Постанова № 8554121, 22.03.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.03.2010 р.                                                             справа №3/218

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Величко Н.Л.

суддівАлєєвої І.В. , М'ясищева А.М.

При секретарі Натаріній О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Байдіков Є.В. - за дов. від 23.02.2010р.

від відповідача: Ревизька Ю.О. –за дов. від 15.03.2010р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасбудінвест", м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2010р. у справі № 3/218 (суддя Гассій О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР", м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасбудінвест", м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 84621,41 грн., з яких: 40392,08 грн. - основний борг та 44229,33 грн. –пеня

встановив:

1.Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.01.2010р. у справі № 3/218 (суддя Гассій О.В.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР", м. Донецьк задоволенні частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасбудінвест", м. Донецьк на користь Виробничо-комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР", м. Донецьк заборгованість в сумі 42633,56 грн., з яких: 40392,08 грн. - основний борг та 2241,48 грн. - пеня, витрати по сплаті державного мита у розмірі 426,33 грн., витрати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу у розмірі 118,90 грн. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасбудінвест", м. Донецьк пені в сумі 41987,85 грн. відмовлено.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення

Відповідач з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Посилається на те, що відповідно до п.4.5. ст.4 Договору датою закінчення виконання Робіт Субпідрядником за даним Договором є дата підписання остаточного акту прийому-передачі виконаних робіт. Остаточний акт прийому-передачі виконаних робіт Сторонами підписано лише 31.05.2008.

В результаті того, що роботи виконувалися дуже повільно Субпідрядник майже як на 3 місяці порушив обумовлені в Договорі строки виконання робіт.

Згідно п. 9.1. п. 9 Договору за порушення строків виконання робіт за Договором Субпідрядник відшкодовує Генеральному підрядникові заподіяні цим збитки, а також сплачує неустойку у розмірі 03 % (нуль цілих три десяті відсотки) від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення.

Отже, ВКТОВ "Мастер" заборгував ТОВ "Донбасбудінвест" суму неустойки у розмірі 116 222,63 грн., а тому підстави для задоволення позовних вимог позивача стосовно стягнення заборгованості у сумі 40 392,08 грн. у суду першої інстанції були відсутні.

Вважає, що стягнення пені у сумі 2241,00грн. є безпідставним та неправомірним, оскільки згідно п. 3.1. п. З Договору розрахунки за виконані Роботи з Субпідрядником здійснюються Генеральним підрядником протягом семи банківських днів після підписання Сторонами щомісячних актів прийому-передачі виконаних робіт (форма КБ-2В) і довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3). Зазначає, що право вимоги на стягнення неустойки виникло у позивача на дев'ятий день після підписання Сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт за травень 2008 р., а саме 12.06.2008 р., (виходячи з того, що акт був підписаний в останній робочий день травня.) так як заборгованість у відповідача за вказаним актом виконаних робіт виникла на восьмий день з моменту підписання травневого акту.

Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в цій частині у позові, у відповідності з цими нормами 26.10.2009року відповідачем було заявлено клопотання про, застосування, позовної давності. Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в цій частині у позові.

3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу

Представник позивача вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки рішення суду винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.

4.Апеляційною інстанцією встановлено:

4 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбасбудінвест", м. Донецьк (Генпідрядник) та Виробничо-комерційним Товариством з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР", м. Донецьк (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду № 33 (а.с.9-13) за яким "Субпідрядник" зобов’язується по завданню "Генпідрядника" виконати на свій ризик будівельні роботи по пристрою монолітного залізобетонного каркасу шестиповерхової будівлі Торгового комплексу по вул. Артема в місті Донецьку, а "Генпідрядник" зобов’язується прийняти якісно виконані роботи та оплатити їх.

Відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача попередню оплату за договором в сумі 200000,00 грн., про що свідчать платіжне доручення № 1919 від 04.10.2007 р. та виписка банку № 182 за 04.10.2007 р. (а.с.50-52).

Позивач виконав роботи передбачені Договором на загальну суму 3824638,25 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт за жовтень 2007 року, № 1 за листопад 2007 р., № 2 за грудень 2007 р., № 1 за січень 2008 р., № 1 за лютий 2008 р., № 1 за березень 2008 р., № 1 за квітень 2008 р., № 1 за травень 2008 р. (а.с.45-49).

Згідно акту звірки станом на 01.12.2008р. сума яка залишилась несплаченою відповідачем складає 40392,08 грн. Акт звірки підписаний з боку обох сторін, підписи посвідчені печатками підприємств (а.с.35).

Відповідно п. 9.2. договору за порушення строків оплати виконаних робіт позивачем нараховано пеню у розмірі 0,3%, що склала 44229,33 грн. за період з 24.09.2008 р. по 23.09.2009 р. за 365 днів.

Позивач направив відповідачу претензію № 219 від 12.06.2009р., якою пропонував відповідачу перерахувати суму заборгованості. Факт надсилання підтверджено фіскальним чеком № 1890 від 13.06.2009р. (а.с.36,36а).

5. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови:

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виконано належним чином відповідно до Закону, умов договору та інших актів цивільного законодавства.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується факт неповної сплати відповідачем виконаних робіт за актом приймання виконаних робіт № 1 за травень 2008 року, в наслідок чого виникла заборгованість в сумі 40392,08 грн. за договором субпідряду № 33 від 04.10.2007р.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що визнає суму заборгованості за договором у розмірі 40392,08грн.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 40392,08 грн.

