Рішення № 8572356, 04.08.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"04" серпня 2009 р. Справа № 9/107-09          

За позовом Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Київській області та Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області

До Державного комунального підприємства «Новосілки»

Про стягнення 5275, 88 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від прокуратури Івашин О.Є. (посвідчення № 60 від 11.04.2008 р.)

Від позивача 1. Карнаух О.В. (посвідчення № 024 від 17.11.2007 р.)

2. не з’явився

Від відповідача предст. Мамаєв Д.Ю. (дов. № б/н від 04.12.2008 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Київської області передані вимоги Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Київській області та Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області до Державного комунального підприємства «Новосілки»про стягнення 5275, 88 грн. шкоди, заподіяної внаслідок видобування підземних водних ресурсів без спеціального дозволу.

Ухвалою суду від 01.06.2009 р. порушено провадження у справі № 9/107-09 та призначено розгляд справи на 16.06.2009 р.

В судове засідання 16.06.2009 р. представник Чабанівської селищної ради не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, про місце і час судового засідання був повідомлений належним чином.

Міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області та Державна екологічна інспекція в Київській області вимоги ухвали суду від 01.06.2009 р. не виконали, витребувані ухвалою суду докази не надали.

За таких обставин, ухвалою суду від 16.06.2009 р. розгляд справи відкладений на 07.07.2009 р. та зобов’язано Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області подати: оригінали (для огляду) доданих до позовної заяви документів та належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи, інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини; позивачів подати: оригінали (для огляду) документів на підтвердження позовних вимог, викладених в заяві та належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до ЄДРПОУ власну та відповідача,письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів. Інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини; відповідача подати: оригінали (для огляду) документів на підтвердження позовних вимог, викладених в заяві та належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до ЄДРПОУ власну та відповідача,письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, інші докази стосовно заявлених вимог.

07.07.2009 р. через канцелярію суду представник Державного комунального підприємства “Новосілки” подав клопотання, про залучення до участі в справі в якості третьої особи на боці відповідача Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, обґрунтовуючи це тим, що видача дозволів на спеціальне водокористування покладено саме на Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області.

В судовому засіданні 07.07.2009 р. клопотання представника Державного комунального підприємства “Новосілки” в задоволенні відмовлено, виходячи з наступного:

Статтею 27 ГПК України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї з сторін.

Норми інституту третіх осіб покликані захистити права та охоронювані законом інтереси осіб, які не є учасниками спірних матеріальних правовідносин, але знаходяться із однією зі сторін процесу у таких відносинах, які можуть змінитись у результаті винесеного рішення. Метою участі таких осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду.

Отже, особа, яка бажає взяти участь у справі як третя особа без самостійних вимог, має знаходитися з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Частиною 2 ст. 27 ГПК України встановлено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Оскільки відповідачем не наведені та не обґрунтовані підстави залучення третьої особи на боці відповідача Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, правовідносини, які існують між відповідачем та Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області, а також не обґрунтовано яким чином рішення суду по даній справі вплине на ці правовідносини між зазначеними сторонами, то судом в задоволені даного клопотання відмовлено.

Під час судового засідання представником відповідача заявлено клопотання про фіксацію судового процесу, в зв’язку з чим він просить суд відкласти розгляд справи.

Враховуючи вимоги Господарського процесуального кодексу України, клопотання про фіксацію судового засідання судом задоволено.

Ухвалою суду від 07.07.2009 р. розгляд справи відкладений та зобов’язано відповідача надати відзив на позов.

В судове засідання 14.07.2009 р. представник Чабанівської селищної ради та представник Державного комунального підприємства “Новосілки” не з’явились, вимоги ухвали суду не виконали, про місце і час судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою суду від 14.07.2009 р. розгляд справи відкладений на 04.08.2009 р. та вдруге зобов’язано відповідача надати в судове засідання відзив на позов.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Статтею 69 ГПК України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках голова господарського суду чи заступник голови господарського суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць.

За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

Ухвалою Заступника Голови суду від 28.07.2009 р. заява судді Сокуренко Л.В. задоволена, продовжено термін розгляду справи № 9/107 на один місяць.

В судовому засіданні 04.08.2009 р. Міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області та Державна екологічна інспекція в Київській області підтримали позовні вимоги та просять суд позов задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник Чабанівської селищної ради в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, про місце і час судового засідання був повідомлений належним чином.

04.08.2009 р. представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про закриття провадження у справі та повернення матеріалів позивачу, в зв’язку з розглядом скарги на припис від 23.04.2009 р., який отримано відповідачем 27.04.2009 р., Природоохоронною прокуратурою Київської області з посиланням на вимоги п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

В судовому засіданні представник відповідача подав заперечення на позовну заяву.

