Ухвала суду № 8556199, 10.03.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" березня 2010 р.                                                                                 К-21234/07

                                                                                                              м. Київ          

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді          Пилипчук Н.Г.

суддів                              Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумська обласна друкарня»

на постанову Господарського суду Сумської області від 24.04.2007 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2007 р.

у справі № АС 4/40-07

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сумська обласна друкарня»

до Державної податкової інспекції у м. Суми

про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов’язання вчинити дії , -

                              ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Сумської області від 24.04.2007 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2007 р., у задоволенні позову відмовлено.

ВАТ «Сумська обласна друкарня»подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Вважає, що, оскільки спірні правовідносини виникли 20.09.2004р., тому до них не може бути застосовано строків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

Податкове повідомлення-рішення № 0001422305/0/47522 від 20.09.2004 р. про завищення позивачем бюджетного відшкодування у сумі 220607 грн. прийнято на підставі акту перевірки 23-513/5/02468606-27 від 20.09.2004 р.

Податкове повідомлення-рішення вручено головному бухгалтеру підприємства 20.09.2004 р.

Суд касаційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правильно відмовив у задоволенні позову на підставі ч.1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства визначається Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 1).

Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності 01.09.2005р., отже, з 01.09.2005 р. до адміністративних відносин, що виникли та існували до набрання чинності Кодексом, застосовуються положення цього Кодексу.

При цьому, законодавством не встановлено, що до спірних адміністративних відносин, що виникли та існували до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, застосовуються строки звернення до суду, встановлені законодавством, чинним до набрання чинності цим Кодексом, якщо вказані строки перевищують строк, встановлений цим Кодексом.

Виходячи зі змісту частин 1, 2, 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку, встановленого цим Кодексом (річний строк) для захисту прав, свобод та інтересів особи, або законами, якими можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.

Законами не встановлено спеціального строку звернення до суду щодо оскарження рішення контролюючого органу про виявлене перевищення бюджетного відшкодування, отже, при поданні такого позову необхідно застосовувати річний строк звернення до адміністративного суду, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг якого, у даному випадку, розпочався 01.09.2005 р. –з дня набрання цим Кодексом чинності і закінчився 01.09.2006 р. У зв’язку з наведеним, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення –рішення щодо виявленого перевищення бюджетного відшкодування подано за пропуском строку звернення до адміністративного суду.

При цьому, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано не визнав причини пропуску строку звернення до суду (зміна посадових осіб на підприємстві), на які посилався позивач, поважними, зазначивши, що податковий орган прийняв повідомлення-рішення відносно юридичної особи, яка здійснювала господарську діяльність під керівництвом уповноважених органів, і пропустила строк звернення до суду без поважних на те причин.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

                                                            УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумська обласна друкарня»залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Сумської області від 24.04.2007 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2007 р. –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

Головуючий суддя                                         Н.Г. Пилипчук

Судді                                                            Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло

О.А. Сергейчук

                                                                      О.І. Степашко