Ухвала суду № 85702652, 15.11.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/18480/19

1-кс/755/8780/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" листопада 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді Старовойтової С.М.,

секретаря Гончаренка П.В.,

розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Новицького М.І. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019101040000157 від 07.11.2019 року про арешт майна,

за участю:

прокурора Новицького М.І.,

в с т а н о в и в:

Прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 звернувся до суду із клопотання, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019101040000157 від 07.11.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, про арешт майна.

З тексту клопотання вбачається, що до Київської місцевої прокуратури № 4 надійшла заява від ОСОБА_1 про незаконні дії з належним їй нерухомим майном, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , яку перереєстровано 20.09.2019 року о 20:42:02 на АТ «УКРСОЦБАНК».

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон, відчуження об`єктів нерухомого витягу з Єдиного реєстру нерухомого майна, як підставу для зміни власника вказаного об`єкту нерухомого майна зазначено дублікат іпотечного договору №030.29-50/360-С серія та номер 1015, що виданий 31.07.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального органу Ковальчук С.П.

Подальшим досудовим розслідуванням встановлено, що 14.04.2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 030.29-50/360-С.

У вищевказаному договорі ОСОБА_1 виступила як майновий поручитель.

Відповідно до вказаного договору, ПАТ «Укрсоцбанк» надав ОСОБА_2 окремими частинами - «Транша», зі сплатою 14 процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному договором, в межах максимального ліміту заборгованості 350 000 доларів США з кінцевим поверненням основної заборгованості до 13.04.2018 року.

Відповідно до умов Кредитного договору, ОСОБА_2 зобов`язується в порядку та на умовах, що визначених Кредитним договором, повертати Кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором, Графіком погашення заборгованості та Додатком № 1 до нього.

У подальшому ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» укладений іпотечний договір № 030.295-50/360-С, відповідно до якого ОСОБА_1 у якості забезпечення виконання зобов`язання позичальника - ОСОБА_2 у кредитному договорі № 030.29-50/360-С передає нерухоме майно - шести кімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

В подальшому, 26.11.2013 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 підписано договір про внесення змін № 2 до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 030.29-50/360-С.

Відповідно до п. 2.1 договору про внесення змін № 2 змінено валюту кредиту та переведено залишок суми кредиту 189 355 доларів США в гривню за курсом 8,24 гривень за 1 долар США, що станом на дату укладення цього Договору про внесення змін загалом становило 1 560 285,20 грн.

Зміна валюти Кредиту здійснюється шляхом рефінансування наявної на дату укладення цього Договору про внесення змін заборгованості за договором кредиту (окрім нарахованих пені та штрафу).

Разом з тим, у зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору, щодо погашення заборгованості, ПАП «Укрсоцбанк» звернувся до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису.

30.04.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис, за реєстровим номером 5405, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості, що виникла по Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 030.29-50/36-С від 14 .04.2008 року, у розмірі 1 566 367 грн. 74 коп.

Відповідно до виконавчого напису стягнення заборгованості проводиться за період з 10.11.2014 року по 07.02.2017 року.

Підставою вчинення виконавчого напису нотаріуса стало допущення ОСОБА_2 прострочення платежів по кредитному договору, по яким настав строк.

На підставі виконавчого напису 10.05.2018 року, виданого 13.04.2017 року, державним виконавцем Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Никончуком О.А. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження про стягнення на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в розмірі 1 566 367, 74 грн., що виникла по договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 030.29-50/360-С від 14.04.2008 року, боржником за яким є ОСОБА_2 .

Не погоджуючись з діями приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. та ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 звернувся із позовною заявою до Костопільського районного суду Рівненської області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 07.08.2018 року у справі № 564/1456/18, позов ОСОБА_2 - задоволено. Виконавчий напис від 13.04.2017 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований у реєстрі за № 5405 таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Рівненського апеляційного суду міста Києва 17.01.2019 року, рішення Костопільського районного суду міста Києва від 07.08.2018 року залишено без змін.

Разом з тим, незважаючи на достовірну обізнаність про існування рішення Костопільського районного суду Рівненської області, представниками АТ «Укрсоцбанк» до приватного виконавця Шмідт К.В. подано виконавчий напис від 23.07.2018 року, виданого приватним нотаріусом КМНО Чуловським В.А.

На підставі вказаного виконавчого напису, приватним виконавцем Шмідт К.В. відкрито виконавче провадження № 57223954, у якому 17.09.2019 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 та подана заявка до Держаного підприємства «Сетам» для її реалізації.

Крім того, рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 03.10.2018 року зупинено стягнення за виконавчим написом від 23.07.2018 року, виданого приватного нотаріуса КМНО Чуловського В.А.

У подальшому, рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 26.03.2019 року у справі № 755/14713/18 задоволено позов ОСОБА_1 до АТ «Укрсоцбанк», треті особи: приватний нотаріус КМНО Чуловський В.А, ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса КМНО Чуловського В.А. вчинений 23.07.2018 року, зареєстрованим в реєстрі за № 11040, та визнано останній таким, що не підлягає виконанню.

Разом з тим, незважаючи на скасування виконавчого напису нотаріуса, перебування майна під арештом, 20.09.2019 року державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Геращенко В.В., на підставі дублікату іпотечного договору № 030.29-50/360-С, серії № 1015, виданий 31.07.2019 року приватним нотаріусом КМНО Ковальчук С.П. право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за АТ «Укрсоцбанк».

Постановою процесуального керівника -прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Новицького М.І. від 08.11.2019 року квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 203 кв.м. житловою площею 138,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 222605080000 визнана речовим доказом.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі та просить його задовольнити, накласти арешт на майно шляхом заборони його відчуження та розпорядження.

Відповідно до ст. 172 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку, про необхідність розгляду клопотання без повідомлення власників майна, оскільки є необхідність забезпечення арешту майна, так як існують ризики відчуження майна до прийняття судом рішення.

Вислухавши доводи прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому, ч. 10 ст. 170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) наявність суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна.

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання прокурора про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України та про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч.2 ст.170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Новицького М.І. - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

-на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 203 кв.м. житловою площею 138,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 222605080000, право власності на яку на даний час зареєстровано за Акціонерним Товариством «Укрсоцбанк» код ЄДРПОУ 00039019, шляхом заборони відчуження та розпорядження.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: