Рішення № 85533876, 06.11.2019, Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 2-а/317/47/2019

Справа № 317/2761/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Нікітіна В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними дій співробітників Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БР № 223986 від 16.08.2019,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького районного суду Запорізької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними дій співробітників Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БР № 223986 від 16.08.2019.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 16.08.2019 інспектором УПП в Запорізькій області ДПП НП України відносно неї складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БР № 223986, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідно до якої позивач порушила вимогу п. 8.4 ПДР України. Інспектор взагалі не прийняв до уваги усні пояснення та заперечення ОСОБА_1 . В ході розгляду справи інспектор належним чином не представився, з суттю вчиненого правопорушення в повному обсязі позивача не ознайомив.

Позивач не згодна зі складеною постановою, вважає дії співробітника поліції неправомірними, а постанову такою, що винесена з порушенням її прав та чинного законодавства України та просить суд її скасувати з підстав, викладених в позовній заяві та зазначила, що інспектор поліції не пред`явив своє посвідчення при зупинці автомобіля, не пояснив причину зупинки, не роз`яснив їй права і обов`язки, визначені ст. 63 Конституції України, ст.ст. 268, 287-289, 307, 308 КУпАП, відмовив у розгляді клопотання щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю скористуватися юридичною допомогою. Крім того, оскаржувана постанова не містить відомостей щодо здійснення фіксації правопорушення, що не узгоджується зі ст. 283 КУпАП. Позивач вважає, що працівник патрульної поліції не мав права притягати її до адміністративної відповідальності без доказів та без з`ясування всіх обставин справи

Відповідачем було порушено принцип відкритості розгляду адміністративної справи, не було відібрано пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не надано жодних доказів в обґрунтування вчиненого позивачем адміністративного правопорушення.

Крім того, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати ст. 283 КУпАП. Відповідно до ст. 283 КУпАП зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен містити правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження.

Також, всупереч встановленим нормам законодавства відповідачем не було роз`яснено позивачу права та строк оскарження спірної постанови, що підтверджується відсутністю відмітки в оскаржуваній постанові.

Крім того, в порушення вимог ст. 285 КУпАП позивачу не було оголошено і роз`яснено зміст постанови.

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права, а отже є незаконною і підлягає скасуванню.

Відповідач до суду не прибув, направивши поштою відзив на позовну заяву, в якій прохає суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Зазначив, що з позовною заявою повністю не погоджується, вважає її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню судом. Вважають, що інспектор ОСОБА_2 діяла у межах Закону України «Про національну поліцію», а саме виконувала поставлене на неї завдання відповідно до ст. 2. При розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та під час прийняття рішення по справі інспектор ОСОБА_2 як суб`єкт владних повноважень діяла: у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, неупереджено, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно. Перед винесенням постанови позивача було ознайомлено з його правами відповідно до ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, роз`яснено умови оплати штрафу та оскарження винесеної постанови. Таким чином, обставини, на які вказує позивач не виключають подію інкримінованого їй правопорушення та склад такого правопорушення у його діях.

Позивач та відповідач до суду не з`явились, обмежившись наданням зазначених вище документів.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 205 КАС України, суд вважає можливим провести судовий розгляд даної справи, оскільки неявка належним чином повідомленого відповідача, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи пояснення сторін, що містяться в поданих ними документах, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 16 серпня 2019 року інспектором УПП в Запорізькій області ДПП Курліковою Д.І. винесено постанову серія БР № 223986 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

За змістом вказаної постанови, поліцейський встановив, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21140, 16.08.2019 о 15 год. 10 хв. здійснила зупинку в зоні дії дорожнього знаку «зупинка заборонена», чим порушила вимоги п. 8.4 Правил дорожнього руху України.

Оцінюючи наведене, суд зазначає, що у відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституція України, відповідно до положень статті 3 Закону України «Про Національну поліцію», є однією з правових основ діяльності поліції.

Частина перша статті восьмої Закону України «Про Національну поліцію» конкретизує наведений вище принцип законності, що викладений в ч. 2 ст. 19 Конституції України – поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлює перелік підстав для зупинення транспортного засобу, який є вичерпним.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та ін.

Предметом оскарження в даній справі є постанова в справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частина 2 статті 283 КУпАП передбачає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Судом було оглянуто відеозапис з нагрудної боді-камери поліцейського, який було додано до відзиву на позовну заяву. Вказаним відеозаписом спростовуються доводи позивача щодо непредставлення їй працівником поліції при зверненні та щодо нероз`яснення їй працівником поліції її прав, передбачених Конституцією України та КпАП України. Вказані дії, як слідує з оглянутого судом відеозапису, інспектор поліції здійснив.

Інші доводи позовної заяви в частині недотримання інспектором вимог закону також спростовуються зазначеним відеозаписом.

В той же час, суд вважає, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не в повній мірі було дотримано вимоги КпАП України щодо встановлення обставин скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України та щодо співмірності призначеного стягнення тяжкості скоєного правопорушення. Інспектор поліції також, на думку суду, не в повній мірі врахував ті обставини, які стосуються особи правопорушника та які мають бути враховані при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Так, статтею 280 КпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та ін.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась. Обставини скоєння нею правопорушення, на думку суду, свідчать про низьку суспільну небезпечність допущеного ОСОБА_1 порушення, оскільки як вбачається з її пояснень інспектору, вона не часто проїжджає через ту вулицю і не помітила дорожнього знаку. При розмові з водієм інспектор сама зазначила, що знак встановлений нещодавно через ремонт шляху в районі проспекту Металургів. Вказане хоч і не спростовує винність ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, але, на думку суду, дещо пом`якшує її відповідальність.

Крім того, суд констатує, що будь-якої шкоди адміністративним правопорушенням завдано не було.

Зазначені обставини в поєднанні з тим, що ОСОБА_1 , маючи значний водійський стаж, раніше ніколи не притягувалась до адміністративної відповідальності, не були враховані відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови.

Відповідно до статті 22 КпАП України при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає наявними вищевказані підстави для застосування положень статті 22 КпАП України.

Таким чином, суд вважає можливим обмежитись усним зауваженням ОСОБА_1 та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 на підставі ч. 2 ст. 284 КпАП України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 73-79, 159, 205, 211, 217, 227-228, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 29) про визнання протиправними дій співробітників Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БР № 223986 від 16.08.2019 – задовольнити частково.

ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі ст. 22, ч. 2 ст. 284 КУпАП.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду (49005, м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, 23) через Запорізький районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Нікітін