Рішення № 85490245, 04.11.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2487/19

РІШЕННЯ

іменем України

04 листопада 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 04.12.2019 №22/626.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачка зазначила, що інспектори праці в порушення вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі по тексту - Порядок №295) відібрали письмові пояснення під час відвідування. Вважає, що інспектори праці штучно створили умови для здійснення інспекційного відвідування, адже позивачка не зверталась до відповідача за інформацією чи консультаціями. Зазначила, що ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 орендують приміщення для здійснення підприємницької діяльності за адресою АДРЕСА_1 . Під час інспекційного відвідування інспектори праці не опитали ФОП ОСОБА_2 щодо наявності договору про трудові відносини з ОСОБА_3 , розташування його робочого місця та графіку його роботи. Вважає, що перебування особи у виробничих приміщеннях підприємства за відсутності належних доказів виконання нею трудових обов`язків не може свідчити про виникнення трудових відносин. Факт перебування працівника ФОП ОСОБА_2 на території здійснення підприємницької діяльності позивачки не є належним доказом перебування у трудових відносинах з останньою. Тому просила скасувати спірну постанову.

У відзиві на позов відповідач просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що під час відвідування та спілкування з позивачкою та її працівниками з метою моніторингу стану дотримання вимог трудового законодавства, інспектори праці з`ясували, що ФОП ОСОБА_1 ймовірно допустила до роботи без укладення трудового договору ОСОБА_3 на посаді офіціанта. Тому інспектори праці прийняли рішення щодо підготовки інспекційного відвідування, як контрольного заходу. Вказав, що позивачка та ОСОБА_3 письмово підтвердили факт виконання ним трудових обов`язків в ресторані "Люксор" з 20.10.2018. Ці пояснення вважає належними та допустимими доказами, які були враховані під час інспекційного відвідування. При визнанні роботодавцем та працівником факту існування між ними трудових відносин з 20.10.2018 у інспекторів немає потреби з`ясовувати особливості такої роботи, графік роботи, умови праці тощо. Повідомлення про прийняття ОСОБА_3 на роботу направлене 23.10.2018. Вважає, що у ході інспекційного відвідування інспектори праці встановили на основі належних та допустимих доказів факт допуску ОСОБА_3 до роботи на посаді офіціанта в період з 20.10.2018 по 23.10.2018. Тому спірна постанова є правомірною.

У додаткових поясненнях позивачка зазначила, що відповідач у відзиві на позов не зазначив норми пункту 5 Порядку №295, який слугував підставою для призначення інспекційного відвідування роботодавця. Вказала, що під час підготовки до інспекційного відвідування інспектори праці позбавлені права вимагати письмові пояснення. 23.10.2019 ОСОБА_3 перебував на території, що орендує ФОП ОСОБА_4 , та знайомився з умовами роботи, які йому пропонував інший роботодавець - ФОП ОСОБА_4 Зазначила, що приміщення ресторану "Люксор" за адресою АДРЕСА_1 орендують два підприємця. Відповідач не встановив, що ОСОБА_3 є працівником ФОП ОСОБА_1 , а не інших суб`єктів господарювання. Отриманні під час відвідування пояснення ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не можуть слугувати основою для прийняття спірної постанови.

Ухвалою від 15.08.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 02.10.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив клопотання представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Заслухавши учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наведене нижче

23.10.2018 посадові особи Управління Держпраці у Хмельницькій області здійснили вихід за адресою вул. Проскурівського АДРЕСА_1 для проведення відповідно до пункту 33 Порядку №295 з метою інформування про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу стану його дотримання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.

Під час відвідування посадові особи Управління Держпраці в Хмельницькій області отримали пояснення позивачки, у яких остання зазначила, що ОСОБА_3 працює по трудовому договору з 20.10.2018, та пояснення ОСОБА_3 , у яких останній зазначив, що працює у ФОП ОСОБА_1 з 20.10.2018 на посаді офіціанта в ресторані "Люксор".

24.10.2018 інспектори праці Управління Держпраці у Хмельницькій області склали службову записку, у якій запропонували першому заступнику начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області здійснити інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1

Управління Держпраці в Хмельницькій області склало акт про неможливість проведення інспекційного від 31.10.2018 №22-01/3193-ІВ/НД у зв`язку з ненаданням позивачкою інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування.

Вимогою від 31.10.2018 №22-01/3193-ІВ/11 посадові особи Управління Держпраці в Хмельницькій області зобов`язали позивачку у строк до 08.11.2018 надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування до Управління Держпраці в Хмельницькій області.

На підставі наказу від 16.11.2018 №238 та направлення від 16.11.2018 №1068/18 посадові особи Управління Держпраці у Хмельницькій області здійснили інспекційне відвідування позивачки з питань оформлення трудових відносин, результати якого оформлені актом інспекційного відвідування від 16.11.2018 №22-01/3538-ІВ.

