Вирок № 85559702, 11.11.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/8029/19

провадження № 1-кп/415/1061/19

ВИРОК

Іменем України

11 листопада 2019 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Зіньковської Ю.О.

номер кримінального провадження, внесеного 06.04.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12019130240000634,

про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого 17.12.2001 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 296, ст. 70 КК України до покарання у виді 2 років 8 місяців 28 днів позбавлення волі; 14.06.2004 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; 27.07.2006 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. ч. 2, 3 ст. 185, ст. ст. 70, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі; 02.02.2012 Лисичанським міським судом Луганської області, з урахуванням змін Апеляційного суду Луганської області, за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого 07.11.2013 з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, інваліда ІІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України,

за участю:

прокурора Сичова В.М.

захисника Бондаренка Ю.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження

У С Т А Н О В И В

15.05.2019 в ранковий час, більш точний час у ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, обвинувачений ОСОБА_2 , маючи умисел на надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за власною ініціативою безоплатно надав своїм знайомим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 приміщення вказаної квартири для незаконного вживання наркотичних засобів. Після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за допомогою шприців, шляхом внутрішньовенного введення, незаконно вжили метадон, який згідно висновку експерта № 3/1547се-19 від 31.07.2019, віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Того ж дня у період часу з 10 години 20 хвилин до 12 години 09 хвилин, у ході обшуку, проведеного за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_2 за вищевказаною адресою, працівниками поліції виявлено та вилучено 10 шприців, два з яких містили рідину коричневого кольору, що згідно висновку експерта №3/1547се-19 від 31.07.2019, має у своєму складі метадон, який віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, масою в перерахунку на масу сухого залишку 0,0003 г та 0,0005 г відповідно, які залишилися після незаконного вживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ..

Таким чином, ОСОБА_1 , своїми умисними протиправними діями, вчинив надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 317 КК України.

20.09.2019 під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130240000634 від 06.04.2019, між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Сичовим В.М., якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_2 , за участю захисника Бондаренка Ю.Ю., на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині та зобов`язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 317 КК України у виді 4 років позбавлення волі, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, який визначить суд, із визначенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, і наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

Заслухавши доводи обвинуваченого, думку прокурора і захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинуваченого про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки ухвалення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 317 КК України, як надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів. Вищевказане кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

При цьому суд з`ясував, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 476 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 20 вересня 2019 року між прокурором Сичовим В.М. та підозрюваним, у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 , за участю захисника Бондаренка Ю.Ю., відповідає вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також суд встановив, що умови даної угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України. Узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч.1 ст. 317 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним, за участю захисника і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Підстав для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В

Угоду від 20 вересня 2019 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Сичовим В.М. та підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 , за участю захисника Бондаренка Ю.Ю. – затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави процесуальні витрати у розмірі 3140 гривень 20 копійок за проведення:

експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 19/113/8-2/425е від 22.05.2019, у розмірі 1570 (одна тисяча п`ятсот сімдесят) гривень 10 копійок (отримувач - УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300);

експертизи № 3/1547се-19 від 31.07.2019, у розмірі 1570 (одна тисяча п`ятсот сімдесят) гривень 10 копійок (отримувач - УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Речові докази, відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 16.09.2019 - 10 шприців, два з яких з рідиною коричневого кольору, масою в перерахунку на масу сухого залишку 0,0003 г та 0,0005 г; первинна упаковка, які знаходяться на зберіганні у камері речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області – знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя О.В. Шевченко