Ухвала суду № 85514939, 06.11.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/59144/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г., при секретарі Рябцовій Ю.О., розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

06.11.2019 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Ільєвої Т.Г. надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Ганжи О.М. про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019000000000331 від 12.02.2019, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368 КК України, згідно вимог якого просить накласти арешт на грошові кошти ТОВ «Проексп» (код ЄДР 40993694) розміщені на рахунку № НОМЕР_1 в банківській установі АТ «Райффайзен Банк Аваль» ( МФО 380805) та рахунку № 37514000300771 відкритому у Казначействі України (для зарахування коштів фондів - код банку 899998).

В обґрунтування клопотання зазначив, що з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, запобігання можливості приховування коштів отриманих протиправним шляхом, їх втрати, перерахування на інші рахунки, а також з метою збереження речових доказів - коштів на рахунках вищевказаної юридичної особи, враховуючи, що у органу досудового розслідування існують підстави та розумні підозри вважати, що грошові кошти, розміщені на рахунку № 37514000300771 , відкритому у Казначействі України (для зарахування коштів фондів - код банку 899998) та рахунку № НОМЕР_1 в банківській установі АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805), який відкритий та використовується ТОВ «Проексп» (код ЄДР 40993694), є доказом кримінального правопорушення, його визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, у зв`язку із чим, існують достатні підстави для накладення арешту на вказане майно.

У судове засідання прокурор/слідчий не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Прокурор подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримав та просив задовольнити.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Першим слідчим відділом Першого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Державного бюро розслідувань проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42019000000000331 від 12.02.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що заступник Міністра охорони здоров`я України ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою із службовими особами ДП «ДБЦ МОЗ України» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , службовими особами підконтрольних ОСОБА_2 підприємств - директором ТОВ «БРК Проджект Інжиніринг» ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, привласнили бюджетні кошти в особливо великих розмірах, шляхом зловживання своїм службовим становищем, які виділені Урядом на реалізацію державного інвестиційного проекту «Реконструкція і розширення Національного інституту раку по вул. Ломоносова 33/43 в Голосіївському районі міста Києва».

Так, Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» на реалізацію державного інвестиційного проекту «Реконструкція і розширення Національного інституту раку по вул. Ломоносова 33/43 в Голосіївському районі міста Києва» (Далі - Проект) передбачено видатків у розмірі 168 млн. гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2018 за № 684, розробка та прийняття якої ініційована заступником Міністра охорони здоров`я України ОСОБА_1 , функції замовника від Національного інституту раку перейшли до підконтрольного останньому ДП «Державний будівельний центр МОЗ України».

30 жовтня 2018 року службові особи ДП «Державний будівельний центр МОЗ України», за відсутності повних та достовірних даних про технічні умови для закупівлі, оголосили тендер на виконання розробки та корегування проектно-кошторисної документації по Проекту. За результатами тендеру, проведеного з порушеннями вимог Закону України «Про публічні закупівлі», ДП «Державний будівельний центр МОЗ України» уклало договір із переможцем тендеру - підконтрольним ОСОБА_2 підприємством ТОВ «БРК Проджект Інжиніринг» вартістю 27 млн. гривень.

Відповідно до умов вказаного договору, остаточний розрахунок здійснюється замовником робіт протягом 10 банківських днів після отримання позитивного експертного звіту на готовий проект на підставі підписання сторонами акту приймання - передачі виконаних робіт у повному обсязі.

Незважаючи на вказані обставини ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , а також іншими службовими особами, які підконтрольні останньому, з метою заволодіння грошовими коштами виділеними на Проект, підписали 26.12.2018 та 28.12.2018 акти виконаних робіт, достовірно знаючи, що роботи за вказаним договором не виконані в повному обсязі, внаслідок чого на рахунок ТОВ «БРК Проджект Інжиніринг» безпідставно перераховані грошові кошти в сумі 27 млн. гривень.