Відповідно до заперечень на позовну заяву відповідач вважає, що вимоги, заявлені Міжрайонним природоохоронним прокурором Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Київській області та Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області про стягнення з Державного комунального підприємства «Новосілки»про стягнення 5275, 88 грн. шкоди, заподіяної внаслідок видобування підземних водних ресурсів без спеціального дозволу не відповідають як процесуальному, так і матеріальному праву, оскільки до них повинні застосовуватись норми КАС України. Також, у своїх запереченнях він посилається на норми п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України та вважає, що суд повинен зупинити розгляд справи та повернути матеріали позивачу до закінчення розгляду питання (скарги на припис) в природоохоронній прокуратури Київської області. Крім того, відповідач вважає, що зазначені порушення відбулись не по його вині, а з вини Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, яке своєчасно не розглянуло документи відповідача про надання дозволу, в зв’язку з чим він просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні клопотання відповідача розглянуті та в задоволенні їх відмовлено, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 2 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

У даному випадку мається на увазі, що в тотожній справі порушено провадження, але розгляд справи не завершено. Тотожна справа повинна бути у провадженні суду. Розгляд справи будь-яким адміністративним органом (органами антимонопольного комітету, податковими органами, правоохоронними органами, тощо) не є підставою для залишення позову без розгляду, оскільки ці органи не наділено повноваженнями з вирішення спорів.

Оскільки ДКП «Новосілки»не додано доказів розгляду тотожної справи в провадженні суду, а лише зазначено про розгляд скарги на припис Природоохоронної прокуратури Київської області від 23.04.2009 р., то клопотання відповідача про залишення позову без розгляду на підставі вимог п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України залишається без задоволення.

Статтею 79 ГПК України встановлено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зазначена стаття встановлює обов’язок господарського суду зупинити провадження у справі. Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами.

Як вбачається з заперечень на позов, наданих відповідачем, до клопотання про зупинення провадження у справі судові документи, які свідчать про існування іншої справи, яка пов’язана з даною та розглядається в іншому суді відсутні.

За таких обставин, в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено.

Щодо закриття провадження у справі і повернення позовної заяви позивачу, то сумісно зазначені процесуальні дії не передбачені Господарським процесуальним кодексом України; повернення позову можливе лише на стадії питання про прийняття позовної заяви до розгляду у разі наявності недоліків, які передбачені статтею 63 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, зазначене клопотання відповідача залишено без задоволення.

Розглянувши матеріали справи та надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд, –

ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 10 Водного кодексу України до відання сільських, селищних, міських рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

Крім того, згідно статті 13 Водного кодексу України до органів, що здійснюють державне управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Статтею 15 Водного кодексу України передбачено, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить: здійснення державного контролю за використанням та охороною вод; видача дозволів на спеціальне водокористування в разі використання води з водних об'єктів загальнодержавного значення; прийняття у встановленому порядку рішень про обмеження, тимчасову заборону(зупинення) діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів в разі порушення ними вимог водного законодавства.

Згідно п.п. 1,3,4 «Положення про державну екологічну інспекцію в областях, місті Києві та Севастополі», затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.06 за № 548 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.02.07 за № 120/13387, державна екологічна інспекція в областях є спеціальним підрозділом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України і в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів на відповідній території.

25.03.2009 р. Державною екологічною інспекцією в Київській області за дорученням міжрайонної природоохоронної прокуратури Київської області проведено перевірку дотримання вимог водного законодавства в діяльності відповідача в ході якої встановлено, що відповідач в порушення вимог п. 9 статті 44, статті 49 Водного кодексу України в період з 01.01.2009 р. по 10.02.2009 р. за відсутності дозволу на спеціальне водокористування здійснював спеціальне водокористування.

За результатами перевірки, постановою від 25.03.2009 р. № 000431 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф в розмірі 136 грн. на директора відповідача як на посадову особу, що допустила здійснення використання підземних вод без дозволу на користування надрами.

За ствердженням позивача, зазначений штраф сплачено правопорушником.

Відповідно до статті 44 Водного кодексу України здійснення спеціального водокористування можливе лише за наявності відповідного дозволу.

Спеціальне водокористування є платним, видача дозволу здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин (ст. 49 Водного кодексу України).

Строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування (ст. 50 Водного кодексу України).

Строк дії дозволу на спеціальне водокористування, виданого Державному комунальному підприємству «Новосілки»закінчився 31.12.2009 р.

