Рішення № 8552184, 09.03.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" березня 2010 р.Справа № 5/36

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Брагіної Я.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача Кривобок В.В. - дов. №01/12/09 від 01.12.09.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватцентр - Агро" (м. Київ)

до Фермерського господарства "Брусилів Агро-Трейд" (с. Морозівка Брусилівського району)

про стягнення 17 073,42грн

Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість згідно договору поставки продукції для сільгоспвиробництва №ЖТ-12-060409/з-Во від 06.04.09., в тому числі: 13099,84грн - основний борг, 1010,90грн - пеня, 370,73грн - різниця суми боргу за індексом інфляції, 654,99грн - штраф, 1787,13грн - відсотки за неправомірне користування чужими коштами та 149,83грн - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у частині стягнення пені, інфляційних нарахувань, штрафу, 3% річних і відсотки за неправомірне користуваня чужими коштами. Пояснив, що під час розгляду справи відповідач сплатив суму основного боргу в повному обсязі. Надав платіжне доручення №35 від 04.03.10. про сплату відповідачем заборгованості за договором поставки продукції для сільгоспвиробництва №ЖТ-12-060409/з-Во від 06.04.09. в сумі 5100,00грн. Крім того, просив суд закінчувати розгляд справи за відсутності представника відповідача, оскільки останній належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.04.09. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватцентр-Агро" (постачальник, позивач) та Фермерським господарством "Брусилів Агро-Трейд" (покупець, відповідач) укладено договір поставки продукції для сільгоспвиробництва №ЖТ-12-060409/з-Во (а.с.7-9), згідно умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальна кількість і найменування товару, який підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент), упаковка та маркування, ціна строк поставки й інші умови, визначаються специфікаціями (додатки до цього договору), котрі є невід'ємною частиною даного договору (п.1.2. договору).

Строки, порядок й умови поставки, вибірки (отримання) товару встановлюються сторонами в специфікації (п.2.2. договору).

Відповідно до п.4.1. договору поставки ціна товару вказується в специфікації. Суму договору становить загальна ціна товару з врахуванням змін за курсом продажу іноземної валюти на МВРУ згідно специфікації (п.4.2. договору).

Строк оплати зазначається в специфікації (п.4.3. договору).

На виконання договору поставки продукції для сільгоспвиробництва №ЖТ-12-060409/з-Во від 06.04.09. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 27966,74грн, що підтверджується видатковими накладними: №ЖТ-0000067 від 19.05.09. (на суму 632,02грн) (а.с.11); №ЖТ-0000068 від 20.05.09. (на суму 734,88грн) (а.с.12); №ЖТ-0000097 від 18.06.09. (на суму 26599,84грн) (а.с.15), а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №10 від 19.05.09. (а.с.14), №11 від 20.05.09. (а.с.13) і №17 від 18.06.09. (а.с.16).

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за поставлений товар виконав частково, сплативши позивачу за вказаним вище договором платіжним дорученням №39 від 05.06.09. - 1366,90грн; платіжним дорученням №86 від 18.09.09. - 2000,00грн; платіжним дорученням №102 від 28.10.09. - 3500,00грн; платіжним дорученням №114 від 25.11.09. - 4000,00грн; платіжним дорученням №128 від 04.12.09. - 2000,00грн; платіжним дорученням №141 від 24.12.09. - 2000,00грн (а.с.17-22), що разом становить 14866,90грн.

Таким чином, станом на день звернення позивача з позовом до суду у відповідача перед ним існувала заборгованість у сумі 13099,84грн (27966,74грн - 14866,90грн), що, зокрема підтверджується і актом звірки взаєморозрахунків, підписаним уповноваженими особами та скріпленим печатками сторін.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Частина 1 статті 265 ГК України визначає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Слід зазначити, що під час розгляду справи в суді відповідач погасив основний борг у повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення №20 від 15.02.10. (на суму 8000,00грн) (а.с.27) та №35 від 04.03.10. (на суму 5100,00грн) (а.с.45).

Тому, з врахуванням п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу за відсутністю предмету спору.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 1010,90грн та штраф у розмірі 654,99грн.

Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом ч.1 ст.230 ГК України пеня і штраф як вид неустойки є штрафними санкціями, тобто, господарськими санкціями у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ч.3 ст.549 ЦК України).

Згідно п.8.3.1. договору поставки продукції для сільгоспвиробництва №ЖТ-12-060409/з-Во від 06.04.09. покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару, сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 5% та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Перевіривши розрахунок суми пені, доданий до позовної заяви, суд приходить до висновку, що позивачем неправильно визначено кількість днів прострочення оплати за поставлений товар, оскільки у період з 25.09.09. по 28.10.09. їх кількість становить - 34 дні, у період з 29.10.09. по 25.11.09. - 28 днів, у період з 26.11.09. по 04.12.09. - 9 днів, у період з 05.12.09. по 24.12.09. - 20 днів.

Проте, враховуючи, що позивачем визначено менший період нарахування штрафних санкцій, а також вимоги ч.6 ст.232 ГК України, суд, з врахуванням меж позовних вимог, приймає до уваги розрахунок позивача та задовольняє позов у частині стягнення пені в сумі 1010,90грн.

Крім того, суд, перевіривши розрахунок розміру штрафу, вважає його правильним, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Також, позивач просить суд стягнути різницю суми боргу за індексом інфляції, яка становить 370,73грн, та 3% річних у розмірі 149,83грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми інфляційних нарахувань і 3% річних, наданий разом з позовною заявою, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 370,73грн - різниці суми боргу за індексом інфляції та 149,83грн - 3% річних.

Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1787,13грн відсотків за неправомірне користування чужими коштами.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч.3 ст.692 ЦК України).

Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.3.2. договору поставки продукції для сільгоспвиробництва №ЖТ-12-060409/з-Во від 06.04.09. сторони передбачили, що за порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни товару покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування чужими коштами у розмірі 36% річних від суми боргу.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку про його правильність, тому задовольняє позовні вимоги щодо стягнення 1787,13грн відсотків за неправомірне користування чужими коштами.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не спростував, суму основного боргу сплатив під час розгляду справи в суді.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення 1010,90грн - пені, 370,73грн - різниці суми боргу за індексом інфляції, 654,99грн - штрафу, 1787,13грн - відсотків за неправомірне користування чужими коштами і 149,83грн - 3% річних, оскільки вони є обгрунтованими, заявленими у відповідності з вимогами чинного законодавства та такими, що підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи. У частині стягнення 13099,84грн суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду та сплатив суму основного боргу під час розгляду справи в суді.

На підставі ст.ст.509, 525, 526, 536, 546, 549, 692 ЦК України, ст.ст.173, 193, 230, 265 ГК України та керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,75, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Брусилів Агро-Трейд" (12634, Житомирська область, Брусилівський район, с. Морозівка, вул. Гур'єва, 1В; код ЄДРПОУ 35337637)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватцентр - Агро" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 31/17; код 34397543):

- 1010,90грн - пені,

- 370,73грн - різниці суми боргу за індексом інфляції,

- 654,99грн - штрафу,

- 1787,13грн - відсотків за неправомірне користування чужими коштами,

- 149,83грн - 3% річних,

- 170,73грн - витрати, пов'язані зі сплатою державного мита;

- 236,00грн - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 13099,84грн основного боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяБрагіна Я.В.

Віддрукувати: 1 - в справу, 2 - позивачу, 3 - відповідачу