Постанова № 8571977, 17.03.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2010 р. № Б-50/71-08

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. головуючого

Катеринчук Л.Й.

Яценко О.В. ( доповідач у справі)

розглянувши касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 14.12.2009р.

у справі№Б-50/71-08 господарського суду Харківської області

за заявою

до

проНововодолазької МДПІ Харківської області, смт Нова Водолага

Приватного сільськогосподарського підприємства "Перше Травня"

банкрутство

в судове засідання представники сторін не зявились

ВСТАНОВИВ :

Постановою господарського суду Харківської області від 22.07.2009р. (колегією суддів у складі головуючого судді Усатого В.О., суддів Міньковського С.В., Плахова О.В.) прийнято відмову кредитора - ФОП - ОСОБА_4 від клопотання про відсторонення керівника боржника від посади. Відмовлено в задоволенні клопотання розпорядника майна про відсторонення керівника боржника від посади. Приватне сільськогосподарське підприємство "Перше Травня" (код 30760412) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого - Чернишенка Олександра Петровича (ліцензія серія АВ № 397124 від 03.04.2008р.; зобовязано ліквідатора виконати усі дії, передбачені п. 3, 5 ст. 23, ст.ст. 25-34 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, та надавати комітету кредиторів і суду щоквартально звіти про хід ліквідаційної процедури, використання коштів боржника; а також зобовязано ліквідатора в строк до 22.01.2010 року виконати ліквідаційну процедуру, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу та усі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

Не погоджуючись постановою місцевого господарського суду, ФОП - ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу, в якій, просив постанову суду першої інстанції скасувати.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2009р. у справі №Б-50/71-08 (судді Лакіза В.В.; Пуль О.А.; Фоміна В.О.) апеляційну скаргу кредитора - фізичної особи-підприємця - ОСОБА_4 залишено без задоволення. Постанову господарського суду Харківської області від 22.07.09р. по справі № Б-50/71-08 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Фізична особа-підприємць ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2009р., аргументуючи порушенням норм процесуального права, зокрема, ст. 1Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.43, п.7 ч.2 ст.105 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 11 Закону в засіданні суду, яке повинно відбутися не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду, має бути розглянуто питання про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

В силу норм процесуального права, які визначають основні засади судочинства, прийняття судових рішень, що безпосередньо стосуються прав та обовязків субєктів господарювання чи зачіпають конституційні права і законні інтереси осіб має відбуватися за обовязковою їх участю.

Враховуючи те, що при визнанні боржника банкрутом та відкритті ліквідаційної процедури настають найістотніші правові наслідки у справі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що при прийнятті такої постанови, яка за своєю суттю є рішенням, в обовязковому порядку мають викликатися представники сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, що визнаючи боржника банкрутом та відкриваючи відносно нього ліквідаційну процедуру, суд першої інстанції виходив з того, що комітет кредиторів прийняв рішення (протокол засідання комітету кредиторів від 22.12.2008р.№1) (т.5 а.с.13-15) про звернення до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом.

Проте, при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в суді повинен бути доведений факт неоплатності боржника, як того вимагає ст. 205 Господарського кодексу України, відповідно до положень ч. 4 якої субєкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

Також, відповідно до приписів абз. 4 ст. 1 Закону субєкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Отже, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність.

У звязку з чим, при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд в обовязковому порядку повинен зясувати як актив, так і пасив боржника та співставити дані обох величин.

Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів.

Відомості про актив боржника на час визнання боржника банкрутом мають міститися у звіті арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) про фінансово - майновий стан боржника, що повинен бути наданий комітету кредиторів та на основі якого комітет кредиторів вирішує питання про введення наступної судової процедури.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що завдання підсумкового засідання суду полягає у зясуванні ознак банкрутства для визначення наступної судової процедури, виходячи з клопотання комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом.

Прийняття рішення стосовно доцільності визнання боржника банкрутом, незважаючи на клопотання комітету кредиторів, залишається за господарським судом, як того вимагає ст. 1 Закону.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, зазначені обставини справи взагалі не досліджувались судом першої інстанції.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про неповне зясування судами попередніх інстанцій обставин справи, що виключає правильне застосування судом норм матеріального права.

За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2009р. у справі № Б-50/71-08 та постанову господарського суду Харківської області від 22.07.2009р. у справі №Б-50/71-08 необхідно скасувати. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області у процедуру розпорядженням майном.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5,111-7,111-9,111-11 ГПК України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 у справі № Б-50/71-08 задовольнити.

2.Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2009р. у справі № Б-50/71-08 та постанову господарського суду Харківської області від 22.07.2009р. у справі №Б-50/71-08 скасувати. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області у процедуру розпорядженням майном.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

О.В. Яценко