Рішення № 8572373, 13.08.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"13" серпня 2009 р. Справа № 9/104-09          

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ві Ей Бі Лізинг”

До Товариства з обмеженою відповідальністю М’ясопереробний сільськогосподарський комплекс „Копієвка”

Про стягнення 15899,76 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Позивача предст. Поштар Т.П. (дов. від 19.06.2009 року б/н)

Відповідача не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ві Ей Бі Лізинг” до Товариства з обмеженою відповідальністю М’ясопереробний сільськогосподарський комплекс „Копієвка” про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № 070507-07/ФЛ-Ю-А від 07.05.2007 року, з яких 9941, 29 грн. –сума основного боргу , 703,73 грн. –пені, 88, 00грн. –3% річних, 503, 88 грн. –збитки, понесені у зв’язку із знеціненням грошових коштів, 4 662, 86 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач за договором фінансового лізингу передав відповідачеві предмет лізингу, а відповідач не в повному обсязі сплачує лізингові платежі, чим порушує умови договору фінансового лізингу 07.05.2007 року № 070507-07/ФЛ-Ю-А.

Ухвалою від 01.06.2009 року порушено провадження у справі № 9/104-09 та призначено її до розгляду на 16.06.2009 року.

Ухвалою від 16.06.2009 року розгляд справи відкладався на 07.07.2009 року, у зв’язку з неявкою представників сторін по справі.

Враховуючи неодноразову неявку в судове засідання представника відповідача, а також те, що ухвали суду були повернуті відділенням пошти з відміткою «не значиться»на адресу суду, то 16.06.2009 р. судом був направлений запит до Головного управління статистики України з метою повідомлення про включення (виключення) ТОВ «Мясопереробний сільськогосподарський комплекс «Копієвка»(адреса зазначена в позовній заяві: Київська область, м. Буча, вул. Кірова, б. 84; код ЄДРПОУ 32580547) до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій країни на даний час, у тому числі: повне найменування, історія суб’єкта, код, його місцезнаходження.

03.07.2009 р. до суду надійшла відповідь Головного управління статистики України, відповідно до якої адреса ТОВ «Мясопереробний сільськогосподарський комплекс «Копієвка»зазначена: Київська область, м. Буча, вул. Тарасівська, 32.

Ухвалою від 07.07.2009 року розгляд справи відкладався на 28.07.2009 року, у зв’язку з неявкою представника відповідача по справі та, враховуючи відповідь Головного управління статистики України з метою направлення процесуальних документів по справі на юридичну адресу відповідача згідно довідки ЄДРПОУ, також було зобов’язано позивача направити на вірну адресу відповідача копію позовної заяви з доданими до неї документами, докази надіслання надати в судове засідання.

Ухвалою від 28.07.2009 року розгляд справи відкладався на 13.08.2009 року, в зв’язку з неявкою представників відповідача.

Ухвалою Заступника Голови господарського суду Київської області від 28.07.2009 року продовжено строк розгляду справи на один місяць за заявою судді.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Враховуючи відповідь Головного управління статистики в Київській області на запит суду та те, що ухвали суду від 07.07.2009 р. та від 28.07.2009 р. були направлені за адресою, яка вказана у відповіді, а саме: Київська область, м. Буча, вул. Тарасівська, 32, але відповідач не зявився на виклик суду та не направив своїх уповноважених представників, то суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

За таких обставин, справа підлягає розгляду за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, та заслухавши представників позивача, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

07.05.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ві Ей Бі Лізинг” та Товариством з обмеженою відповідальністю М’ясопереробний сільськогосподарський комплекс „Копієвка” укладено договір фінансового лізингу № 070507-07/ФЛ-Ю-А ( далі-Договір).

Предметом Договору є надання лізингодавцем (позивачем) в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу (відповідачеві) предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість та загальна вартість на момент укладення Договору наведена в специфікації ( додаток № 2 до Договору), для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувача (відповідача) на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів ( п.1.1. Договору).

Згідно Додатку № 1 до Договору за умовами Договору відповідачу передається наступне майно: легковий автомобіль SKODA OCTAVIA TOUR 1.9 TDI/66 kW5+ 2007 року випуску, колір 1В1В (срібний алмаз, метал лік) - 1 од.

Як слідує з доданих до матеріалів справи належним чином засвідчених копій Акту приймання передачі майна у користування за договором фінансового лізингу від 07 травня 2007 року № 070507-07/ФЛ-Ю-А від 18.05.2007 року, видаткової накладної № РН-0000156 від 17.05.2007 року та довіреності серія ЯНЗ № 850299 позивач відповідачу майно, що є предметом Договору, передав, а останній прийняв його без будь – яких зауважень.

Відповідно до умов Договору строк користування відповідачем майном становить 61 (шістдесят один) місяць з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна згідно пункту 4.3. Договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном за цим Договором ( п.2.1. Договору).

