Рішення № 85676157, 15.11.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2019 року Чернігів Справа № 620/3650/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській областіпрозобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.01.2018, виходячи з 80% грошового забезпечення з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обрахована пенсія матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу, згідно довідки військової частини А0105 від 18.07.2016 № 116/132.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що з 16.03.2016 йому призначена пенсія на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». В квітні 2018 року відповідачем на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 з грошового забезпечення, яке обраховано з посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років. Позивач вважає, що відповідачем протиправно не включено додатково до складу його грошового забезпечення, з якого обрахована пенсія, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу. Звернувшись до відповідача із відповідною заявою щодо перерахунку його пенсії, отримав відмову, що і стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому проти задоволення позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити в повному обсязі, оскільки на виконання постанови КМУ № 103, з урахуванням вимог постанови КМУ № 704, головному управлінню було надано довідку № ФЧ 59348 від 07.03.2018 про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії, видану Чернігівській військовим комісаріатом та вказана довідка не містить додаткових видів грошового забезпечення. Головне управління не має повноважень щодо визначення складових грошового забезпечення. Крім того відповідач звернув увагу на те, що з 01.01.2018 позивачу здійснено перерахунок окладу військовослужбовця, який на даний час знаходиться на службі станом на 01.03.2018 за посадою, з якої він був звільнений, а розмір грошового забезпечення з трьох складових складає 13215,00 грн. Головне в цьому те, що з такого розміру грошового забезпечення як 13215,00 грн позивач ніколи не сплачував єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Розмір пенсії позивача після перерахунку збільшився і склав 10572,00 грн. Отже, право на перерахунок пенсії, виходячи з сучасного розміру грошового забезпечення військовослужбовця і є державною соціальною гарантією позивача, як колишнього військовослужбовця, яка захищається.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області як військовий пенсіонер з 16.03.2016.

На заяву позивача щодо перерахунку його пенсії в 2018 році листом від 08.06.2018 № 3282/03/В-12 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» в квітні 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 за відповідною посадою, за нормами чинними на 01.03.2018 з грошового забезпечення, яке обраховано з посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років (а.с. 10-11).

Позивач зазначає, що на підставі постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 04.09.2016 пенсія ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась виходячи з 80% його грошового забезпечення, з якого сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу.

В зв`язку з цим 02.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою (вх. 02.10.2018 № 2783/В-12) про перерахунок пенсії починаючи з 01.01.2018, виходячи з 80% грошового забезпечення, з урахуванням додатково до складу грошового забезпечення з якого обрахована пенсія матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу (а.с. 13-14).

До вказаної заяви ОСОБА_1 додав оригінал довідки військової частини А0105 від 12.09.2018 № 116/140 із супровідним листом про розмір його грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, з яких сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Зазначеною довідкою підтверджені дані, відображені в довідці військової частини А0105 від 18.07.2016 № 116/132, на підставі якої винесено постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 жовтня 2016 року у справі № 750/8456/16-а та позивачеві виплачувалась пенсія. Окремо в довідці військової частини А0105 від 12.09.2018 № 116/140 зазначено, що з всього грошового забезпечення сплачений в повному обсязі єдиний внесок (та його суми), а також те, що довідка видана на підставі первинних документів, які зберігаються в архіві військової частини А0105 за адресою: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 19.

Листом від 19.10.2018 № 4328/03/В-12 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило ОСОБА_1 , що при перерахунку пенсії було враховане чинне на цей час законодавство, а підстав для врахування матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу немає. Крім цього разом з зазначеним листом позивачу надано копію довідки військової частини А0105 від 18.07.2016 № 116/132 (оригінал якої знаходиться в пенсійній справі позивача) (а.с. 17-18, 19, 20).

Не погоджуючись з відмовою відповідача щодо перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду за захистом свої прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі – Закон №2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частинами другою та третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону №2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон №2262-ХІІ) визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячних основних видів грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону №2262-ХІІ, який є вичерпним.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17 (провадження №11-806апп18), у якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10 березня 2015 року (справа №21-70а15).

З огляду на наявну в матеріалах справи довідку про доходи ОСОБА_1 від 12.09.2018 № 116/140 (а.с. 16), а також довідку від 18.07.2016 № 116/132 (а.с. 20), що сформовані військовою частиною А0105, за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням позивачу нараховувалась та виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода, яка, відповідно до вищенаведеної позиції Верховного Суду, має враховуватись у складі грошового забезпечення під час обрахунку пенсії.

Водночас вимога ОСОБА_1 щодо включення до його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманих матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги для оздоровлення, одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу, не може бути задоволеною, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.

Відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Аналогічні норми викладені в пункті 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1.

Зокрема, відповідно до пункту 4 Порядку подання документів заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем проживання.

Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган ПФУ.

Вказана правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 22.04.2014 у справі № 21-484а13.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене вище, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області з 01.01.2018 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 80% грошового забезпечення з урахуванням додатково до складу грошового забезпечення, з якого обрахована пенсія щомісячної додаткової грошової винагороди, згідно довідки військової частини А 0105 від 18.07.2016 № 116/132.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940.

Дата складення повного рішення суду - 15.11.2019.

Суддя Ю. О. Скалозуб