Ухвала суду № 8561622, 23.03.2010, Апеляційний суд Запорізької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа: № 22-1046 Головуючий у 1-й інстанції: Рибалко Н.І.

2010р. Суддя-доповідач: Городовенко В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2010 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Городовенка В.В.

суддів: Осоцького І.І.

Мануйлова Ю.С.

при секретарі: Тахтаул О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Руслан-94” на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ „Руслан-94” про стягнення боргу,

встановила:

У липні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ „Руслан-94” про стягнення грошової суми у розмірі 207740,00 гривень у звязку з невиконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №221 від 06.01.2009р. щодо передачі позивачеві оплаченого ним транспортного засобу автобусу НОМЕР_1.

Посилаючись на намір відповідача провести відчуження належного йому майна, позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 вересня 2009 року частково задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, накладено арешт на грошові кошти ТОВ „Руслан-94” на р/р 26002020006980 в ФБК „Фінанси і кредит” м. Запоріжжя, МФО 313731, ОКПО 20491218, інд. № 204912108290 у сумі ціни позову у розмірі 207740,00 гривень, а також заборонено ТОВ „Руслан-94” в будь-який спосіб відчужувати належне ТОВ „Руслан-94” рухоме та нерухоме майно до набрання чинності рішенням по даній справі.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ТОВ „Руслан-94” подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило її скасувати, в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Задовольняючи клопотання позивача та накладаючи арешт на грошові кошти відповідача в межах суми заявлених позовних вимог і встановлюючи заборону відчужувати все майно відповідача, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим чи утруднити виконання рішення суду.

Виходячи зі змісту ст.ст. 151, 152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в постанові „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” №9 від 22.12.2006р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Враховуючи вказані вимоги законодавства та обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, однак постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права. В ухвалі не наведено жодних мотивів та підстав необхідності застосування кількох видів забезпечення позову в даній справі накладення арешту на грошові кошти в межах суми заявлених позовних вимог та заборони відчуження всього майна товариства, їх співмірності заявленим позовним вимогам.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції не врахував, що обмеження можливості господарюючого субєкта користуватися власним майном може призвести до незворотних наслідків, та заборонив відчуження всього майна товариства, чим фактично втрутився у його господарську діяльність.

Як вбачається з матеріалів справи, кошти ТОВ „Руслан-94” на рахунку №26002020006980 в ФБК „Фінанси і кредит” м. Запоріжжя, МФО 313731, ОКПО 20491218, на який накладено арешт, відсутні. Загальний баланс ТОВ „Руслан-94” станом на 31.12.2009р. більш ніж у десять разів перевищує суму ціни позову і становить 2899000 гривень.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням з цього питання нової ухвали. Враховуючи, що вимоги ОСОБА_3 носять матеріальний характер, з урахуванням принципу співмірності виду забезпечення позову із позовними вимогами, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити клопотання ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову і встановити заборону ТОВ „Руслан-94” відчужувати будь-яким способом належне товариству нерухоме майно в межах ціни позову на суму 207740 гривень.

Керуючись ст.ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

А пеляційну скаргу ТОВ „Руслан-94” задовольнити частково.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 вересня 2009 року скасувати та постановити нову ухвалу наступного змісту:

„Заяву ОСОБА_3 про застосування заходів забезпечення позову задовольнити частково. Заборонити ТОВ „Руслан-94” відчуження будь-яким способом належного ТОВ „Руслан-94” нерухомого майна на суму 207740 гривень.

В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити”.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: