Рішення № 85514931, 25.10.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/58415/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2019 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Габрись О.М.,

справа № 757/58415/18-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Художник»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Житлово-будівельний кооператив «Художник» про визнання порядку користування квартирою, яка є спільною власністю, усунення перешкод у користуванні власністю, та вселення в квартиру,

представник позивача ОСОБА_3 .

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа ЖБК «Художник» про визначення порядку користування квартирою, яка є спільною власністю, усунення перешкод у користуванні власністю, та вселення в квартиру, просила:

- встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 : у користування позивача виділити житлову кімнату площею 18,7 кв.м.; у користуванні відповідача залишити житлові кімнати площею 16,1 кв.м. та 29,5 кв.м.; у загальному користуванні сторін залишити: кухню площею 7,2 кв.м.; ванну кімнату площею 2,9 кв.м.; туалет площею 0,9 кв.м.; коридор площею 14,3 кв.м.

- вселити позивача в квартиру АДРЕСА_1 .

- зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні та володінні власністю у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником 1/3 частини спірної квартири, власницею інших 2/3 частин квартири відповідач, яка є рідною сестрою позивача. Враховуючи, що сторони не можуть дійти згоди щодо порядку користування квартирою, відповідач чинить перешкоди у користуванні нею, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 30 листопада 2018 року провадження у справі відкрито та призначено підготовче судове засідання у справі на 15 лютого 2019 року (а.с. 30).

26 квітня 2019 року у справі проведено підготовче судове засідання та призначено судовий розгляд на 30 липня 2019 року (а.с. 45).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, мотивуючи тим, що спору з приводу порядку користування квартирою у них немає.

Представник третьої особи ЖБК «Художник» до судового засідання не з`явився з невідомих причин. Тому, суд розглянув справу у його відсутність, оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 вересня 2018 року, виданого державним нотаріусом Другої київської державної нотаріальної контори Шокун Є.М., зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності під номером: 27927343 від 14.09.2018 року позивач ОСОБА_1 є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .

Власником інших 2/3 частин цієї квартири є відповідач ОСОБА_2 яка є рідною сестрою позивача.

Згідно з технічним паспортом, виготовленим станом на 16.01.1997 року, спірна квартира має три ізольовані кімнати: площею 18,7 кв.м.; площею 16,1 кв.м.; площею 29,5 кв.м. Всього жила площа квартири складає 64,3 кв.м. Місцями загального користування є: кухня площею 7,2 кв.м.; ванна кімната площею 2,9 кв.м.; туалет площею 0,9 кв.м.; коридор площею 14,3 кв.м. Загальна площа спірної квартири складає 89,6 кв.м.

У квартирі зареєстровані: відповідач ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 та донька позивача - ОСОБА_4 .

Фактично у спірній квартирі проживає і користується нею відповідач ОСОБА_2

Відповідач не заперечує щодо проживання у квартирі позивача, але через появу в квартирі позивача між сторонами виникають постійні непорозуміння та сварки з приводу користування квартирою, що призводить до неможливості їх спільного проживання.

Свідок ОСОБА_5 також проживає на прохання позивача та з дозволу відповідача у меншій кімнаті.

Вказані обставини не заперечуються сторонами та підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Отже, сторони не можуть дійти згоди у порядку користування квартирою, оскільки відповідач не бажає проживання позивача у квартирі, у зв`язку з чим чинить перешкоди їй у користуванні квартирою.

Крім того, за вказаною квартирою існує заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно зі ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.95 року № 20 «Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.95 року № 20» квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.91 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку.

У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також і між учасниками спільної сумісної власності.

Відповідно до п. 7 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на нього може бути виділено відокремлену його частину, яка відповідає розміру їхніх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв`язку з цим стосовно до ст. 119 ЦК ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-12цс13 виходячи з аналізу ст. 358 ЦК України слід дійти висновку, що ця норма регулює саме порядок здійснення права часткової власності, тобто порядок користування спільною частковою власністю без її поділу в натурі, наслідком якого є припинення права спільної часткової власності. Зокрема при встановленні порядку користування будинком кожному із співвласників передається в користування конкретна частина будинку, виходячи із його частки в праві спільної власності на будинок. Разом з тим виділені у користування приміщення можуть бути і неізольовані, і не завжди точно відповідати належним співвласникам часткам, оскільки встановлення порядку користування майном не припиняє право спільної часткової власності на це майно.

Встановлення співвласниками порядку користування будинком з виділенням конкретних приміщень в натурі, не припиняє право спільної часткової власності, оскільки такі частини не перетворюються в об`єкт самостійної власності кожного з них.

Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток в праві власності на будинок.

Відповідно до ст. 150 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Враховуючи наведене, відсутність згоди сторін щодо користування квартирою, вселення позивача в квартиру, позицію позивача про встановлення саме такого порядку користування квартирою, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у спосіб, визначений позивачем, оскільки 1/3 частини квартири належать позивачу та буде складати 21,43 кв.м. (1/3 від житлової площі 64,3 кв.м.), що в натурі буде приблизно відповідати площі кімнати у 18,7 кв.м., але на 2,73 кв.м. менше житлової площі, які має припадати їй у відповідно до частки у спільному майні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягнення з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 355, 356, 358 ЦК України, та ст. 12, 13, 81, 141-142, 200, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Житлово-будівельний кооператив «Художник» про визнання порядку користування квартирою, яка є спільною власністю, усунення перешкод у користуванні власністю, та вселення в квартиру - задовольнити.

Встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 :

- у користування ОСОБА_1 виділити житлову кімнату площею 18,7 кв.м.;

- у користуванні ОСОБА_2 залишити житлові кімнати площею 16,1 кв.м. та 29,5кв.м.;

- у загальному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити:

- кухню площею 7,2 кв.м.;

- ванну кімнату площею 2,9 кв.м.;

- туалет площею 0,9 кв.м.;

- коридор площею 14,3 кв.м.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні та володінні власністю у вигляді 1 / 3 частини квартири АДРЕСА_1

Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 000 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

відповідач: ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 ,

третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Художник»: 01014, м. Київ, пров. Бастіонний, 9, код ЄДРПОУ 22894096.

Суддя О.В.Батрин