгляді справи не надана належна правова оцінка правочинам, які у відповідності до норм чинного законодавства можуть бути укладені за допомогою факсимільного зв’язку та є документами, судом детально оцінені спірні додаткові угоди, надані лише у копіях позивачем та встановлено, що у верхньому полі додаткових угод відсутній факсовий або телефоний номер з якого була відправлена зазначена факсова копія додаткових угод.

Маючи намір направити судовий запит до ВАТ «Укртелекому»з метою виявлення чи була здійснена передача факсимільного зв’язку з номеру телефону позивача на номер телефону відповідача 31.03.2004 р. та 26.10.2004 р., тобто в дати підписання додаткових угод, суд в телефоному режимі в інформаційній службі ВАТ «Укртелеком»зясував про те, що інформація по вихідним дзвінкам зберігається лише три роки. За таких обставин, суд не має можливості встановити факт передачі факсу з телефону позивача та телефон відповідача та навпаки.

В усних поясненнях, які надані представниками сторін під час розгляду справи, вони визнають, що оригінали додаткових угод б/н від 31.03.2004р. та № 2 від 25.10.2004р. до угоди про оперативний лізинг від 20.06.2002р. № 04-02/ОЛ у сторін відсутні, також представник позивача у своїх поясненнях зазначив, щодо існування оригіналів, витребуваних ухвалою суду, то зазначені документи були вилучені податковою міліцією, а у разі існування оригіналів документів з мокрими печатками та підписами керівників товариств, яке він сам ставить під сумнів, то вони були втрачені; журнал реєстрації договорів та додаткових угод на підприємстві не вівся.

За тих обставин, що жодна сторона не змогла надати оригінали додаткових угод, в зв’язку з чим не можливо призначити та провести експертизу в частині підпису та печатки відповідача, а також те, що неможливо встановити з якого номеру та на який номер були направлені спірні додаткові угоди, зазначені додаткові угоди, подані до суду в копіях до уваги судом в якості доказів не приймаються.

Крім того, представник Відповідача заперечив щодо укладання зазначених угод, а Позивач не довів протилежного. Також суд враховує те, що Позивач не зазначив та не надав доказів, які вимагав від нього суд, які б підтверджували виконання сторонами зазначених додаткових угод, їх умов, зокрема, здійснення Відповідачем платежів з посиланням на реквізити додаткових угод тощо.

Також суд бере до уваги та приймає в якості доказу, відповідь ДПА у Київській області № 2030/9/10-019, відповідно до якої суд було повідомлено, що Згурівським відділенням Яготинської МДПІ були проведені документальні перевірки ЗАТ «Калина»: 20.01.2003 р. акт № 4-231, період проведення перевірки 16.03.2001-30.09.2002 рр.,; 05.04.2005 р. акт № 121-231, період проведення перевірки 01.01.2004 –31.12.2004 рр.; 23.08.2007 р. акт № 161-2301-30814923, період проведення перевірки 01.01.2005-31.03.2007 рр. В даних актах перевірки відсутні посилання на виконання ЗАТ «Калина»договору оперативного лізингу № 04-02/ОЛ від 20.06.2002 р., додаткової угоди № б/н від 31.03.2004 р. до договору оперативного лізингу № 04-02/ОЛ від 20.06.2002 р. та додаткової угоди № 2 від 25.10.2004 р. до договору оперативного лізингу № 04-02/ОЛ від 20.06.2002 р.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача за первинним позовом заборгованості зі сплати лізингових платежів в розмірі 315 266, 83 грн. задоволенню не підлягають.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про визнання розірваною угоду про оперативний лізинг № 04-02/ОЛ від 20.06.2002 р. та зобов’язання Закритого акціонерного товариства «Калина»повернути Позивачу майно, яке передане Відповідачу в користування за вищезазначеною угодою про оперативний лізинг, суд виходить з наступного:

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів встановлені частиною 2 цієї ж норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Чинним законодавством передбачено розірвання судом правочину у випадках встановлених законом, а не визнання його розірваним. З огляду на це, така вимога позивача як визнання угоди про оперативний лізинг від 20.06.2002р. № 04-02/ОЛ розірваною не відповідає матеріально-правовому способу захисту цивільних прав, передбаченому законодавством.

Право змінити підставу або предмет позову до прийняття рішення у справі відповідно до приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України належить тільки позивачеві.

Отже, з урахуванням викладеного, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо зобов’язання Закритого акціонерного товариства «Калина»повернути Позивачу майно, яке передане Відповідачу в користування за вищезазначеною угодою про оперативний лізинг, то суд зазначає наступне:

Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до умов угоди про оперативний лізинг від 20.06.2002р. № 04-02/ОЛ, зокрема, п. 5.2 угоди, лізингодавець має право вимагати розірвання лізингової угоди у випадку порушення лізингоотримувачем умов угоди.

Пунктом 15.2 лізингової угоди передбачено, що лізингодавець може припинити лізинг техніки при умові письмового інформування лізингоотримувача про такій намір за 10 робочих днів перед таким припиненням, якщо лізингоотримувач двічі підряд не здійснює черговий лізинговий платіж в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно із ст. 782 ЦК України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Судом встановлено, що Відповідач в порушення умов угоди про оперативний лізинг не виконує свої зобов’язання щодо сплати лізингових платежів протягом дії угоди.

Зазначене стало підставою для направлення позивачем на адресу Відповідача за первісним позовом заяви від 11.08.2008р. № 11/08-08 про відмову від договору, в якій Позивач за первісним позовом, посилаючись на порушення Відповідачем умов Лізингової угоди щодо сплати лізингових платежів, у відповідності до вимог ст. 782 ЦК України та п. 5.2, 15.5 угоди про оперативний лізинг від 20.06.2002р. № 04-02/ОЛ відмовляється від зазначеної угоди про оперативний лізинг та вимагає повернення переданої в лізинг техніки. Факт надіслання зазначеної кореспонденції підтверджується чеками “Укрпошти” від 11.08.2008р. та описами вкладення у цінний лист, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Однак, зазначена вимога повернути техніку, яка була передана в лізинг, залишена Відповідачем без задоволення. На час розгляду справи доказів повернення Позивачу зазначеної техніки за вказаною угодою, Відповідач суду не надав.

Таким чином, на час розгляду справи Відповідач не повернув Позивачу належне йому майно, яке він передав Відповідачу у лізинг, а саме: зернозбиральний комбайн «New Holland»ТС-57 1996 року випуску, шасі RMO № 4529, тип двигуна NH Genesis 675 T, № двигуна WB 543379; зернова жатка № 3430018, яке фактично перебуває в тимчасовому користуванні Закритого акціонерного товариства «Калина».

Враховуючи порушення Відповідачем умов договору щодо виконання своїх зобов’язань зі сплати лізингових платежів та відмову Позивача за вказаних підстав від угоди про оперативний лізинг, беручи до уваги вимоги ст. 782 ЦК України, суд приходить до висновку, що угода про оперативний лізинг від 20.06.2002р. № 04-02/ОЛ на час розгляду справи розірвана та припинена.

Частиною 2 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи вищенаведені вимоги ст. 785 ЦК України та той факт, що угода про оперативний лізинг від 20.06.2002р. № 04-02/ОЛ є припиненою, Відповідач за первісним позов зобов’язаний негайно повернути отримане відповідно до умов угоди про оперативний лізинг майно Позивачу за первісним позовом.

З огляду на зазначене, вимоги Позивача за первинним позовом щодо зобов’язання Відповідача за первинним позовом повернути отримане відповідно до умов угоди про оперативний лізинг майно, яке фактично перебуває в володінні та користуванні останнього є доведеними, обґрунтованими, Відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Розглянувши зустрічний позов Закритого акціонерного товариства «Калина»до Товариства з обмеженою відповідальністю-підприємства з іноземними інвестиціями «ІКБ Баболна Україна»про визнання додаткових угод б/н від 31.03.2004р. та № 2 від 25.10.2004р. недійсними, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, виходячи з наступного:

Статтею 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку.

Згідно п. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна з сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Оскільки сторонами у справі не доведено існування додаткових угод та їх виконання, а також враховуючи заяву відповідача про припинення провадження у зустрічному позову, суд вважає за необхідне по зустрічному позову провадження у справі припинити, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Витрати по сплаті державного мита в частині вимог майнового характеру (стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів та зобов’язання повернути майно) та витрати зі сплати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень ч. 1,5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, ст.ст. 526, 225,207,215 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Первісний позов задовольнити частково.

2. Зобов’язати Закрите акціонерне товариство «Калина»(07612, Київська область, Згурівський район, с. Красне, ЄДРПОУ 30814923) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю-підприємство з іноземними інвестиціями “ІКР Баболна Україна” (52030, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, м. Кіровське, вул. Центральна, 61, ЄДРПОУ 30646752) майно, передане в тимчасове користування за угодою про оперативний лізинг від 20.06.2002р. № 04-02/ОЛ, зернозбиральний комбайн «New Holland»(ТС-57, 1996 року випуску, шасі RMO № 4529, тип двигуна NH Genesis 675 T, № двигуна WB 543379) та зернову жатку № 3430018.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Калина»(07612, Київська область, Згурівський район, с. Красне, ЄДРПОУ 30814923; п/р 2600413903001 в АБ «Київська Русь», МФО 319092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю-підприємство з іноземними інвестиціями «ІКР Баболна Україна»(52030, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, м. Кіровське, вул. Центральна, 61, ЄДРПОУ 30646752; п/р 26001203037100 в Дніпропетровській ОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653) 1623 (тисячу шістсот двадцять три) грн. 46 коп. –витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Провадження по зустрічному позову припинити.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Л.В. Сокуренко

Суддя