Ухвала суду № 85539042, 05.11.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2656/19

Провадження № 2/461/767/19

УХВАЛА

05.11.2019 року. м. Львів

Галицький районний суд міста Львова

у складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Чорненької К.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву представника позивача Посікіри ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

04.11.2019 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову. Свої вимоги мотивує тим, що позивачем ОСОБА_2 подано позовну заяву до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», за участю третьої особи – державного реєстратора Львівської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Бойко Христини Романівни про скасування рішення про державну реєстрацію прав, поновлення запису про право власності. Для забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №607/32-217, між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 , було укладено Іпотечний договір від 30 листопада 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ткачук Г.І. та зареєстрований у реєстрі за № 1677. За Іпотечним договором в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1 .

08.09.2017 державним реєстратором Бойко Христиною Романівною було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень згідно з яким право власності за об`єктом нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 було зареєстровано за АТ «Укрсоцбанк».

Представник позивача зазначає, що 24.10.2019 року, коли позивач з сім`єю повернувся із закордонної поїздки, то виявив, що верхній замок виламано, а нижній поміняно, внаслідок чого вони не змогли потрапити у квартиру, не в змозі користуватися особистими речами та змушені знімати інше житло та витрачати кошти на одяг та інші речі першої необхідності.

Порушення право на користування житлом є триваючим.

Окрім того, банк не оспорює наявності у позивача та членів його сім`ї права користування квартирою, оскільки на розгляді Галицького районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа №461/7771/19 за позовом до АТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 та членів його сім`ї до про зняття з реєстраційного обліку та визнання такими що втратили право користування майном.

Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» забороняє примусове стягнення на єдине житло – предмет іпотеки без згоди власника, в тому числі у позасудовому порядку шляхом проведення державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Квартира за адресою АДРЕСА_2 , є таким, на яке поширюється Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що обґрунтовано в позовній заяві.

У заяві про забезпечення позову просить суд:

- заборонити всім суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер квартири НОМЕР_1 , номер об`єкта в РПВН 11943013);

- заборонити Акціонерному товариству «Укрсоцбанк» вчиняти будь-які дії щодо виселення ОСОБА_2 та членів його сім`ї та перешкоджання їм у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_2 , вселення, постановку на реєстраційний облік будь-яких осіб за адресою спірної квартири, здачу її в оренду, укладання, зміну або розірвання договорів із постачальниками комунальних послуг, послуг охорони до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Представник позивача зазначає, що є реальний ризик відчуження акціонерним товариством «Укрсоцбанк», у позивача належного йому майна, що може утруднити чи зробить неможливим виконання рішення суду у справі, тому просить заяву задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову підлягає до задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Згідно з роз`ясненням п. 10 зазначеної постанови заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

При цьому процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно може бути реалізоване на момент виконання рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Звертаючись до суду, позивач належним чином вказав причини, у зв`язку із якими необхідно вжити заходи забезпечення позову та обґрунтував існуванням реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Виходячи зі змісту та розміру позовних вимог, співрозмірності вимог заяви, обраного способу забезпечення позову та зазначених причин, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, убачається прямий зв`язок між заявленими вимогами та способом забезпечення позову, а тому заява підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 81, 149-151, 259-260 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

заяву представника позивача ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер квартири НОМЕР_1 , номер об`єкта в РПВН 11943013);

Заборонити Акціонерному товариству «Укрсоцбанк» вчиняти будь-які дії щодо виселення ОСОБА_2 та членів його сім`ї, та перешкоджання їм у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_2 , вселення, постановку на реєстраційний облік будь-яких осіб за адресою спірної квартири, здачу її в оренду, укладання, зміну або розірвання договорів із постачальниками комунальних послуг, послуг охорони до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п`ятнадцятиднів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.Р. Юрків