Вирок № 85518833, 05.11.2019, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1143/19

Провадження № 1-кп/615/148/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – Токмакової А.П.,

секретаря судового засідання – Антоненко М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області кримінальне провадження № 12019220240000053 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Черемушна Валківського району Харківської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, не одруженого, що офіційно не працює, раніше судимий:

1) 08.12.2003 року Харківським районним судом Харківської області (з урахуванням ухвали Апеляційного суду Харківської області від 30.03.2004 року) за ч.3 ст.185, ч.5 ст.185, ст.ст.69,70 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 31.03.2006 року на підставі ухвали Торезького міського суду Донецької області від 24.03.2006 року умовно - достроково на не відбутий строк 1 рік 21 день;

2) 14.12.2010 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 07.12.2012 року на підставі постанови Харківського районного суду Харківської області від 29.11.2012 року умовно - достроково на не відбутий строк 10 місяців 3 дні;

3) 28.11.2014 року Валківським районним судом Харківської області за ч.1 ст.263-1, ч.2 ст.185, ч.1 ст.309, ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ст.71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі;

4) 07.09.2015 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі, звільнений 08.12.2016 року за відбуттям строку покарання;

5) 13.05.2019 року Валківським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

6) 05.07.2019 року Барвінківським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі;

зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживав по АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

за участю прокурора – Середи С.С.,

потерпілої – ОСОБА_2 ,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим, в тому числі за умисні злочини проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, повторно вчинив злочин з корисливих мотивів за наступних обставин.

16.02.2019 року близько 04:00 год. ОСОБА_1 , маючи прямий умисел, направлений па таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету, прибув до домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_2 , оскільки був обізнаний про її від`їзд до м. Харкова.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 з боку неогородженої частини домоволодіння проник на його територію та сховався біля сінника, чекаючи на від`їзд ОСОБА_2

Близько 05:00 год. ОСОБА_1 , дочекавшись, коли ОСОБА_2 все ж таки покинула територію свого домоволодіння, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, знайшов на подвір`ї біля сінника залізний гак, підійшов до будинку, за його допомогою відкрив пластиковий склопакет та через відкрите вікно, проник до будинку.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в приміщенні будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 , користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись в спальній кімнаті, здійснив крадіжку грошей в сумі 33000,00 грн., які знаходились в двох гаманцях на плиті пічного опалення, після чого покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

В результаті протиправних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 спричинено матеріальну шкоду в сумі 33000,00 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину та позовні вимоги потерпілої визнав повністю, але пояснити причину такого вчинку не зміг. Вказав, що коли крав гроші, розумів, що наслідком такого вчинку буде тюрма, чому не припинив свої дії, не знає. Підстав для розкаяння не вбачає, так як виправдання йому не має.

Пояснив, що знає потерпілу ОСОБА_2 , як жительку с. Черемушна, яка живе за 600-800 м від нього, але особисто з нею не знайомий. Знав, що вона із синами утримує господарство та торгує на ринку молочними продуктами власного виробництва, в зв`язку з чим раз у тиждень їздить до м. Харкова. За таких обставин догадався, що у потерпілої водяться гроші, тому деякий час спостерігав за нею та знав, що вона їздить до м. Харкова на першій маршрутці приблизно о 05:00 год. ранку. На передодні 16.02.2019 року приїхав з м. Харкова додому, близько 04:00 год. пішов до домоволодіння потерпілої, де дочекався поки вона сяде до маршрутки та поїде до м. Харкова, після чого за допомогою крюка, який знайшов біля сараю, прибудованого до житлового будинку, відкрив вікно шляхом віджимання пластикової рами кватирки, попав до зали. Сильно не ходив по будинку, шукав, де включити світло. Знайшов лише у спальні, оскільки вимикач світився, до того ж вікна спальні виходять на огород, що обмежує видимість стороннього ока. Ввімкнувши світло, побачив ліжко, шафу, піч, яка була не в робочому стані та використовувалася як камін. На печі побачив гроші, які забрав з собою та через вікно виліз з будинку, після чого в сараї перерахував грошові кошти, яких виявилося приблизно 33000 – 34000 грн. Не подумав, що можна було піти додому, а відразу ж поїхав до м. Харкова проходящою міжміською маршруткою, для чого попрямував до траси «Київ-Харків-Довжанський». Гроші витратив на продукти харчування та проживання в м. Харкові, приблизно 15000 грн. за день, посилаючись на дороговизну міста.

Потерпіла в підготовчому судовому засіданні вказала на цинічність злочину, в подальшому просила розгляд кримінального провадження проводити за її відсутності через стан здоров`я, заявила цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на її користь матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок крадіжки, в сумі 33000 грн. та моральної шкоди, яка виражається в погіршенні стану здоров`я після вчинення злочину та необхідністю перебування на стаціонарному лікуванні, яку потерпіла оцінила в розмірі 10000 грн., наполягала задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 послідовні, об`єктивні, що він визнав свою вину та розмір цивільного позову повністю, правильно розуміючи зміст та значення цих обставин, відмовився від дослідження доказів добровільно, проти чого інші учасники судового провадження не заперечували, дослідження в судовому засіданні інших доказів у кримінальному провадженні на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнано недоцільним.

