Рішення № 8566789, 17.02.2010, Довжанський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Свердловський міський суд Луганської області)

Справа № 2855

2010 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2010 року м. Свердловськ

Свердловській міський суд Луганської області в складі:

одноособово судді Логвіної Л.С.,

при секретарі с/з Альмашової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Свердловського міського суду Луганської області в місті Свердловську Луганської області цивільну справу за позовом Приватного підприємства “Добробут” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати послуг по утриманню, експлуатації та технічного обслуговування житлових будинків,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого вказує, що 01 вересня 2001 року балансоутримувачем ЖЕК № 1 була передана частина житлового Фонду, яка входить до складу комунальної власності територіальної громади м. Свердловська в оренду для експлуатації та технічного обслуговування жилих будинків Приватному підприємству “Добробут”.

З 01.09.2001 року по 01.07.2008 року житловий будинок АДРЕСА_1 знаходився на обслуговуванні ПП “Добробут”.

Квартира № 5 цього будинку, загальною площею 38 кв. метри, є у приватній власності ОСОБА_2

Відповідач зобовязаний був приймати участь в загальних витратах, повязаних із утриманням житлового будинку і при будинкової території.

У відповідності зі ст. 68 Житлового кодексу України відповідач зобовязаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

По особовому фінансовому рахунку цієї квартири числиться дебіторська заборгованість в сумі 372,000 грн. за період з 01.06.2007 року по 30.06.2008 року.

На попередження відповідач не реагує, у добровільному порядку заборгованість не погашає

Згідно рішення сесії Свердловської міської ради № 731 від 09.10.2009 року позивача звільнено від сплати державного мита при звернені із позовом до суду.

У звязку з викладеним позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь заборгованість у розмірі 370 грн. 00 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 30 грн. 00 коп., та стягнути з відповідача судовий збір на користь держави у сумі 51 грн. 00 коп.

Представник позивача Савич І.О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Обставини, висловлені в позовній заяві, підтвердила, наполягала на їх задоволенні, додатково пояснивши, що до теперішнього часу заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідачка у судове засідання двічі не зявилася, про дату слухання справи була належним чином повідомлена, про що свідчать повідомлення про вручення судових повісток, які є в матеріалах справи, у звязку з чим суд вважає неявку відповідача не поважною. Згідно ст.169 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача.

Згідно ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вислухавши доводи представника позивача, яка не заперечувала про розгляд даної цивільної справи у відсутність відповідача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно положень ст.ст. 3, 11 та 15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичної чи юридичної осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1

Відповідно до виписки з особового фінансового рахунку № НОМЕР_1 по квартирі АДРЕСА_1 № НОМЕР_2, відкритого на імя ОСОБА_2, заборгованість по експлуатаційним витратам за період з 06.12.2007 року по 01.06.2008 року складає 372 грн. 00 коп. (а.с.6,7).

Згідно договору №135 від 31.08.2009 року, укладеним між ОСОБА_2 та позивачем по справі (а.с.5), відповідачка ОСОБА_2 зобовязалася погашати заборгованість по експлуатаційним витратам в сумі 372,00 грн. з 31.08.2009 року по 30.09.2009 року.

Положеннями ст.ст. 150-151 ЖК України встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди. Громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок ( квартиру), зобовязані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію. Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 156 ЖК України передбачає, що члени сімї власника квартири (будинку) зобовязані брати участь у витратах по утриманню будинку ( квартири) і при домової території.

Відповідно до частини першої та другої статті 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” від 19 червня 1992 року № 2482-Х11 утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них.

Власники приватизованого житла у багатоквартирних будинках ( до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.

Як зазначено у п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 24 січня 2006 р. №45 „Про внесення змін до постанови КМУ від 8 жовтня 1992 р. № 572 „Про механізм впровадження Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, власник та наймач (орендар) квартири зобовязаний ...укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору та оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Спори, що виникають під час користування приміщеннями житлових будинків, згідно до п.13 цих Правил, розвязуються шляхом проведення переговорів між учасниками спору або у судовому порядку.

Виходячи з вищенаведеного вбачається, що оплату за утримання житла зобовязані сплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир, у тому числі і відповідач по справі.

Розмір тарифів (нормативних витрат, повязаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) визначається згідно з „Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ”, затвердженим постановою КМУ від 12.07.2005 р. № 560.

Ці витрати не залежать від того, чи проживає особа у квартирі (власник або наймач), чи ні. Це витрати на утримання будинку та прибудинкової території. Перелік послуг, що можуть бути складовими тарифу, затверджуються за рішенням органу місцевого самоврядування. Оплата цих послуг повинна здійснюватися з моменту отримання права власності на квартиру, тобто відповідачка ОСОБА_2 повинна була сплачувати зазначені послуги.

Стаття 162 ЖК України передбачає, що плата за користування жилими приміщеннями в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими у встановленому порядку тарифами.

Крім того, відсутність письмового договору між сторонами по справі щодо оплати витрат на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не є підставою для несплати вказаних витрат, оскільки частиною першою статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст.633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Судом встановлено, що відповідачці були надані житлово-комунальні послуги за адресою: квартира АДРЕСА_1 які вона повинна оплачувати, згідно вказаного договору, періодично, тобто щомісячно.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість зі сплати послуг по утриманню, експлуатації та технічного обслуговування житлових будинків у сумі 372 грн. 00 коп.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачені останнім витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн. 00 коп., а також стягненню з відповідача підлягає судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. на користь держави.

На підставі ст.ст. 150-151, 162 ЖК України, 257, 322, 633, 543 ЦК України, ст.10 Закону України» Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст.11, 206 ЦК України та Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 24 січня 2006 р. №45 „Про внесення змін до постанови КМУ від 8 жовтня 1992 р. № 572 „Про механізм впровадження Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду ”, керуючись ст.ст.10-11, 60, 88 та 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного підприємства “Добробут” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати послуг по утриманню, експлуатації та технічного обслуговування житлових будинків задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Приватного підприємства “Добробут” на р/р № 260083013370 у Свердловському відділенні Ощадбанку № 5450 МФО 364241 код 31247388 заборгованість зі сплати послуг по утриманню, експлуатації та технічного обслуговування житлових будинків в сумі 372 гривень 00 копійок та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду цивільної справи в розмірі 30 гривень 00 копійок, а всього 402 (чотириста дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір на користь держави в розмірі 51 (пятдесят одна) гривня 00 копійок.

Копію заочного рішення направити відповідачці ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням не пізніше пяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте Свердловським міським судом Луганської області, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя Логвіна Л.С.