Рішення № 85660163, 07.08.2019, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 201/3248/18

2/0187/27/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2019 р. смт Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючої - судді Іщенко І.М., при секретарі судового засідання Клисак Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В

Представник ОСОБА_1 - адвокат Ворон А.І. звернувся до суду з позовом, в якому просить суд: визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 09.10.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., зареєстрований в реєстрі за № 21738, яким задоволено вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на загальну суму 1 143 226,02 гри (один мільйон сто сорок три тисячі двісті двадцять шість гривень 02 коп.) та звернуто стягнення на автомобільну заправочну станцію, загальною площею 39,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (предмет іпотеки), власником якої є: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий міським в/м Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 06.10.1998 р., місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), на підставі Іпотечного договору № 105/24-178-7, посвідченого 24.12.2007 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Прожуган М.А., за реєстровим номером 7213, переданого в іпотеку в забезпечення зобов`язань по Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 105/6-178-7 від 21.12.2007 р., кредитором за яким є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»; покласти на Відповідача судові витрати у справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21.12.2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 105/6-178-7, за умовами якого Банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 505 000 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,00 % річних за період користування кредитом строком до 20.12.2014 року.

24.12.2007 року в забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , як майновим поручителем, було укладено Іпотечний договір № 105/24-178-7, відповідно до якого іпотекодавець ОСОБА_1 передав банку в іпотеку нерухоме майно –автомобільну заправочну станцію, загальною площею 39,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить Позивачу на підставі Договору купівлі-продажу від 21.02.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського МНО Дербіною Р.Є. за реєстровим номером 262. ВСО № 899439.

У грудні 2017 року представником позивача ОСОБА_3 було отримано поштою, рекомендованим листом з повідомленням, постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55173845 від 16.11.2017 р., винесену приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса за № 21738, наданого 09 жовтня 2017 року.

Із тексту постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.11.2017 року вбачається, що 09.10.2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 21738, яким звернуто стягнення на автомобільну заправочну станцію, загальною площею 39,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 . Зазначене нерухоме майно на підставі Іпотечного договору № 105/24-178-7, посвідченого 24.12.2007 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Прожуган М.А., за реєстровим номером 7213, було передано в іпотеку в забезпечення зобов`язань ОСОБА_2 по Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 105/6-178-7 від 21.12.2007 року, кредитором за яким є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк». Загальна сума заборгованості становить 1 143 226,02 грн. Строк, за який провадиться стягнення - у виконавчому написі нотаріуса не зазначено.

Позивач вважає, що нотаріус не дотримався вимог актів законодавства України, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів нотаріусом на документах, які свідчать про безспірність заборгованості, внаслідок чого порушив права Позивача, а у самого Відповідача були відсутні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки з дня виникнення права вимоги минуло більше 3-х років, а тому виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, з наступних підстав.

При вчиненні спірного виконавчого напису було порушено порядок його вчинення, регламентований законодавством; не враховано, що Позивач звернувся до нотаріуса із вимогою щодо стягнення заборгованості, коли з дня виникнення права вимоги минуло більше дев`яти років.

У зв`язку з цим, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Порядок та умови вчинення виконавчого напису нотаріусом передбачені, зокрема, главою 14 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 р. № 3426-ХІІ, Постановою кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».

В порушення Постанови КМУ від 29.06.1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», своїм правом на звернення стягнення на предмет іпотеки через прострочення платежів за основним зобов`язанням - Відповідач скористався вже після закінчення строку виконання основного зобов`язання (до 20.12.2014 р.), звернувшись до приватного нотаріуса Чуловського В.А. лише 09.10.2017 року.

Належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості основного боржника за кредитним договором, а також встановлювали розмір заборгованості, могли бути первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.06.1999 р. - Відповідачем нотаріусу не подавались. Те ж саме стосується і довідки про ненадходження платежу, яка мала б бути обов`язково подана.

Також, в порушення вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», Відповідачем не надсилалась, а Позивач не отримував цінним листом жодних письмових вимог про усунення порушення. Крім того, у нотаріуса на момент вчинення виконавчого напису були відсутні будь-які докази, з яких вбачається факт вчинення боржником дій, що свідчили б про визнання останнім боргу у заявленому розмірі. Окремо зазначає, що при вчиненні спірного виконавчого напису нотаріусом не було враховано, що з дня виникнення права вимоги у Відповідача ПАТ «Укрсоцбанк» минуло більше трьох років.

Згідно з пунктом 4.5 Кредитного договору в разі невиконання (неналежного виконання позичальником обов`язків, визначених пунктами 3.3.8 (сплата процентів), 3.3.9 (своєчасна та в належному розмірі сплата кредиту й процентів) цього договору, протягом більше ніж 90 календарних днів строк користування кредитом вважається таким, що сплив та відповідно позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню). Таким чином, сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов`язання, та визначили умови такого повернення коштів. Згідно п. 7.4. Договору у разі настання обставин, визначених п.п. 2.13.3, 3.2.3, 4.4, 5.4 цього Договору, строк користування Кредитом вважається таким, що сплив та, відповідно, Позичальник зобов`язаний погасити Кредит, сплатити проценти за фактичний час користування Кредиту та нараховані штрафні санкції. Також зазначає, що основним позичальником - ОСОБА_2 не виконувались умови Кредитного договору та не було здійснено жодних платежів, починаючи з 21.12.2007 р., а тому за визначенням пункту 4.5 Кредитного договору строк користування кредитом вважається таким, що сплив через 90 днів, тобто з 21 березня 2008 року, тому за змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно). Таким чином, у зв`язку з неналежним виконанням умов договору змінився строк виконання основного зобов`язання (п. 4.5. договору), та право вимоги у Відповідача - ПАТ «Укрсоцбанк» виникло з березня 2008 року й протягом трьох років від цієї дати Відповідач мав звернутися до суду або до нотаріуса за захистом свого порушеного права. В той же час, ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до приватного нотаріуса Чуловського ТА. лише 09.10.2017 року, коли з дня виникнення права вимоги минуло більше дев`яти років. Вказане порушення є суттєвим і тягне за собою визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 06.09.2018 року було відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

27.09.2018 року представником відповідача АТ «Укрсоцбанк» Грицай В.О. надано суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що до нотаріуса було подано повний та виключний перелік документів, як того вимагає Закон України «Про нотаріат», на підставі яких нотаріусом було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки без перевірки безспірності заборгованості, нотаріус не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, тому вважає що жодних порушень при вчиненні виконавчого напису ні з боку банку, ні з боку нотаріуса не було, просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити (а.с. 92-97).

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі, пояснивши, що з дня виникнення права вимоги у відповідача минуло більше 3-х років, стягнуто заборгованість поза межами строків позовної давності, заборгованість позивача не можна вважати безспірною, виконавчий надпис нотаріуса від 09.10.2017 року просить визнати таким, що не підлягає виконанню, просить задовольнити позов.

Представник відповідача АТ «Укрсоцбанк» Грицай В.О. в режимі відеоконференції просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , так як він не сплатив кредитну заборгованість на суму 1143226,02 грн на користь ПАТ «Укрсоцбанк», а тому виконавчий надпис вчинений приватним нотаріусом 09.10.2017 року винесений правомірно, і тому просить відмовити в задоволенні позову.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 229).

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О., в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду клопотання розгляд справи за його відсутністю (а.с. 216, 222, 233).

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 21.12.2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 105/6-178-7, за умовами якого Банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 505 000 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,00 % річних за період користування кредитом строком до 20.12.2014 року (а.с. 19-23).

24.12.2007 року в забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , як майновими поручителями, було укладено Іпотечний договір № 105/24-178-7, відповідно до якого іпотекодавець ОСОБА_1 передав банку в іпотеку нерухоме майно –автомобільну заправочну станцію, загальною площею 39,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить йому на підставі Договору купівлі-продажу від 21.02.2006 року (а.с. 153-157).

09.10.2017 року представник ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. із заявою про вчинення виконавчого напису (а.с. 151-152).

09.10.2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. вчинив виконавчий напис, яким звернуто стягнення на автомобільну заправочну станцію по АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 21.02.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дербіною Р.Є.

Зазначене нерухоме майно на підставі Іпотечного договору № 105/24-178-7 від 24 грудня 2007 року було передано в іпотеку в забезпечення зобов`язань по Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 105/6-178-7 від 21 грудня 2007 року, кредитором за яким є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», а боржником - ОСОБА_4 , загальна сума заборгованості за період з 07.12.2014 року по 07.07.2017 року становить 1 143 226,02 грн, що складається з: простроченої заборгованості - 444 880 грн, простроченої заборгованості по нарахованим % - 698 346,02 грн (а.с. 150).

16.11.2017 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. було відкрито провадження ВП № 55173845 про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса за № 21738, виданого 09 жовтня 2017 року про звернення стягнення на автомобільну заправочну станцію, загальною площею 39,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є: ОСОБА_1 . Зазначене нерухоме майно на підставі Іпотечного договору № 105/24-178-7, посвідченого 24 грудня 2007 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Прожуган М.А., за реєстровим номером 7213, було передано в іпотеку в забезпечення зобов`язань по Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 105/6-178-7 від 21.12.2007 року (а.с. 28).

