Рішення № 85604697, 13.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року Справа № 160/9296/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення м.Новомосковська виконавчого комітету Новомосковської міської ради

про визнання рішення та вимоги протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25.09.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення м.Новомосковська виконавчого комітету Новомосковської міської ради, в якому позивач просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення м.Новомосковська виконавчого комітету Новомосковської міської ради №1478/22-19 від 05.08.2019 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення м.Новомосковська виконавчого комітету Новомосковської міської ради повторно розглянути питання та призначити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям;

- визнати незаконною вимогу Управління праці та соціального захисту населення м.Новомосковська виконавчого комітету Новомосковської міської ради №2226 від 31.07.2019 року про погашення ОСОБА_1 переплати бюджетних коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року у розмірі 10333,08 грн. та скасувати переплату бюджетних коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року у розмірі 10333,08 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначила, що вона звернулась із заявою до відповідача щодо призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, при цьому у декларації в графі «склад сім`ї» зазначила сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 Листом відповідач повідомив позивача про відмову у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, у зв`язку з поданням недостовірних відомостей, що вплинули на призначення розміру державної допомоги, а саме приховано факт не проживання сина з позивачем та здійснено перерахунок розміру надмірно сплачених коштів за період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року. Позивач вважає рішення відповідача щодо відмови в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та дії щодо здійснення перерахунку розміру надмірно сплачених коштів за період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим просила задовольнити позовні вимоги.

26.09.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було звільнено позивача від сплати судового збору та відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

25.10.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, відповідач діяв в межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки позивачем було подано недостовірну інформацію, щодо фактичного місця проживання сина. Під час перевірки особових справ позивача для призначення житлової субсидії та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям відповідачем було встановлено, що з травня 2018 року позивачем надавались документи для призначення субсидії щодо не проживання неповнолітнього сина разом з матір`ю, але в декларації про доходи та майновий стан сім`ї для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям позивачем приховано факт не проживання сина разом з нею. Як наслідок відповідачем було перераховано розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року у розмірі 10 333,08 грн., та зобов`язано позивача погасити вказану суму. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні, як отримувач державних допомог з серпня 2015 року.

На підставі заяви від 22.01.2019 року та декларації про доходи та майновий стан позивачу було призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року.

02.07.2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою та декларацією про доходи та майновий стан для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям на наступний період.

08.07.2019 року відповідач листом №2023 повідомив позивача, що у зв`язку з тим, що у декларації про доходи та майновий стан сім`ї для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям позивачем приховано факт не проживання сина ОСОБА_4 , 2007 року народження, згідно п.10 Порядку призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям відмовлено у призначенні такої допомоги та згідно п.28 вказаного Порядку позивачу проведено перерахунок отриманої допомоги малозабезпеченим сім`ям за період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року без урахування ОСОБА_4 , 2007 року народження, у зв`язку з відсутністю права на отримання такої допомоги на дитину, яка фактично не проживає з матір`ю.

31.07.2019 року відповідач направив позивачу повідомлення №2226 щодо необхідності погасити суму переплат бюджетних коштів по державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім`ям за період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року у сумі 10333,08 грн.

05.08.2019 року листом №1478/0/22-19 відповідач повторно надав відповідь позивачу з ідентичними обгартуванням зазначеним у листі №2226 від 37.07.2019 року, при цьому посилаючись на звернення позивача щодо призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям від 02.07.2019 року та відмову у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям відповідно до п.12 Порядку призначення та виплати державної соціальної допомоги.

Позивач не погоджується із відмовою відповідача щодо призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та вважає її протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму, шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним верствам населення.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Відповідно до ст. 4 Закону заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім`ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради.

До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються:

-документ, що посвідчує особу;

-довідка про склад сім`ї,

-декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім`ї;

- довідка про наявність та розмір земельної частки (паю);

- довідка встановленої форми про безпосередню участь особи в анти терористичній операції, про безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Державна соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.

Рішення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні приймається місцевою державною адміністрацією протягом десяти календарних днів і наступного після його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику малозабезпеченої сім`ї. Рішення про відмову в наданні державної соціальної допомоги має бути вмотивованим і містити роз`яснення порядку його оскарження.

Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім`ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», визначає Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. №250 ( далі - Порядок № 250)

Відповідно до пункту 6 Порядку №250 для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім`ї подає органу соціального захисту населення такі документи: заяву, документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім`ї, декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї); довідку про наявність та розмір земельної частки (паю).

Згідно з ч. 1 статті 7 Закону № 1768-III державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям не призначається у випадках якщо:

- працездатні члени малозабезпеченої сім`ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, за особами з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу, а також за особами, які досягли 80-річного віку; фізичних осіб, які надають соціальні послуги);

- з`ясовано, що малозабезпечена сім`я має додаткові джерела для існування, а також хто-небудь із її складу протягом 12 місяців перед зверненням за наданням державної соціальної допомоги здійснив покупку або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім`ї;

- у власності чи володінні малозабезпеченої сім`ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім`ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім`ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).

За наявності обставин, передбачених у частині першій цієї статті, державна соціальна допомога може бути призначена місцевою державною адміністрацією на підставі рішень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад у разі, якщо:

- у складі сім`ї є особа з інвалідністю;

- у малозабезпеченій багатодітній сім`ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років).

Законом № 1768-III у статті 7 визначений вичерпний перелік підстав для відмови у призначенні і виплаті державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям шляхом формування переліку обставин, за наявності яких така допомога не призначається.

Судом встановлено, що відповідачем у рішеннях щодо відмови позивачу в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї не наведено жодної з підстав, передбачених Законом, які регламентують випадки, коли допомога не призначається.

При цьому, відповідно до ч.4 ст.7 Закону №1768-ІІІ, якщо сім`єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

Згідно пункту 12 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року №250 (далі - Порядок №250), у разі коли особами, які входять до складу сім`ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, приймаючи рішення №2226 від 31.07.2019 року та №1478/0/22-19 від 05.08.2019 року та відмовляючи позивачу в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї відповідач зазначив в результаті зустрічної перевірки особових справ для призначення субсидії та державної реєстрації соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям соціальними інспекторами управління встановлено, що позивачем з травня 2018 року надавались документи для призначення субсидії щодо не проживання сина ОСОБА_4 , 2007 року народження разом з позивачем, але в декларації про доходи та майновий стан сім`ї для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям приховано факт не проживання сина ОСОБА_4 2007 року народження.

Тобто, підставою для відмови позивачу у призначені державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї було те, що в декларації про доходи та майновий стан сім`ї для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям приховано факт не проживання сина ОСОБА_4 з матір`ю.

Суд зазначає, що форма декларації про доходи та майно встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення (ч.4 ст.4 Закону №1768-ІІІ).

Судом досліджено Декларації про доходи та майновий стан осіб які звернулися за призначення усіх видів соціальної допомоги, які були подані ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення м.Новомосковська, в третьому пункті розділу І «Члени сім`ї або зареєстровані у житловому приміщенні/будинку особи, члени сім`ї, що проживають окремо (дружина, чоловік, неповнолітні діти)», зазначено зокрема сина ОСОБА_2 , що у свою чергу відповідає вимогам встановленим для заповнення такої декларації.

Суд зазначає, що ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою місця проживання його матері, що у свою чергу відповідачем не заперечується, при цьому відповідач вказує про приховування фактичного місця проживання сина позивача.

Судом встановлено, що форма декларації про доходи та майно не містить відповідних граф та вимог, щодо необхідності зазначення відомостей щодо фактичного проживання членів сім`ї.

Разом з тим, пунктом 3 частини 2 статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Доказів того, що ОСОБА_2 не є членом сім`ї ОСОБА_1 та не зареєстрований за місцем проживання позивача, відповідачем також до суду не надано.

Таким чином, з огляду на вищевикладене та враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позивач при зверненні за державною соціальною допомогою малозабезпеченим сім`ям надала достовірні дані, у зв`язку з чим призначена позивачу державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям у період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року правомірно та у відповідності до вимог законодавства, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні підстави для перерахунку сум раніше призначеної допомоги та відмови у призначені вказаної допомоги на наступний період.

Крім того, відповідач у листі №2226 від 31.07.2019 року щодо повідомлення позивача про необхідність погашення переплати бюджетних коштів по державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім`ям за період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року вказав про приховання факту не проживання сина за позивачем та вказав, що вказане підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 10.07.2019 року №1437.

При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідачем вказано про відсутність правових підстав для здійснення обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, оскільки у позивача відсутні обставини передбачені в абзацах другому-шостому пункту 10 Порядку №250. Тобто, обставини наведені у відзиві на позовну заяву та у повідомленні суперечать одна одній.

З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність правових підстав для відмови у призначенні допомоги, а також те, що відповідачем було прийнято відповідні рішення №2226 від 31.07.2019 року та №1478/0/22-19 від 05.08.2019 року, які створюють правові наслідки для позивача, тому з огляду на наведене з метою ефективного захисту порушених прав позивача позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування вказаних рішень.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача призначити позивачу державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.10 ст.4 Закону №1768-ІІІ рішення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні приймається місцевою державною адміністрацією протягом десяти календарних днів і наступного після його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику малозабезпеченої сім`ї.

Суд не може підміняти орган, уповноважений на виконання функцій з призначення державної соціальної допомоги, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням дискреційних повноважень відповідача на прийняття рішення про призначення державної соціальної допомоги та визначення підстав, за яких призначається державна соціальна допомога або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.07.2019 року, з урахуванням висновків суду.

Щодо вимоги про скасування вимоги Управління праці та соціального захисту населення м.Новомосковська виконавчого комітету Новомосковської міської ради №2226 від 31.07.2019 року про погашення ОСОБА_1 переплати бюджетних коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року у розмірі 10333,08 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 28 Порядку №250, якщо сім`єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення:

визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім`ї;

повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення;

у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті;

у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Враховуючи встановлені судом обставини та відсутність зі сторони позивача навмисно поданих недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, суд дійшов висновку, що вимога відповідача №2226 від 31.07.2019 року про погашення ОСОБА_1 переплати бюджетних коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року у розмірі 10333,08 грн. є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки ухвалою суду від 26.09.2019 позивача звільнено від сплати судового збору, то судові витрати на користь позивача не стягуються.

Також, згідно ч.ч. 1, 2, 4 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи встановлені судом обставини та протиправність винесення відповідачем рішень про відмову у призначенні позивачу державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення м.Новомосковська виконавчого комітету Новомосковської міської ради (51200, м.Новомосковськ, вул.Горького, 2а, код ЄДРПОУ - 03192394) про визнання рішення та вимоги протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення м.Новомосковська виконавчого комітету Новомосковської міської ради №2226 від 31.07.2019 року та №1478/0/22-19 від 05.08.2019 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення м.Новомосковська виконавчого комітету Новомосковської міської ради повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління праці та соціального захисту населення м.Новомосковська виконавчого комітету Новомосковської міської ради №2226 від 31.07.2019 року про погашення ОСОБА_1 переплати бюджетних коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року у розмірі 10333,08 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення м.Новомосковська виконавчого комітету Новомосковської міської ради подати звіт про виконання судового рішення в тридцятиденний строк з дати набрання законної сили рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/9296/19.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв