Постанова № 8554113, 16.03.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.03.2010 р.                                                             справа № 1/180

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівКулебякіна О.С.

Волкова Р.В. , Запорощенка М.Д.

Представники сторін: від позивача:Шира О.В. представник за довір. № КМ-02/07-29 від 19.06.2009 р. - ЗАТ "Керамет", м.Донецьк від відповідача:Черкашин І.В. за паспортом № ВВ 336297 від 27.02.1998 р. - директор ТОВ "Будівельна фірма "Київбуд", м.Донецьк

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Київбуд", м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від17.08.2009 р. у справі№ 1/180 (суддя Азарова З.П.) за позовомЗакритого акціонерного товариства "Керамет", м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Київбуд", м.Донецьк простягнення 4 576 351, 12 грн. В С Т А Н О В И В: Рішенням господарського суду Донецької області від 17.08.2009 р. позовні вимоги задоволені. Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Київбуд»подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового рішення з мотивів неповного з’ясування обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права. Закрите акціонерне товариство «Керамет»проти доводів апеляційного подання заперечує, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Закрите акціонерне товариство «Керамет»звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Київбуд»про стягнення коштів у сумі 4576351, 12 грн., з яких - 4 562601, 53 грн. –основний борг, 13749, 59 грн. –3% за прострочення виконання грошового зобов’язання. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умов договору генерального підряду № 31/10 від 26.10.2006 р., зокрема, не передав позивачеві в обумовлений угодою строк закінчений реконструкцію об’єкт, тому останній, листом від 27.03.2009 р., відмовився від договору. Виходячи з цього, позивач керуючись пунктом 4.5 згаданого договору вимагає, стягнути з відповідача залишок невикористаних коштів у сумі 4562601, 53 грн. і 3% річних у сумі 13749, 59 грн. за прострочку виконання грошового зобов’язання.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на їх доведеність.

Апеляційна інстанція вважає, що судове рішення підлягає зміні з таких підстав.

У відповідності до пункту 2.4 договору генерального підряду № 31/10 від 26.10.2006 р. датою виконання робіт за договором є 30.12.2007 р. До вказаної дати відповідач зобов’язаний передати позивачеві завершений реконструкцією об’єкт незавершеного будівництва - їдальню на 750 місць за адресою: м. Донецьк, вул. Калужська, 16. В матеріалах справи відсутні докази завершення будівельних робіт і здачі об’єкту замовнику в строк обумовлений договором, тому висновок суду першої інстанції про неналежне виконання відповідачем договірних зобов’язань є обґрунтованим.

Правильними є і висновки суду про те, що позивач мав правові підстави для відмови від договору. Адже, в силу приписів частини 1 ст. 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитись від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом. Пунктом 12.5 договору встановлено, що замовник (позивач у даній справі) має право в будь-який час відмовитись від цього договору.

Апеляційна інстанція погоджується і з тим, що відповідач має юридичний обов’язок повернути позивачеві залишок невикористаних при будівництві грошових коштів. Такий обов’язок закріплений пунктом 4.2 спірного договору і повинен був бути виконаний відповідачем впродовж 10-ти банківських днів від дня одержання ним письмової вимоги позивача. Листом від 27.03.2009 р. позивач повідомив відповідача про припинення договору з 28.04.2009 р. Вказаний лист відповідач одержав 30.03.2009 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 5170 (арк. справи 46-47), проте в матеріалах справи відсутні докази повернення коштів позивачу.

В обґрунтування суми, пред’явленої до стягнення, позивач надав розрахунок та довідку про обсяг виконаних будівельних робіт станом на 04.10.2009 р. (арк. справи 48-52). Згідно до цих документів, які не були спростовані відповідачем під час судового розгляду, позивачу не повернуті кошти у загальній сумі 4562601, 53 грн. Але, під час апеляційного провадження позивач заявив про часткове погашення відповідачем боргу в сумі 59996, 40 грн. і надав доказі, які підтверджують цю обставину. Тому, суму боргу, встановлену рішенням суду першої інстанції слід змінити і стягнути на користь позивача 4516354, 72 грн. основного боргу (4576351, 12 грн. –59996, 40 грн. = 4516354, 72 грн.)

Вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 13749, 59 грн., відповідають положенням ст. 625 Цивільного кодексу України, яка судом першої інстанції застосована правильно.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі і в доповненнях до неї, до уваги не беруться з огляду на наступне.

Твердження відповідача про неналежне повідомлення про час і місце розгляду справи не відповідають дійсності і спростовуються ухвалою від 14.08.2009 р. з відміткою про її направлення сторонам, а також телеграмою суду від 14.08.2009 р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Київбуд»(арк. справи 96, 99).

Доводи скарги про безпідставне повернення зустрічної позовної заяви відповідача не ґрунтуються на законі. Суд першої інстанції правомірно повернув без розгляду зустрічний позов, оскільки до нього не були додані докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (п.10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).

Посилання на те, що у листі позивача № КМ13/07-334 від 27.03.2009 р. йдеться про відмову від договору від 26.10.2008 р., тоді як спірний договір укладений 26.10.2006 р. є надуманими. Позивач пояснює це технічною помилкою, допущеною при складанні згаданого документу. Ці пояснення відповідачем не спростовані, зокрема, їм не доведено наявність іншого договору з позивачем, крім договору генерального підряду № 31/10 від 26.10.2006 р. Тому, лист позивача від 27.03.2009 р. № КМ-13/07-334 безумовно відноситься до договору, який є предметом спору, а допущена позивачем помилка не впливає на юридичну оцінку спірних правовідносин.

Доводи скарги про безпідставне ухилення позивача від підписання актів прийомки виконаних робіт не можуть бути прийняти до уваги з огляду на наступне.

До скарги не додано самих актів, від підписання яких наче б то ухилявся позивач. Позивач стверджує про те, що не підписав лише ті акти, які надійшли вже після його відмови від договору і ці аргументи відповідачем не спростовані. Недоведений відповідачем і сам факт неправомірності дії позивача щодо не підписання актів. Апеляційна інстанція бере до уваги і те, що розбіжності з приводу підписання актів приймання робіт мають вирішуватись в порядку, визначеному частиною 2 ст. 882 Цивільного кодексу України, а не в межах розгляду даного спору. Адже, за змістом пункту 4.5 договору генерального підряду № 31/10 від 26.10.2006 р., відповідач повинен повернути позивачеві невикористані кошти з відрахуванням вартості лише тих робіт, яки прийняті позивачем. Тобто, наявність спору з приводу окремих актів приймання виконаних робіт не звільняє відповідача від обов’язку повернути всі грошові кошти, використання яких при здійсненні будівельних робіт, не підтверджено належним чином оформленими документами. При цьому, відповідач не позбавлений права звернутись до суду за стягненням вартості фактично виконаних ним робіт в окремому проваджені.

Оцінюючи обґрунтованість апеляційної скарги, апеляційна інстанція виходить із того, що відповідачем не спростована наявність у нього обов’язку повернути позивачеві невикористані при здійсненні будівельних робіт грошові кошти. Не спростований і розрахунок заборгованості, наданий позивачем, за виключенням суми, визнаної позивачем в апеляційному проваджені.

Оскільки під час апеляційного провадження доводи скаржника щодо погашення частини основного боргу в сумі 59996, 40 грн. знайшли своє підтвердження, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції –зміні.

Керуючись ст. ст. 43, 99, 101, 102, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 17.08.2009 р. змінити: стягнути з Закритого акціонерного товариства «Керамет»(83052, м. Донецьк, вул. 50-їГврдійської дивізії, 17а: ЄДРПОУ 13508852) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Київбуд» (83009, м.Донецьк, пр. Партизанський, 66: ЄДРПОУ 32546045) 4516354, 72 грн. основного боргу. В інших вимогах щодо основного боргу у задоволенні позовних вимог відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Головуючий          О.С. Кулебякін

Судді:          Р.В. Волков

          М.Д. Запорощенко

          Надруковано: 4 прим.

          1. позивачу

          1. відповідачу

          1 у справу

          1 ДАГС