Рішення № 85725006, 18.11.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/14411/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року Рівненський міський суд

в особі судді – Ковальова І.М.

при секретарі – Соломон О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

в с т а н о в и в:

В Рівненський міський суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя звернулась ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представник позивача розмір заявлених позовних вимог зменшила та остаточно просить суд розділити спільне майно подружжя, визнавши за ОСОБА_1 право власності на частку в розмірі 18,5/100 будівлі офісного центру, розташованого за адресою АДРЕСА_1 а, орієнтовна вартість 1 000000 (один мільйон) гривень; за ОСОБА_2 право власності на частку в розмірі 18,5/100 будівлі офісного центру, розташованого за адресою АДРЕСА_1 а, орієнтовна вартість 1 000000 (один мільйон) гривень.

В судове засідання відповідач повторно не з`явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 04 липня 1998 року.

Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 виданим 04 липня 1998 року Новобузьким відділом реєстрації актів громадянського стану Миколаївської області з якого вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одружились 04 липня 1998 року, про що зроблено запис за №48. Прізвища після одруження: чоловіка ОСОБА_4 , дружини ОСОБА_4 .

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 05 липня 2017 року по цивільній справі №759/5728/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу позовні вимоги позивача задоволено; шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

За період шлюбу подружжям було набуто у спільну власність майно, а саме: 37/100 будівлі офісного центру, розташованого за адресою АДРЕСА_1 а, майно набуте 17 липня 2015 року. Орієнтовна вартість 2000000,00 (два мільйони) гривень. Дане майно зареєстроване за відповідачем, що підтверджується дослідженою в судовому засіданні інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч.2 ст.60 СК України, вважається,що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до роз`яснень викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст.372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суди мають застосовувати положення частин 4,5 ст.71 СК України щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст.365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст.11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі, коли жоден з подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частиковій власності.

Відповідно до ч.1 ст.372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.3 ст.372 ЦК України, у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Тобто, як слідує з положень ст.ст.60,61 СК України майно, а саме: 37/100 будівлі офісного центру, розташованого за адресою АДРЕСА_1 а, майно набуте 17 липня 2015 року, яке було придбане сторонами під час шлюбу є об`єктом права спільної сумісної власності сторін по справі і, згідно вимог ст.ст.69,70 СК України підлягає поділу між сторонами в рівних частках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими, доведеними письмовими та допустимими доказами, не спростовані відповідачем, а тому вони підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 8810,00 грн., рішення прийнято на користь позивача, тому судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,88,141,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, ст.ст.60,70 СК України, ст.372 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя – задоволити.

Поділити спільне майна подружжя, визнавши за ОСОБА_1 право власності на частку в розмірі 18,5/100 будівлі офісного центру, розташованого за адресою АДРЕСА_1 а, орієнтовна вартість 1 000000 (один мільйон) гривень; за ОСОБА_2 право власності на частку в розмірі 18,5/100 будівлі офісного центру, розташованого за адресою АДРЕСА_1 а, орієнтовна вартість 1 000000 (один мільйон) гривень.

Право спільної сумісної власності позивача та відповідача на майно 37/100 будівлі офісного центру, розташованого за адресою АДРЕСА_1 а, набутого 17 липня 2015 року – припинити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_3 , іпн. НОМЕР_3 понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 8810,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована АДРЕСА_3 , іпн. НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_2 .

Суддя :