Рішення № 8552150, 24.03.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" березня 2010 р. Справа № 07/54-38 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Волинь-Авто», м.Луцьк

до відповідача Фермерського господарства «Гурич», Волинська область, Ратнівський район, с. Видраниця

про стягнення 2194грн. 53коп.

          Суддя Сур’як О.Г.

Представники :

від позивача: Колпаков Ю.М., довіреність від 04.01.2010р.

від відповідача : н/з

Суть спору: Позивач – Відкрите акціонерне товариство «Волинь-Авто» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Фермерського господарства «Гурич» 2194грн. 53коп., в тому числі: 1816,80грн. основного боргу за виконані роботи по встановленню додаткового обладнання на автомобіль ТАТА 613/40 згідно акту виконаних робіт №ЗА-0007081 від 09.07.2008р., 76,00грн. – 3% річних та 301,73грн. інфляційних втрат.

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзиву на позовну заяву згідно ст.59 ГПК України не подав, суму позову не оспорив та не скористався своїм правом взяти участь у судовому засіданні, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи у суді, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення 18.02.2010р.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Волинь-Авто» у 2008 році за замовленням фермерського господарства «Гурич» встановлювало додаткове обладнання на автомобіль ТАТА 613/40, який належить відповідачу.

Факт надання послуг на суму 1816грн.80коп. по встановленню додаткового обладнання та прийняття цих послуг відповідачем підтверджується актом виконаних робіт №ЗА-0007081 від 09.07.2008р. підписаним та скріпленим печатками обох сторін, довіреністю №226433 від 09.07.08р. виданої на ім’я Паніч І.В. та заявкою на проведення додаткової обробки на автомобіль № 761 від 04.03.08р.

Даний вид договірних правовідносин за своїм правовим змістом належить до договору підряду. Так, відповідно до п.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язані встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін). В акті виконаних робіт сторонами договору було визначено строк виконання замовником свого обов’язку оплатити вартість виконаних робіт, тобто 09.07.2008р.

Однак, на день подачі позову до суду, виконані роботи та надані послуги не оплачені та становлять 1816грн.80коп.

Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Отже, на день розгляду спору заборгованість відповідача на суму 1816грн.80коп. не погашена, не оспорена, підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Поряд із цим, частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, з відповідача слід стягнути 301,73грн. інфляційних втрат за період з липня 2008р. по жовтень 2009р., 76,00грн. – 3% річних за період з 10.07.2008р. по 30.11.2009р.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на нього згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст. 193 ГК кодексу України, ст.ст. 530, 625, 854 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Гурич» (Волинська обл.., Ратнівський р-н., с.Видраниця, вул. Центральна,22, код ЄДРПОУ 33523081) на користь Відкритого акціонерного товариства «Волинь-Авто» (м.Луцьк, вул.Рівненська, 145, р/р26009010284501 в ВФ АТ «Брокбізнесбанк», МФО 303592, код ЄДРПОУ 03120584) 2194грн. 53коп. (з них: 1816,80грн. заборгованості, 301,73грн. інфляційних втрат, 76,00грн. – 3% річних), а також 102грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                   Сур'як О. Г.