Ухвала суду № 85568741, 11.11.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

11 листопада 2019 р. Справа № 120/3626/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1 (інден. номер - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100)

про: визнання протиправною бездліяльності та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (інден. номер - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100) про визнання протиправною бездліяльності та зобов`язання вчинити дії.

Одночасно представником позивача подано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач є самотньою, не отримує будь-яких доходів, потребує систематичного догляду та опіки, відтак, позивач не має змоги сплати судовий збір. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених та утриманих податків ОСОБА_1

Розглянувши подане клопотання позивача, суд встановив наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" закріплено аналогічне положення, де визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вказані норми є імперативними та не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з відповідними клопотаннями про звільнення від сплати судового збору.

Отже, зазначені норми закону встановлюють не обов`язок, а право суду звільнити сторону від сплати судових витрат при незадовільному майновому стані особи. Особа, яка вважає свій стан незадовільним і заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, має надати документи, що підтверджують її майновий стан.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року №2 доведено до відома суддів результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір". У роз`ясненні зазначено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Разом з тим, в рішенні "Prince Hans-Adam II of Liechtenstein проти Німеччини" (рішення від 12 липня 2001 року п. 44) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.

Тому, на думку суду, повне звільнення від сплати судового збору можливо за наявністю достовірних та належних доказів того, що позивач взагалі не спроможна сплатити вказану суму, а наразі її сплати вона не зможе забезпечити свої звичайні життєві потреби.

Ознайомившись із доказами, які надала позивач, суд дійшов висновку, що вони не є достатньо переконливими, оскільки, позивачем не подано доказів на підтвердження того, що її майновий стан на момент звернення до суду перешкоджав сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі. Крім того, у клопотанні адвокат вказує, зокрема, що позивач є самотньою, потребує систематичного догляду та опіки, однак, такому твердженню доказів не надано.

Конституцією України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а відтак підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору наразі відсутні. Разом з тим, в матеріалах доданих до позовної заяви, відсутні також докази того, що позивач відноситься до категорії осіб, які, відповідно до Закону України "Про судовий збір" звільнені від сплати судового збору.

У відповідності до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За наведених вище обставин, позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду доказів, що підтверджують незадовільний майновий стан станом на листопад 2019 року, та докази, що позивач є самотньою, потребує систематичного догляду та опіки.

Керуючись статтею 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 (інден. номер - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100) про визнання протиправною бездліяльності та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна