Рішення № 85533862, 06.11.2019, Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 2/317/880/2019

Справа № 317/2077/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Нікітіна В.В.

при секретарі судового засідання Московкіної І.С.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, призначення піклувальника та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов який було уточнено, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, призначення піклувальника та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Вимоги мотивує тим, що позивач з 2008 року перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якою вони проживали спільно однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . Також, з ними проживала дитина ОСОБА_5 від першого шлюбу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

До фактичних шлюбних відносин з позивачем, ОСОБА_5 перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 з 04.03.2005 року, від якого і народила сина ОСОБА_6 Шлюб між ними було розірвано 20.09.2011 року рішенням Запорізького районного суду Запорізької області.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Запорізьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області 12.03.2019 року.

Від фактичних шлюбних відносин, у позивача з ОСОБА_5 народилося ще четверо дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Усі вони, в тому числі неповнолітній ОСОБА_6 , проживали разом.

За час спільного проживання позивача з ОСОБА_5 та дітьми, з боку ОСОБА_3 не було прояву уваги до дитини, зустрічей з ним, надання будь-якої допомоги і тим більше виховання. Він не цікавився життям та здоров`ям дитини, успіхами в навчанні. Тобто, жодних батьківських обов`язків по відношенню до своєї дитини батько не виконував і не виконує.

З ОСОБА_6 у позивача склалися дуже гарні стосунки, він дуже прив`язався до нього, вважає і називає позивача своїм батьком. Спорів стосовно міста проживання ОСОБА_6 не було, батько не заперечував, що дитина буде проживати з матір`ю та позивачем у їх родині.

Після смерті матері ОСОБА_6 , він продовжує проживати з позивачем, знаходиться на його вихованні та утриманні. Відповідач свідомо самоусунувся і від виховного процесу дитини, зникає з життя хлопчика на роки, ніколи не приходить навіть провідувати сина, а на його телефоні дзвінки - не відповідає. Позивач одноособово турбується про його здоров`я, підтримує гідний рівень його життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку дитини.

Відповідач життям сина не цікавиться, майже не телефонує, не виявляє бажання спілкуватись з дитиною та приймати участь у її вихованні. На сьогоднішній день ОСОБА_6 вже чотирнадцять років, він не спілкувався з батьком тривалий час, та немає до нього ніяких почуттів, оскільки за всі ці роки бачилась з ним кілька разів при випадкових зустрічах. Відповідач не усвідомлював і не усвідомлює своїх батьківських зобов`язань, ухиляється від забезпечення дитини навіть яким-небудь мінімумом уваги, турботи і ласки навіть після смерті матері. На погляд позивача, він свідомо нехтує своїми батьківськими зобов`язаннями. ОСОБА_3 жодного разу не поцікавився, за які кошти виховується дитина, як вона розвивається, які у неї проблеми, психологічний стан, що потрібно, чим він може допомогти.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, та прохають суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , призначити ОСОБА_1 піклувальником неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 13.06.2019 та до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_7 та не проти винесення заочного рішення по справі.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_3 до суду жодного разу не з`явився, про причини неявки суду не повідомляв, відзиву на позов не надав.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Запорізької районної державної адміністрації у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без їх участі та про задоволення позовних вимог.

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Вислухавши позивача та представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, встановивши обставини і перевіривши їх доказами, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Степненською сільською радою Запорізького району Запорізької області 25.04.2005, ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 07, та його батьками є : ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 20.09.2011, розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та після розірвання шлюбу ОСОБА_4 присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ».

Факт смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтверджено Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 , виданим 12.03.2019 Запорізьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 339.

Як вбачається зі Свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 , виданого 01.10.2010 Наталівською сільською радою Запорізького району Запорізької області у ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син - ОСОБА_7 .

Крім того, відповідно до Свідоцтв про народження, у ОСОБА_1 та ОСОБА_5 народились діти: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (Серія НОМЕР_4 видане 06.12.2012 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 58); ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (Серія НОМЕР_5 видане 18.01.2017 Запорізьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 08); ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (Серія НОМЕР_6 видане 18.01.2017 Запорізьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 09).

Як вбачається з довідки, виданої 11.06.2019, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на «Д» обліку у Веселянській АОПСМ на перебуває. ОСОБА_11 приймає участь у розвитку та лікуванні дитини.

До матеріалів справи додано довідку-характеристику на ОСОБА_1 , відповідно до якої за час проживання скарг та заяв до сільської ради від сусідів та мешканців села не надходило.

З характеристики учня 8 класу Григорівського НВК «загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області Яковлева В.С. вбачається, що навчається він у школі з першого класу. Працелюбний та уважний учень, має хороший фізичний та розумовий розвиток, був учасником міжшкільних конкурсів, скромний, товариський, розсудливий. Батько ОСОБА_3 не брав і не бере участі у вихованні дитини. За весь період навчання хлопчика жодного разу не відвідував навчальний заклад, не брав участі у батьківських зборах, не зустрічався з класним керівником та учителями, не цікавився шкільним та позашкільним життям дитини. Вихованням дитини займалися лише мати ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Після смерті матері, ОСОБА_1 турбується про дитину, відвідує батьківські збори, спілкується з класним керівником.

Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 12.07.2019 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С., ОСОБА_1 . придбав житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстровано в реєстрі за № 2285.

Право власності ОСОБА_1 на вказаний будинок підтверджується також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 173678291, сформованого 12.07.2019 приватним нотаріусом Вартановою О.С.

ОСОБА_1 15.04.2019 Управлінням соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області видано тимчасову довідку батьків багатодітної сім`ї № 271 терміном видачі до ІНФОРМАЦІЯ_9 .

За приписами ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У відповідності до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

У відповідності до роз`яснення, що міститься в п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного кодексу України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402 зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 12 цього Закону виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У висновку Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області як органу опіки та піклування № 01-22/0617 від 20.08.2019 висловлена позиція з приводу даного спору. Так, орган опіки та піклування зробив висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дане рішення мотивоване тим, що ОСОБА_3 свідомо та протягом тривалого часу ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не піклується про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

З таким висновком погоджується і суд з огляду на наступне.

Статтею 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959 р. закріплено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і принаймні в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Наразі суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 безвідповідально ставиться до питання виховання свого малолітнього сина.

Відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, що встановлено безпосередньо у судовому засіданні. Він не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти.

Вказане в судовому засіданні підтвердила і дитина - ОСОБА_6 .

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітнього сина.

Заходи впливу на відповідача виявились безрезультатними, оскільки протягом розгляду справи відповідач для себе належних висновків не зробив, до суду не з`явився, подальших намірів щодо виховання та утримання дитини не виявив, жодних реальних кроків на це спрямованих не вчинив.

Жодних об`єктивних даних, які б вказували на наявність перешкод у вихованні ОСОБА_3 його неповнолітнього сина ОСОБА_6 судом не встановлено. Також судом не встановлено жодних об`єктивних даних, які б вказували на те, що ОСОБА_3 виконував або намагався виконувати вищезазначені батьківські обов`язки.

На переконання суду позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_6 не зашкодить інтересам дитини, його подальшому вихованню та утриманню.

Згідно з ч. 4 ст. 60 ЦК України, суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ст. 63 ЦК України опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених ст. 60 ЦК України. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.

Згідно з ст. 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 244 СК України опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

До суду Службою у справах дітей Запорізької райдержадміністрації надано Висновок № 22.3-03/0943 від 09.10.2019 про доцільність встановлення опіки, піклування та відповідність її/його інтересам дитини, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , може виконувати обов`язки піклувальника над неповнолітнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ставить його на облік як кандидата в піклувальники за № 153 від 07.08.2019.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 належним чином піклується про неповнолітнього ОСОБА_6 , підстав для передачі дитини під опіку держави суд не вбачає, а тому вважає за доцільне призначити позивача піклувальником над неповнолітнім ОСОБА_6 .

Відповідно до ст. 180 СК України та ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття, що знайшло своє закріплення в Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За приписами ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Виходячи з вищевказаного, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Разом із тим, суд вважає за доцільне роз`яснити ОСОБА_3 , що він не позбавлений у подальшому права вирішувати питання про поновлення його у батьківських правах відносно сина в порядку, передбаченому ст. 169 СК України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений останнім при подачі позову.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про позбавлення батьківських прав, призначення піклувальника та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , піклувальником неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 13.06.2019 та до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Рішення в частині стягнення суми платежу аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Нікітін