Згідно пункту 3.1. Договору відповідач виплачує позивачеві лізингові платежі відповідно графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до Договору).

Загальна сума винагороди (комісії) позивача за отримане в лізинг майно а цим Договором складає суму без ПДВ 20% -48011,51 грн., при умові дотримання відповідачем встановленого договором графіку сплати лізингових платежів ( додаток № 1 до Договору).

Пунктом 3.4.1. встановлено, що відповідач здійснює платежі за цим Договором відповідно до графіку сплати лізингових платежів ( додаток № 1 до Договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового платежу).

За період з 28.01.2009 року по 27.03.2009 року загальна сума нарахованих за Договором лізингових платежів становить 12660,49 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи довідками про нарахування лізингових платежів та рахунками –фактурами № № СФ –9000764 від 28.01.2009 року, СФ –902039 від 27.02.2009 року, СФ –902607 від 06.03.2009 року та СФ –904312 від 27.03.2009 року.

Як слідує з виконаного позивачем акту звірки станом на 28.04.2009 року заборгованість відповідача за Договором становила 9941,29 грн. Вказана сума і заявлена позивачем до стягнення.

Проте, до матеріалів справи долучена виписка по рахунку позивача за період з 16.01.2009 року по 28.03.2009 року з якої слідує, що відповідач за період з 28.04.2009 року по 07.05.2009 року, на виконання умов Договору, перерахував позивачеві ще 3500 грн. Вказана сума не врахована позивачем при розрахунку ціни позову.

З огляду на вищевикладене, провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 3500 грн. підлягає припиненню з підстав п. 1 –1 ст. 80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Отже, станом на дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті лізингових платежів за Договором за період з 16.01.2009 року по 28.03.2009 року становить 6441,29 грн.

Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч.1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату ( лізингові платежі).

Згідно ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 ЦК України. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 6441, 29 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають частковому задоволенню в сумі 6441, 29 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 703, 73 грн. та штрафу в сумі 4662, 86 грн. слід зазначити наступне:

Відповідно до статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статті 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач вживав заходів щодо виконання свого зобов’язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки, до якої згідно ст. 549 ЦК України відносяться штраф та пеня.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Відповідно до пункту 11.2.1 Договору за порушення обов’язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1. даного Договору та графіком сплати лізингових платежів (додаток № 1 до Договору) та інших платежів, передбачених Договором - пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню за розрахунком позивача в сумі 703, 73 грн.

Відповідно до п. 11.2.3 Договору за використання майна не за призначенням, невиконання обов’язку з утримуванням його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно п. 8.2.1 договору, порушення умов п. 14.7 Договору –штраф у розмірі 1 % загальної вартості майна на момент укладення Договору за кожен випадок такого порушення.

Відповідно до п. 8.2.1 Договору відповідач зобов’язаний щоквартально письмово інформувати позивача про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення позивачу звіту у формі, встановленій сторонами (Додаток № 3 до Договору).

Загальна вартість майна на момент укладення Договору складає 971142,92 грн. без ПДВ ( пункт 3.2. Договору).

Згідно довідки позивача відповідач не подавав вказані звіти з дати укладення Договору.

За таких обставин суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 4462, 86 грн. Вказані вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 88 грн. та збитків від інфляції (збитки, понесені в зв’язку із знеціненням грошових коштів) в сумі 503, 88 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з’явився, доказів проти існування боргу перед позивачем або інших заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Слід зазначити, що судові витрати за заявлену до стягнення вимогу про стягнення основного боргу в сумі 3500 грн., провадження по справі по якій припинено покладаються на позивача, оскільки заборгованість погашена відповідачем до звернення позивача з позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю М’ясопереробний сільськогосподарський комплекс „Копієвка” (08292, Київська область, м. Буча, вул. Тарасівська, 32, ідентифікаційний код 32580547, р/р 2600211388 в „Райффайзен банк Аваль”, МФО 302247, або з будь –якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ві Ей Бі Лізинг” (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літера Г, ідентифікаційний код 33880354, р/р 26005300115839 в ПКФ ВАТ „Ві Ей Бі Банк”, МФО 321637) основний борг в сумі 6441 (шість тисяч чотириста сорок одну) грн. 29 коп., пеню в сумі 703 (сімсот три) грн. 73 коп., штраф в сумі 4662 (чотири тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 86 коп., 3 % річних в сумі 88 (вісімдесят вісім) грн., збитки від інфляції в сумі 503 (п’ятсот три) грн. 88 коп., витраті по сплаті державного мита в сумі 124 (сто двадцять чотири) грн. та 243 (двісті сорок три) грн. 71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ

3. Провадження про справі в частині стягнення 3500 грн. основного боргу припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя           Л. В. Сокуренко

Рішення підписано 08.09.2009 р.

Суддя