Рішення № 8552153, 24.03.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" березня 2010 р. Справа № 07/133-48 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Свемон-Волинь», м.Луцьк

до відповідача Служби автомобільних доріг Волинської області, м.Луцьк

про стягнення 399819грн. 51коп.

          Суддя Сур’як О.Г.

Представники :

від позивача: Лавренюк Н.В., довіреність від 01.10.2009р. Поліщук Т.В. – голова правління товариства

від відповідача : Кінах Т.М., довіреність від 13.01.09р. №4/1.6.

Суть спору: Позивач – ВАТ «Свемон-Волинь» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Служби автомобільних доріг Волинської області 399819грн. 51коп., в тому числі 374959,20грн. основного боргу за виконані роботи згідно договору підряду №03.1/54 від 29.08.2008р., 18552,78грн. пені за неналежне виконання договірних зобов’язань, 2557,94грн. – 3% річних та 3749,59грн. інфляційних втрат.

Відповідач у відзиві заперечує позовні вимоги, зазначає, що сума основного боргу зменшилась у зв’язку із частковою проплатою, а пеня розрахована невірно, оскільки згідно п.15.3.2 Договору підряду №03.1/54 від 29.08.2008р передбачено сплату неустойки в розмірі облікової ставки Національного банку України за кожен прострочений день платежу від неоплаченої суми а в позовній заяві позивач в розрахунку пені вказав подвійну облікову ставку Національного банку України.

В заяві про уточнення позовних вимог позивач зазначив, що після подачі позову відповідачем сплачено 210000грн. боргу, уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 18479грн. 89коп., в тому числі: 164959,20грн. основного боргу за виконані роботи згідно договору підряду №03.1/54 від 29.08.2008р., 9376,39грн. пені за неналежне виконання договірних зобов’язань, 6706,71грн. – 3% річних та 3749,59 інфляційних нарахувань.

В судовому засіданні сторонами надано суду двосторонній акт звірки взаємних розрахунків від 01.01.2009р.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

29.08.2008р. між позивачем – Відкритим акціонерним товариством «Свемон-Волинь» (Підрядник) та відповідачем Службою автомобільних доріг Волинської області – (Замовник) укладений договір підряду на виконання робіт по перевлаштуванню кабелю при реконструкції автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) на ділянці км 447+638-482+100 №03.1/54, відповідно до якого Замовник доручає виконати роботи по перевлаштуванню кабелю при реконструкції автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) на ділянці км 447+638-482+100, а Підрядник зобов’язується виконати роботи. Замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу згідно Актів виконаних робіт.

Свої договірні зобов’язання по виконанню підрядних робіт позивач виконав належним чином на суму 374959,20грн., про що свідчать підписані сторонами та скріплені печатками акт приймання виконаних підрядних робіт за травень 2009р. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2009р.

Згідно п.11.1 Договору розрахунки за виконанні роботи проводяться на підставі актів по формі №КБ-2в, довідок по формі №КБ-3 щомісячно, які надаються Замовнику, підписані Підрядником. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 днів з дня підписання документів Замовником.

Оскільки вказані документи підписані в кінці травня 2009 року, то обов’язок оплатити їх вартість виник у відповідача відповідно до п.11.1 Договору 10.06.2009 року.

Незважаючи на це відповідач станом на 31.08.2009р. свого обов’язку оплатити виконані та прийняті роботи не здійснив чим порушив умови Договору.

В силу ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Після порушення провадження у справі відповідач частково погасив заборгованість на суму 200000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №430 від 16.11.09р. та на суму 10000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №459 від 24.11.09р., а тому провадження в частині стягнення 210000грн. основного боргу слід припинити на підставі п.11 ст.80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору .

Отже, на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 164959,20грн.(374959,20грн – 210000грн), яка підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Поряд із цим, частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Згідно п.15.3.2 Договору в разі невиконання своїх фінансових зобов’язань, передбачених планом фінансування, Замовник оплачує Підряднику неустойку в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Отже, за прострочення виконання грошового зобов’язання з відповідача слід стягнути 9376,39грн. пені за період з 10.06.2009р. по 31.08.2009р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, з відповідача слід стягнути 3749,59грн. інфляційних втрат, та 6706,71грн. –3% річних.

Оскільки спір до розгляду в суді доведений з вини відповідача, судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст. 193 ГК кодексу України, ст.ст. 509, 625 ЦК України, ст.ст. 44, 49, п.11 ст.80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити на суму 184791грн. 89коп.

2. Стягнути з Служби автомобільних доріг Волинської області (м.Луцьк, вул.Рівненська, 52-Б, р/р35242003000508 в ГУДКУ України у Волинській обл., МФО 803014, код ЄДРПОУ 25908960) на користь Відкритого акціонерного товариства «Свемон-Волинь» (м.Луцьк вул. Зв’язківців, 6, р/р2600630115 у Промінвестбанку м. Луцька, МФО 303138, код ЄДРПОУ 01190356) 184791грн. 89коп. (з них: 164959,20грн. заборгованості, 3749,59грн. інфляційних втрат, 6706,71грн. – 3% річних та 9376,39грн. пені), а також 3947грн. 92коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення 210000грн. основного боргу припинити.

Суддя                                                   Сур'як О. Г.