Ухвала суду № 85671561, 15.11.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1940/18

провадження № 2/753/404/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Литвин Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В судовому засіданні суд поставив на обговорення питання про залишення позову ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором без розгляду, оскільки представник позивача 26.03.2019 року та 15.11.2019 року повторно не з`явився у судові засідання, при цьому позивач був двічі повідомлений судом про дату і місце розгляду справи належним чином, з заявами до суду про підтримку позовних вимог і розгляд справи у відсутність свого представника не звертався.

Вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає необхідним залишити позов без розгляду з наступних підстав.

Згідно п.5, ч.1, ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до ч.5, ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Як зазначає ч.1; 3, ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Аналізуючи вказані вище норми права, суд вважає, що законодавець передбачив, що за умови двох поспіль неявок до суду позивача або його представника без поважних підстав як перший, так і другий раз, позовна заява залишається без розгляду.

Як встановлено у судовому засіданні, в провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа з 1.02.2018 року (а.с.1). Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 19.02.2018 року було відкрито провадження у справі (а.с.27).

5.10.2018 року після оголошення судового засідання відкладеним (а.с.36) представник позивача Кучерявий В. О. поставив свій підпис у розписці про те, що він ознайомлений судом про наступну дату судового розгляду, призначену на 26.03.2019 року на 9-15 годин (а.с.35).

Однак в судове засідання 26.03.2019 року ні він, ні інший представник позивача до суду не з'явились (а.с.38), тому судовий розгляд було відкладено на 15.11.2019 року на 8-15 годин, про що позивач був повідомлений про дату розгляду справи шляхом направлення судового повідомлення на вказану ним адресу в позові (а.с.1), яке він отримав 1.11.2019 року.

15.11.2019 року о 8-15 годин представник позивача до суду не з'явився повторно. Таким чином, позивач двічі належним чином був повідомлений судом про розгляд справи і двічі його представник не з'явився до суду без поважних підстав.

Згідно ч.10, ст.6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

За змістом ч.1, ст.210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Як наголошує ч.1, ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року №1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи вказані положення, суд звертає увагу, що між останнім і передостаннім судовими засіданнями, тобто між 26.03.2019 року та 15.11.2019 року пройшов понад семимісячний термін, однак вказана процесуальна особа, представник (ки) позивача не поцікавились у відкритих джерелах інформації про дату призначеного судового розгляду на 15.11.2019 року або на дати, які передували вказаній.

Таким чином, оскільки представник (представники) позивача 26.03.2019 року та 15.11.2019 року повторно не з`явились до суду без поважних підстав, при цьому позивач був двічі повідомлений судом про розгляд справи належним чином за адресою його місця реєстрації вказаної в позові, з заявами до суду про підтримку позовних вимог та розгляд справи по суті у відсутність свого представника перед початком даного розгляду справи не звертався, враховуючи розумний строк розгляду справи, що включає термін не більше 60 днів, а справа в провадженні суду перебуває понад 22 місяці, тому суд вважає необхідним залишити даний позов без розгляду. При цьому позивач не позбавлений права звернутись до суду з аналогічним позовом у будь-який час.

Керуючись ст.44; 130; 131; 210; 223; 257; 259-260 ЦПК України, ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів після її проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя :