Рішення № 8572142, 11.03.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" березня 2010 р.Справа № 14/1950

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді Костриця О.О.

за участю представників сторін

від позивача Кравчук Н.М. дор. №07/02-2010 від 16.02.2010р.

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірнього підприємства "Ружин-молоко" (смт. Ружин)

до Приватного підприємства "С.В.Л." (с. Зарічани Житомирського району)

про стягнення 3046,94 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 3046,94грн., з яких: 2768,78грн. основного боргу, 125,33грн. пені, 152,83 грн. 25% річних.

Представник позивача в засіданні суду надав заяву про уточнення позовних вимог (а.с.54), в якій повідомляє, що правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2737,73 грн. основного боргу, 153,28 грн. інфляційних нарахувань, 23,62 грн. 3% річних та судові витрати.

Відповідач заперечень на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином (список Ф103 на відправку рекомендованої кореспонденції від 19.02.2010р.)

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Ружин-молоко" (позивач у справі) поставило Приватному підприємству "С.В.Л." (відповідач у справі), товар на загальну суму 5336,37 грн., що підтверджується накладними №451-Р від 02.07.2009р., №65 С від 21.07.2009р., №103 В від 03.08.2009р., №125 В від 10.08.2009р., №197-С від 19.08.2009р., №541-Р від 25.08.2009р, №177В/1 від 26.08.2009р., №213 В від 04.08.2009р., №263 В від 17.09.2009р., № 264 В від 17.09.2009р., оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні (а.с.18-25).

Отже, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, внаслідок чого, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 2737,73 грн. (з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.54)), що підтверджується актом звірки (а.с.26).

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу вимогу (претензію) від 20.11.2009р. (фіскальний чек від 20.11.2009р. (а.с.15) про сплату боргу, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних.

Згідно уточненого розрахунку позивача, сума 3% річних за період з 27.11.2009р. по 11.03.2010р. складає 23,62 грн.,

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно провів розрахунок 3% річних за період з 27.11.2009р. по 11.03.2010р., не взявши до уваги, що строк для виконання зобов'язання у відповідача настав з 30.11.2009р. (з урахування строку на поштовий перебіг вимоги), крім того, здійснивши нарахування по 11.03.2010р., позивач неврахував той факт, що заява про уточнення позовних вимог була направлена на адресу відповідача 04.03.2010р. (фіскальний чек від 04.03.2010р. №3980), а отже і розрахунок нарахувань індексу інфляції та трьох процентів річних повинен був бути проведеним по 04.03.2010р.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму 3% річних за період з 30.11.2009р. по 04.03.2010р:

(2737,73 (сума боргу) х 3% х 95 (кількість прострочених днів) : 365 = 21,38 грн.;

За таких умов, сума 3% річних складатиме 21,38 грн.

Згідно уточненого розрахунку позивача сума інфляційних нарахувань за листопад 2009р. - лютий 2010р. становить 153,28 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми інфляційних нарахувань, неврахувавши при цьому, що строк для виконання зобов'язання у відповідача настав з 30.11.2009р., про що зазначалось вище.

Крім того, відповідно до рекомендації Верховного суду України №62-97 від 03.04.1997р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається із внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду.

При застосуванні індексу інфляції належить мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, відповідно умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується з періоду з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається із слідуючого місяця.

Отже, інфляційні нарахування повинні нараховуватись за період з грудня 2009р. по лютий 2010р.

За таких умов, сума інфляційних нарахувань за вказаний період становить 123,17 грн.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Господарський суд, розглянувши заяву представника позивача про уточнення позовних вимог, задовольняє її частково.

Відповідач уточнені позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 2882,28 грн., з яких: 2737,73 грн. основного боргу, 123,17 грн. інфляційних нарахувань та 21,38 грн. 3% річних. В частині стягнення 30,11 грн. інфляційних нарахувань та 2,25 грн. 3% річних в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.49,82,84,85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "С.В.Л.", Житомирська область, с.Зарічани, вул.Північна,28, ідентифікаційний код 25309595 на користь Дочірнього підприємства "Ружин-молоко", Житомирська область, Ружинський район, смт.Ружин, вул.Леніна,68, ідентифікаційний код 31826107 -2737,73 грн. основного боргу, 123,17 грн. інфляційних нарахувань та 21,38 грн. 3% річних, 96,49 грн. витрат по сплаті державного мита, 223,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 30,11 грн. інфляційних нарахувань та 2,24 грн. 3% річних в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяКостриця О.О.