Постанова № 8549224, 16.03.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 22-а-4495/09 Головуючий у 1-й інстанції: <Текст > Суддя-доповідач: Романчук О.М

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" березня 2010 р.

Справа № 22-а-4495/09

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Зайцева М.П.,

Попович О.В.,

при секретарі: Шевчук К.В..

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2008 р. у справі за адміністративним позовом прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення 1700,00 гривень, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор м. Житомира (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 (далі Відповідач) про стягнення 1700,00 гривень.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Прокурор м. Житомира звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду та задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело, на думку відповідача, до неправильного вирішення справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, державними інспекторами Територіального управління Головавтотрансінспекції в Житомирській області проведено перевірку додержання суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. У ході якої виявлено порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі Закон № 2344), а саме: ОСОБА_3 здійснював перевезення пасажирів за маршрутом №40 «Залізничний вокзал - вул.Малікова» без документів, передбачених ст.39 Закону № 2344, зокрема: ліцензійної картки, дорожнього листа, розкладу руху, схеми маршруту . Після проведення перевірки було акт № 029358 від 22.02.2007 року.

На підставі акта про результати перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом винесено постанову про застосування фінансових санкцій №021943 від 07.03.2007 року в сумі 1700 грн.

У відповідності до абз. 2 та 9 ч.1 ст. 34 Закону № 2344, автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Згідно з ч.1 та 2 ст. 39 Закону № 2344, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, водієм не було надано таких документів: ліцензійної картки, дорожнього листа, розкладу руху, схеми маршруту.

Згідно з абз.3 ч.1 ст. 60 Закону № 2344, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною.5 ст. 60 Закону № 2344 передбачено, що порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Таким нормативно-правовим актом є Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567.

Відповідно до п. 32 вказаного Порядку, скарга на постанову про застосування фінансових санкцій може бути подана до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю.

Скарга на постанову подається протягом 10 днів після її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин за заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання, щодо якого винесена постанова, строк може бути поновлений керівником органу державного контролю за умови надання заявником документів, що підтверджують наявність поважних причин несвоєчасного подання скарги в установлений строк (тимчасова непрацездатність, засвідчена в установленому порядку, або перебування у відрядженні).

Враховуючи те, що Відповідачем не було оскаржено постанови про застосування фінансових санкцій №021943 від 07.03.2007 року, то вона є чинною та підлягає виконанню.

Оскільки вказана постанова не була виконана у добровільному порядку, то позовні вимоги Прокурора про стягнення коштів є законними та підлягають задоволенню.

Таким чином, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що апеляційну скаргу Відповідача необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції - скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Стягнути з Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 штрафні санкції у розмірі 1700 гривень, розрахунковий рахунок № 31115106700002 УДК в Житомирській області, МФО 811039, код 22062319, код платежу 210811.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст виготовлено: 22.03.2010 року