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення Права вимоги минуло не більше трьох років. А у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлений інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.1.2 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріуса України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. п. 3.1-3.2. 3.4 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 - нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172

Пунктами 1.2 Переліку документів передбачено, що такими документами є: 1) нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів) б) документ, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. 2) кредитні договори, за якими боржником допущено прострочення платежів за зобов`язанням. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка із рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення із відміткою стягувача про погашення заборгованості.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм суд приходить до наступних висновків.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу, не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Всупереч наведеному, нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис від 09.10.2017 року без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора, не зазначивши при цьому, на підставі яких документів його здійснено. А лише вказавши грошові суми, які пропонується стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» за кредитним договором № 105/6-178-7 від 21.12.2007 року.

Всі вищезазначені підстави свідчать про відсутність ознак безспірності заборгованості за кредитними правовідносинами, що виникли між сторонами в результаті укладення відновлювальної кредитної лінії № 105/6-178-7 від 21.12.2007 року, яка стала підставою для вчинення виконавчого напису. Та вказує на наявність спору між сторонами, який може бути вирішений лише в судовому порядку.

Так як судом встановлено, що між сторонами існує спір, який може бути вирішений лише в судовому порядку. А саме: наявності підстав для застосування строку позовної давності, правомірності нарахування штрафних санкцій, правильності визначення розміру заборгованості, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом із порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та пункту 284 Інструкції, оскільки вказану у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною.

З огляду на те, що вимога відповідача не є безспірною, а отже не підлягає задоволенню в порядку вчинення нотаріального напису. Саме з цих підстав виконавчий напис повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи, правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні, суспільні інтереси у спосіб визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, не визнаного або оспорюваного права, свободи або інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної позовної вимоги може визначити у своєму рішенні такий спосіб, який не суперечить закону.

Статтею 16 ЦК України не передбачено способу захисту порушеного цивільного права у вигляді визнання документу, а саме виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Проте, виходячи з правової природи вчинення виконавчого напису нотаріуса, який є виконавчим документом, суд відповідно до заявленої позовної вимоги з метою ефективного захисту порушеного права позивача, вважає за можливе застосувати такий спосіб захисту прав позивача і так як він не суперечить закону і на думку суду найбільш повно захищає права позивача.

Судом встановлено, що основним позичальником є ОСОБА_2 , яка не виконувала умови Кредитного договору та не здійснювала платежів, починаючи з 05.08.2009 року - платіж у сумі 1000 грн, тому наступний платіж мав бути здійснений 15.08.2009 року (п. 1.1.1 Кредитного договору), та за визначенням пункту 4.5 Кредитного договору строк користування кредитом вважається таким, що сплив через 60 днів, тобто з 16.08.2009 + 60 днів = 14.10.2009 року (а.с. 105).

Отже, у зв`язку з неналежним виконанням умов договору змінився строк виконання основного зобов`язання (п. 4.5. договору), та право вимоги у ПАТ «Укрсоцбанк» виникло з 14.10.2009 року й протягом трьох років від цієї дати Відповідач мав звернутися до суду або до нотаріуса за захистом свого порушеного права, тобто до 14.10.2012 року.

В той же час, ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до приватного нотаріуса Чуловського В.А. лише 09.10.2017 року, коли з дня виникнення права вимоги минуло більше п`яти років.

З тексту виконавчого напису вбачається, що заборгованість за Кредитним договором розрахована у сумі 1 143 226,02 грн. Строк, за який провадиться стягнення у виконавчому написі зазначно як за період з 20.12.2014 року по 07.07.2017 року. Проте, виходячи із розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість розрахована Відповідачем за весь строк дії кредитного договору, тобто з 17.03.2008 року по 06.07.2017 року (а.с. 107). При цьому строк кредитування сплив 14.10.2009 року.

Вказане порушення є суттєвим і тягне за собою визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Виходячи із вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704 грн 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 49, 50, 87-89 Закону України "Про нотаріат», ст. ст. 10, 12, 13, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 09.10.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., зареєстрований в реєстрі за № 21738, яким задоволено вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на загальну суму 1 143 226,02 грн (один мільйон сто сорок три тисячі двісті двадцять шість грн 02 коп.), та звернуто стягнення на автомобільну заправочну станцію,загальною площею 39,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (предмет іпотеки), власником якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі Іпотечного договору № 105/24-178-7, посвідченого 24.12.2007 року, ОСОБА_5 , приватним нотаріусом Дніпродзержинського нотаріального округу, за реєстрованим номером 7213, що укладено в забезпечення зобов`язань по Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 105/6-178-7 від 21.12.2007 року, кредитором за яким є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк".

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (юридична адреса: 03150, вул. Ковпака, 29, м. Київ ЄДРПОУ 00039019) на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 704 грн 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду або через Петриківський райсуд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів від дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. М. Іщенко