Згідно зі ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. При цьому, відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування компенсації шкоди (ч.ч. 4, 5 ст. 68 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відповідно до довідки № 38 від 02.04.2009 р., наданої відповідачем, в період за січень - 10.02.2009 р. (за відсутності дозволу) ним використано 25 016 куб. м. води.

Відповідно до статті 110 Водного кодексу України, «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів»затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.01 № 290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 18.01.02 № 1735, державною екологічною інспекцією нарахована шкода, спричинена відповідачем державі шляхом самовільного водоспоживання, тобто забору води з водного об'єкту без дозволу на спеціальне водокористування на загальну суму 5275,88 гривень.

З метою досудового врегулювання спору, 07.04.2009 р. позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 41 з пропозицією добровільного відшкодування збитків. Претензія залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення. Шкода відшкодовується у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час вчинення порушення.

Таким чином, відповідно до розрахунку розміру збитків, незаконними діями відповідача державі завдано шкоду, яка становить 5275,88 гривень.

Згідно із ст.ст. 47, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, завдана порушенням природоохоронного законодавства підлягає стягненню та зарахуванню на спеціальні рахунки місцевого бюджету, в даному випадку до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 16 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.

До компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях згідно зі статтею 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” належить, зокрема, право звертатися до суду із позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 1.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 р. № 02-5/744 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (ст. 1166 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання відповідача на те, що зазначені порушення відбулись не по його вині, а з вини Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, яке своєчасно не розглянуло документи відповідача про надання дозволу, в зв’язку з чим він просить у задоволенні позову відмовити, до уваги судом не приймається, оскільки в разі затягування строків Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області щодо розгляду документів для надання дозволу на спеціальне водокористування, відповідач мав право оскаржити бездіяльність управління у суді адміністративного судочинства, проте, ніяких дій з зазначеного приводу відповідачем не вчинено. Крім того, законодавство України не містить норм, які дозволяють користуватись водним об’єктом без дозволу за умови подання до управління необхідних документів для отримання дозволу на спеціальне водокористування; з закінченням дії дозволу на спеціальне водокористування відповідач повинен був припинити забір води з водного об'єкту до отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Ствердження відповідача у запереченнях, що вимоги, заявлені Міжрайонним природоохоронним прокурором Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Київській області та Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області про стягнення з Державного комунального підприємства «Новосілки»про стягнення 5275, 88 грн. шкоди, заподіяної внаслідок видобування підземних водних ресурсів без спеціального дозволу не відповідають як процесуальному, так і матеріальному праву, оскільки до них повинні застосовуватись норми КАС України не обґрунтовані та не відповідають вимогам законодавства, оскільки статтею 17 КАС України чітко визначена компетенція адміністративних судів, яка поширюється на :

1) спори фізичних та юридичних осіб із суб‘єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб‘єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

4) спори за зверненням суб‘єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;

5) спори щодо правовідносин, пов‘язаних з виробничим процесом чи процесом референдуму.

Таким чином, від справ господарської юрисдикції за участю суб’єктів господарської діяльності і суб’єктів владних повноважень адміністративні справи відрізняються особливим змістом правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог.

Тобто, посилання відповідача на застосування до зазначеної категорії спорів норм Кодексу адміністративного судочинства України є помилковим та таким, що не міститься на законі.

За таких обставин, в ході розгляду справи позивачем доведено здійснення спеціального водокористування без відповідного дозволу (отже і заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу) саме відповідачем - Державним комунальним підприємством «Новосілки».

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються відповідача.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства «Новосілки»(Київська обл., Києво-Свяошинський район, с. Новосілки, вул. Озерна, 20; код ЄДРПОУ 25655972) на рахунок спеціального фонду Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області (Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 4; рахунок 33114329700359, код податку 50080200, код одержувача 23569671, банк одержувача ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018) 5 275 (п’ять тисяч двісті сімдесят п’ять) грн. 88 коп. збитків.

3. Стягнути з Державного комунального підприємства «Новосілки»(Київська обл., Києво-Свяошинський район, с. Новосілки, вул. Озерна, 20; код ЄДРПОУ 25655972) в доход Державного бюджету України 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита (Банк: УДК у Київській області, одержувач: ГУ УДК у Київській області, ЗКПО: 24074109, МФО: 821018, № рахунку: 31118095700001, код бюджетної класифікації: 22090200, символ звітності банку: 095 та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (Банк: ГУ ДКУ у Київській області, одержувач платежу: ГУ ДКУ у Київській області, р/р 31211259700001, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109).

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення підписане 14.08.2009 р.

Суддя