Щодо доводів відповідача про те, що стягнення пені у сумі 2241,00грн. є безпідставним та неправомірним, оскільки право вимоги на стягнення неустойки виникло у позивача на дев'ятий день після підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт за травень 2008 р., а саме 12.06.2008р., тобто для нарахування пені у позивача минув строк позовної давності.

В силу статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зазначена норма, яка є спеціальною по відношенню до норм Цивільного кодексу України, обмежує розмір пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у відповідний період.

          Таке ж положення містить і ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань".

Згідно зі ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок.

Стаття 258 Цивільного кодексу України передбачає, скорочений строк позовної давності в один рік, який застосовується зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З розрахунку пені вбачається, що пеня нарахована позивачем без врахування вимог ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Згідно п.3.1 Договору розрахунки за виконані Роботи з Субпідрядником здійснюються Генеральним підрядником протягом семи банківських днів після підписання Сторонами щомісячних актів прийому-передачі виконаних робіт (форма КБ-2В) і довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

Як підтверджено сторонами у судовому засіданні, акт приймання виконаних робіт № 1 за травень 2008 року був підписаний саме 31.05.2008 року, тому з наступної дати слід відраховувати 7 банківських днів впродовж яких відповідач повинен був здійснити остаточну оплату за виконані роботи.

Згідно з Постановою Національного банку "Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті" від 16.08.2006 N 320 банківський день це позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов'язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних платежів Національного банку, за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків (філій) у територіальному управлінні на ту саму дату.

01.06.2008 року за календарем неділя, тому відлік терміну у банківських днях починається з 2.06.08р. і закінчується 10.06.2008р. Таким чино, за договором відповідач повинен був сплатити за виконані роботи до 10.06.2008р.

За таких підстав, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання щодо остаточного розрахунку за виконані роботи повинно було бути здійснено позивачем з 11.06.2008р. та припинитися через шість місяців, тобто 10.12.2008р. , тому позивач не має права на нарахування та стягнення пені з відповідача за період з 21.06.2009р.по 23.09.2009р. у сумі 2241,00грн.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що, оскільки претензія (вимога) була надіслана на адресу відповідача 13.06.2009р., то право на нарахування пені настало 21.06.2009р., оскільки відповідно до п.3.1 договору настання терміну оплати відповідачем за виконані роботи не поставлено у залежність від пред’явлення вимоги у будь-якій формі, а настає безпосередньо після підписання остаточного акту виконаних робіт і припиняється відповідно до ч.6 ст.232 ГК України через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Що стосується стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасбудінвест", м. Донецьк пені в сумі 41987,85 грн., то суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову у цій частині.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції не повно з’ясував обставини справи і дав їм не правильну юридичну оцінку, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга є підставою для часткового скасування прийнятого у справі рішення.

Відповідачем при поданні апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн. квитанцією від 11.02.2010р.

Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачена сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при поданні апеляційної скарги на рішення господарського суду.

Згідно п.13 Постанови КМ України, від 21.12.2005, № 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" (із змінами та доповненнями) повернення коштів, внесених для оплати витрат, здійснюється у випадках та у розмірі, передбачених процесуальним законодавством, шляхом їх перерахування на рахунок платника, відкритий в установі банку, грошового переказу через іншу фінансову установу або відділення поштового зв'язку після звернення особи.

Повернення зазначених коштів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

За таких обставин, відповідачу підлягають поверненню помилково сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Керуючись ст.47, ст.49, ст.101, п.2 ст.103, п.1, п.4 ч.1 ст.104, ст.105, Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасбудінвест", м. Донецьк задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2010р. у справі № 3/218 скасувати у частині стягнення пені у сумі 2241,00грн. і розподілу судових витрат.

Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасбудінвест", м. Донецьк (86086, м. Донецьк, пр. Лагутенко, 1; 83048, м. Донецьк, пр. Титова, 15, р/р 26004959967837 в ДФ ПУМБ м. Донецьк, МФО 335537, ЄДРПОУ 32019358) на користь Виробничо-комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР", м. Донецьк (вулиця Лабутенко, 16а, м. Донецьк, 83023, р/р 26005175184000 в ДОФ АКБ „Укрсоцбанк” МФО 334011, ЄДРПОУ 13491413) суму заборгованості у розмірі 40392,08 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 403,92грн., витрати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу у розмірі 112,64 грн."

Стягнути з Виробничо-комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР", м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасбудінвест", м. Донецьк витрати по сплаті державного мита у розмірі 22,26грн., сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Донецької області видати накази.

          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Донбасбудінвест", м. Донецьк (86086, м. Донецьк, пр. Лагутенко, 1; 83048, м. Донецьк, пр. Титова, 15, р/р 26004959967837 в ДФ ПУМБ м. Донецьк, МФО 335537, ЄДРПОУ 32019358) помилково сплачені при поданні апеляційної скарги витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 236грн.

          Видати довідку.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.          

Головуючий                                                                                Н.Л. Величко

Судді:          І.В. Алєєва

          А.М. М'ясищев

Постанова підписана 24.03.2010р.

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС