Рішення № 85516335, 31.10.2019, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/647/18

2/0187/10/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2019 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Іщенко І.М., за участю секретаря судового засідання Клисак Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом застосування процедури продажу на прилюдних торгах

В С Т А Н О В И В:

21.05.2018 року позивач ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до Петриківського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом застосування процедури продажу на прилюдних торгах, в якій з урахуванням уточнених позовних вимог від 04.07.2019 просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 07.1/55-8 від 19.03.2008, яка складає 118 211,34 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 05.03.2018 складає 3 136 844,77 грн., а саме: заборгованість по основній сумі кредиту - 64 629,06 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 05.03.2018 складає 1 714 990,53 грн.; заборгованість за відсотками - 41 202,15 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 05.03.2018 складає 1 093 336,30 грн.; заборгованість за нарахованою пенею - 120380,13 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 05.03.2018 складає 328 517,94 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки на користь АТ «Укрсоцбанк», шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчої за звичайні ціни на ций вид майна, на підставі оцінки, проведеною суб`єктом - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначив, що 19.03.2008 ОСОБА_1 уклав з ПАТ «Укрсоцбанк» договір кредиту № 07.1/55-8.

Відповідно до умов кредитного договору Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит у сумі 90 000 доларів США, а Позичальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повернути кредит з врахуванням відсотків за користування кредитом в строк до 18.03.2033 року включно.Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши кредитні кошти.

В порушення умов кредитного договору позичальник свої обов`язки належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 05.03.2018 заборгованість відповідача за кредитним договором складає 118 211,34 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 05.03.2018 складає 3 136 844,77 грн., а саме: заборгованість по основній сумі кредиту - 64 629,06 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 05.03.2018 складає 1 714 990,53 грн.; заборгованість за відсотками - 41 202,15 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 05.03.2018 складає 1 093 336,30 грн.; заборгованість за нарахованою пенею - 120380,13 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 05.03.2018 складає 328 517,94 грн.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між сторонами був укладений іпотечний договір № 40 від 19.03.2008, відповідно до умов якого в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме житловий будинок загальною площею 210,6 кв.м. розташований в АДРЕСА_1 а-1-17, вартість якого відповідно до звіту про оцінку майна становить 1 582 147 грн.

Таким чином, враховуючи невиконання відповідачем основного зобов`язання з повернення кредитних коштів, позивач просить задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

22.05.2018 ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

26.06.2018 року ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області справу призначено до судового розгляду.

20.05.2019 від представника відповідача Шпакової О.С. до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнає та просить у їх задоволенні відмовити. Вважає, що позивачем не наведено жодного посилання на існування будь-якого виконавчого документу, що свідчив би про існування виконавчого провадження направленого на примусовий продаж предмету іпотеки, а також не погоджується з зазначеною в позові вартістю майна, оскільки вона визначена для цілей оподаткування і сплати інших платежів, а не для встановлення ринкової вартості майна. А крім того просить суд застосувати строк позовної давності до пред`явленої вимоги, оскільки відповідно до умов п. 4.5 кредитного договору, який передбачає сплив строку користування кредитом через 90 днів після порушення позичальником обов`язків передбачених п.п. 3.3.7, 3.3.8 договору та враховуючи, що відповідач порушив ці умови шляхом припинення сплати обов`язкових платежів після 11.10.2012 року, а тому у позивача виникло право вимоги щодо повернення кредитних коштів достроково 08.01.2013, в той час коли останній звернувся до суду з даним позовом лише 14.05.2018, тобто з пропуском трирічного строку, у межах якого особа може звернутися з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Представник позивача Грицай В .О. в судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Шпакова О.С. в судове засідання не заявилася, до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги не визнає, посилаючись на обставини, що зазначені у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги задоволенню не підлягають із наступних підстав.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 19.03.2008 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №07.1/55-8, відповідно до умов якого Банк надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у розмірі 90 000 доларів США зі сплатою 12,5 % річних, згідно з графіком погашення заборгованості, установленому у п. 1.1.1 кредитного договору щомісячно до 15 числа кожного місяця та кінцевим терміном погашення заборгованості до 18.03.2033. (т. 1 а.с. 7-13).

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між сторонами був укладений іпотечний договір № 40 від 19.03.2008, відповідно до умов якого в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме житловий будинок загальною площею 210,6 кв.м. розташований в АДРЕСА_1 а-1-17, вартість якого відповідно до звіту про оцінку майна становить 1 582 147 грн. (т.1 а.с. 14-18).

Відповідно до розрахунку вимог банку у зв`язку з неповерненням ОСОБА_1 кредитної заборгованості, станом на 05.03.2018 заборгованість відповідача за кредитним договором складає 118 211,34 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 05.03.2018 складає 3 136 844,77 грн., а саме: заборгованість по основній сумі кредиту - 64 629,06 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 05.03.2018 складає 1 714 990,53 грн.; заборгованість за відсотками - 41 202,15 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 05.03.2018 складає 1 093 336,30 грн.; заборгованість за нарахованою пенею - 120380,13 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 05.03.2018 складає 328 517,94 грн. (т. 1 а.с. 22-95).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

За правилом статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Якщо умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлено окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Отже, якщо за умовами договору погашення кредиту повинне здійснюватися позичальником частинами кожного місяця, то початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником цього зобов`язання.

При цьому право вимагати повернення щомісячних прострочених платежів у кредитора виникає за обставин, якщо ним дотримано строк давності за вимогами про повернення кредиту в цілому.

Згідно з підпунктом 4.5 кредитного договору в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених підпунктами 3.3.7, 3.3.8 цього договору, протягом більше ніж 90 календарних днів строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Підпункт 3.3.7 кредитного договору передбачає обов`язок позичальника сплачувати проценти за користування кредитом в порядку визначеному п.п. 1.1, 2.4, 2.10 цього договору та комісії в розмірах та в порядку, передбачених цим договором.

Підпункт 3.3.8 кредитного договору передбачає обов`язок позичальника своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, передбаченому п. 1.1, 2.4 цього договору.

Пунктом 1.1 кредитного договору встановлений обов`язок позичальника здійснювати погашення кредиту щомісячно до 15 числа (включно) кожного місяця, починаючи з 01 квітня 2008 року (останній платіж 18.03.2033 року).

Таким чином, сторони кредитних правовідносин врегулювали у договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов`язання, та визначили умови такого повернення коштів.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку вимог банку у зв`язку з неповерненням ОСОБА_1 кредитної заборгованості, останній платіж за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 здійснив 11 жовтня 2012 року, а тому за визначенням пункту 4.5 та 1.1.1 договору строк користування кредитом вважається таким, що сплив через 90 днів, тобто з 16 січня 2013 року.

Оскільки строк виконання основного зобов`язання було змінено на 16 січня 2013 року, то саме з цього моменту в позивача виникло право на звернення до суду щодо захисту своїх порушених прав, однак банк звернувся до суду із зазначеним позовом лише 21.05.2018 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).

Зазначений висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-900цс16 та від 09 листопада 2016 року у справі № 6-2251цс16.

З огляду на вищезазначене суд приходить до висновку, що оскільки позивачем пропущено строк позовної давності в межах якого він мав право звернутися до суду з даним позовом, в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачу було відмовлено в задоволенні позовних вимог, судовий збір сплачений останнім при подачі позовної заяви у розмірі 23 732,20 грн. слід покласти на позивача.

На основі викладеного,керуючись ст. ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

В задоволенні позовних вимог акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом застосування процедури продажу на прилюдних торгах відмовити в повному обсязі.

Судовий збір сплачений ПАТ «Укрсоцбанк» при подачі позовної заяви у розмірі 23 732,20 грн залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. М. Іщенко