Дії ОСОБА_1 , які виразилися в крадіжці, тобто таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому повторно, суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України.

При призначенні виду та міри покарання, суд, виходячи з вимог ст.65 КК України, з метою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових правопорушень враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд приймає до уваги, що обвинувачений вчинив злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Досліджені дані про особу ОСОБА_1 вказують на те, що він протягом невеликого періоду 6 разів засуджений за вчинення, в тому числі корисливих тяжких злочинів, судимість за які не погашена, що свідчить про кримінальну направленість особи. З 27.03.2019 року перебуває під вартою по іншим епізодам вчинення злочинів. Соціальних зв`язків не має, відносини з родичами не підтримує, на момент затримання офіційно не працював, з метою працевлаштування до Валківської РФ ХОЦЗ не звертався, на обліку, як безробітний не перебуває. На обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває.

На військовому обліку у Валківському РВК ОСОБА_1 не перебуває, що підтверджується довідкою № 4/1151 від 25.07.2019 року. Згідно алфавітної книги був звільнений від призову за п.1 ст.18 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», по досягненню 25-річного віку переданий з обліку призовників до обліку військовозобов`язаних, але для постановки на військовий облік не з`явився.

Обставин, які пом`якшують покарання, передбачених ст.66 КК України, судом не виявлено.

В якості обставин, які обтяжують покарання, у відповідності до положень ст.67 КК України суд враховує вчинення злочину щодо особи похилого віку та тяжкі наслідки, завдані потерпілій злочином, виходячи із соціальної цінності об`єкту посягання для потерпілої – пенсіонерки та характер і розмір спричиненої злочином шкоди.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в максимальних межах санкції ч.3 ст.185 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, сприятиме його перевихованню.

Як вбачається із витребуваного судом вироку Барвінківського районного суду Харківської області від 05.07.2019 року, ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, які мали місце відповідно 19 та 22.03.2019 року до 3 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за цим та попереднім вироком Валківського районного суду Харківської області від 13.05.2019 року остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці.

Цим же вироком зараховано обвинуваченому у строк відбуття покарання частину покарання, що відбута за вироком Валківського районного суду Харківської області від 13.05.2019 року за період 27.03.2019 року по 05.07.2019 року, до набрання вироку законної сили залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Даний вирок суду набрав законної сили 05.08.2019 року та звернутий до виконання.

Згідно з ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими ч.ч.1-3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. В цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст.72 цього Кодексу.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 остаточне покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, зарахувавши в цей строк відбуту частину покарання за вироком Барвінківського районного суду Харківської області від 05.07.2019 року з урахуванням положень ст.72 КК України.

Заявлений потерпілою ОСОБА_2 цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 на її користь завданої вчиненим злочином матеріальної шкоди в розмірі 33000 грн. та моральної шкоди в розмірі 10000 грн. підлягає задоволенню, як визнаний обвинуваченим в повному обсязі.

При цьому суд враховує, що шкода, завдана майну фізичної особи згідно до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З урахуванням ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, оскільки суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України, ч.9 якої передбачає повернення майна, що було предметом злочину, власнику (законному володільцю).

Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігаються у сторони кримінального провадження, яка зобов`язана зберігати його в стані, придатному для використання в кримінальному провадженні, суд приходить до висновку про можливість зберігання відрізків липкої стрічки зі слідами рук та фрагментами долоні у сторони обвинувачення.

Оскільки стороною обвинувачення доведено про необхідність понесення судових витрат, обов`язок по їх відшкодуванню за проведення судово-дактилоскопічної експертизи №7802/8121/8122 від 19.04.2019 року в сумі 7065 грн. та додаткової судово-дактилоскопічної експертизи №2/720СЕ-19 від 24.07.2019 року в сумі 1884,12 грн., виходячи з положень ст.124 КПК України, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Барвінківського районного суду Харківської області від 05.07.2019 року ОСОБА_3 засуджено за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі.

З огляду на викладене, з урахуванням вимог ст.374 КПК України, враховуючи визначену міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили залишити відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373-374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 6 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним вироком Барвінківського районного суду Харківської області від 05.07.2019 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 6 років позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання з урахуванням ст.72 КК України частину відбутого покарання за вироком Барвінківського районного суду Харківської області від 05.07.2019 року за період з 27.03.2019 року по 05.11.2019 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити у виді тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 33000 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на загальну суму 8949,12 грн. на рахунок Державного бюджету України (код доходів 24060300, отримувач платежу: УК Слобідсь/м. Хар Слобідськи/24060300 п/рахунок 31419544020005, код отримувача (ЄДРПОУ): 37999680, банк: Казначейство України, МФО 899998).

Речові докази: гаманці чорно-білого та коричневого кольору, металевий предмет довжиною 0,7 м зігнутий на одному кінці з ручкою для тримання, що передані для зберігання власнику ОСОБА_2 – залишити в її розпорядженні; 5 слідів пальців рук на 4-х відрізках липкої стрічки залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження №12019220240000053.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільними відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

В іншій частині вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя А.П. Токмакова