З метою переведення грошових коштів у готівку, службові особи ТОВ «БРК Проджект Інжиніринг» у період з 18 до 27 грудня 2018 року уклали ряд фіктивних договорів про виконання підрядних робіт на загальну суму понад 17 млн. гривень. Вказані кошти перераховано на рахунки ФОП ОСОБА_7 (і.п.н. НОМЕР_3 ); ФОП ОСОБА_8 (і.п.н. НОМЕР_4 ); ФОП ОСОБА_9 (і.п.н. НОМЕР_5 ); ПрАТ «Сумський промпроект» (код ЄДР 00219649); ТОВ «Проексп» (код ЄДР 40993694); ТОВ «Стайком ЛТД» (код ЄДР 41630514); ТОВ «Стайком ЛТД» (код ЄДР 41630514) та іншими, з подальшим обготівковуванням коштів.

Крім того, службові особи ДП «Державний будівельний центр МОЗ України» з метою заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою із заступником Міністра охорони здоров`я України ОСОБА_1 , уклали ряд договорів із підконтрольним ОСОБА_2 підприємством - ТОВ «Центр технічних рішень - груп Україна» на виконання інженерно - геодезичних робіт - топографічно-геодезичної зйомки по Проекту на загальну суму 3 млн. гривень, та підписали акти виконаних робіт на вказану суму за фактично невиконані роботи.

Таким чином, в ході розслідування встановлено, що роботи з коригування та розробки проекту, а також топографічно - геодезичної зйомки не проведені, не одержано експертного звіту на проектно-кошторисну документацію, внаслідок чого інтересам держави завдано майнової шкоди на загальну суму майже 30 млн. гривень.

Згідно матеріалів досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Проексп» (код ЄДР 40993694) має рахунок № НОМЕР_1 відкритий в банківській установі АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805); який використовувався під час вчинення кримінального правопорушення та рахунок № 37514000300771 , відкритому у Казначействі України (для зарахування коштів фондів - код банку 899998).

Слідчим Державного бюро розслідування винесено постанову про визнання коштів ТОВ «БРК Проджект Інжиніринг» (код ЄДР 41162882), ДП «ДБЦ МОЗ України» (код ЄДР 40702451), ФОП ОСОБА_7 (і.п.н. НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_8 (і.п.н. НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_9 (і.п.н. НОМЕР_5 ), ПрАТ «Сумський промпроект» (код ЄДР 00219649), ТОВ «Проексп» (код ЄДР 40993694), ТОВ «Центр технічних рішень-груп Україна» (ЄДРПОУ 42064894), ТОВ «Стайком ЛТД» (код ЄДР 41630514) у безготівковому вигляді, які знаходяться на рахунках вище вказаних банківських установ, речовими доказами.

При вирішенні питання про арешт майна, для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч.5ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації майна.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Стороною обвинувачення доведено, що кошти, розміщені на рахунку ТОВ «Проекспо» є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР, а відтак наявні підстави з якими законодавець пов`язує застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках.

Зважаючи на викладене, враховуючи обставини вчинення злочину, так як вони викладені в клопотанні прокурора, правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, та те, що при розгляді клопотання встановлено достатньо даних для висновку, що ці грошові кошти можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення або набуті в результаті його вчинення, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, приходжу до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладенню арешту на кошти, які знаходяться на банківських рахунках з метою забезпечення збереження речових доказів.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти ТОВ «Проексп» (код ЄДР 40993694) розміщені на рахунку № НОМЕР_1 в банківській установі АТ «Райффайзен Банк Аваль» ( МФО 380805) та рахунку № 37514000300771 відкритому у Казначействі України (для зарахування коштів фондів - код банку 899998).

Заборонити розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунку ТОВ «Проексп» (код ЄДР 40993694) № НОМЕР_1 в банківській установі АТ «Райффайзен Банк Аваль» ( МФО 380805) та рахунку № 37514000300771 , відкритому у Казначействі України (для зарахування коштів фондів - код банку 899998), за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету.

Зупинити видаткові операції з грошовими коштами, що надходять на банківські рахунки та зупинити видаткові операції з коштами, які надійшли на адресу та вже знаходяться на рахунках, за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів.

В порядку виконання судового рішення зобов`язати банківські установи надати довідку про залишок коштів на рахунках при накладенні арешту на кошти.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора надати особі, на майно якої накладено арешт копію ухвали.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Т.Г. Ільєва