В акті перевірки від 16.11.2018 №22-01/3538-ІВ посадові особи зафіксували порушення позивачкою вимог частин 1-3 статті 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 №413 (далі - Постанова №413) щодо укладення трудового договору з працівником, допуску цього працівника до роботи та своєчасного подання до ДФС повідомлення про допуск працівника до роботи.

На підставі акту інспекційного відвідування відповідач виніс припис від 22.11.2018 №22-01/3538-ІВ-874 з вимогою усунути порушення статті 24 Кодексу законів про працю України та Постанови №413.

22.11.2018 позивачка надала начальнику Управління Держпраці в Хмельницькій області пояснення, в яких просила її пояснення та пояснення ОСОБА_3 від 20.10.2018 вважати недійними, оскільки такі пояснення були відібрані інспекторами незаконно. Зазначила, що ОСОБА_3 працює з 23.10.2018, а 20.10.2018 та 21.10.2018 останній перебував в ресторані "Люксор" для ознайомлення з роботою.

22.11.2018 ОСОБА_3 надав начальнику Управління Держпраці в Хмельницькій області пояснення, в яких зазначив, що працівникам Управління Держпраці в Хмельницькій області повідомляв, що приходив до ресторану "Люксор" для ознайомлення з умовами роботи. Лише 23.10.2018 повідомив позивачку, що згоден працювати на вказаних умовах. Просив пояснення від 20.10.2018 вважати недійсними.

Рішенням щодо розгляду справи про накладення штрафу від 23.11.2018 №563 Управління Держпраці в Хмельницькій області призначило розгляд справи про накладення штрафу на 04.12.2018.

Постановою від 04.12.2018 №22/626 Управління Держпраці в Хмельницькій області на підставі статті 265 Кодексу законів про працю України наклало на позивачку штраф в розмірі 111690,00 грн за порушення статті 24 Кодексу законів про працю України, Постанови №413.

Не погодившись із спірною постановою, позивачка оскаржила її до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Згідно з частиною 3 статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою №413 передбачено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877-V).

Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 4 статті 2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин 1, 4, 6-8, абзацу 2 частини 10, частин 13, 14 статті 4, частин 1-4 статті 5, частини 3 статті 6, частин 1-4 та 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини 3 статті 22 цього Закону (частина 5 статті 2 Закону №877-V).

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Постановою від 26.04.2017 №295 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до пункту 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Пунктом 20 Порядку №295 визначено, що акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Згідно з пунктами 23, 24 Порядку №295 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності (пункт 27 Порядку № 295).

За змістом пункту 29 Порядку №295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Отже, відповідно до вимог Закону №877-V і Порядку №295 підставою для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, передбаченої статтею 265 Кодексу законів про працю України, за порушення законодавства про працю є вчинення ним порушення, факт якого встановлюється під час інспекційного відвідування або невиїзних інспектувань, та відображений у відповідному акті.

В акті інспекційного відвідування від 16.11.2018 №22-01/3538-ІВ, який слугував підставою для прийняття спірної постанови, відсутнє посилання на обставини, встановлені відповідачем під час інспекційного відвідування 16.11.2018, та отриманні під час такого відвідування документи.

Натомість, акт інспекційного відвідування від 16.11.2018 №22-01/3538-ІВ містить інформацію та опис порушень, встановлених 23.10.2018, опис пояснень, отриманих 23.10.2018 від позивачки та ОСОБА_3

Надаючи правову оцінку зазначеним документам, як доказам порушення позивачкою законодавства про працю, суд враховує таке.

Повноваження щодо отримання пояснень та доказів посадовими особами Держпраці визначенні пунктом 11 Постанови №295, яким передбачено, що під час інспекційного відвідування інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема, ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію /відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.

Згідно з пунктом 6 Порядку №295 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об`єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю. Документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Правовий аналіз Закону №877-V і Порядку №295 свідчить, що підготовка до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування здійснюється після оформлення відповідного наказу, яким призначається проведення вказаних контрольних заходів з визначенням відповідних посадових осіб, які їх проводитимуть, та часових меж таких заходів.

Таким чином, належними та допустимим доказами порушення суб`єктом відвідування вимог законодавства про працю можуть бути лише докази, отримані під час інспекційного відвідування, призначеного та проведеного в порядку, визначеному Порядком №295, або під час підготовки до його проведення, яка здійснюється після призначення інспекційного відвідування.

В акті інспекційного відвідування від 16.11.2018 №22-01/3538-ІВ інспектори вказали, що порушення позивачкою законодавства про працю відбулось в період з 20.10.2018 по 23.10.2018 без посилання на докази, які підтверджують той факт, що позивачка 20.10.2018 допустила до роботи ОСОБА_3 з порушення статті 24 Кодексу законів про працю України.

Однак, відповідно до службової записки, складеної інспекторами праці 24.10.2018, метою відвідування ними ФОП ОСОБА_1 , яке здійснювалось 23.10.2018 відповідно до пункту 33 Порядку №295, було інформування про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу стану його дотримання.

Разом з тим, Порядком №295 не передбачені повноваження посадових осіб Держпраці щодо отримання документів під час відвідування суб`єктів господарювання, якщо таке відвідування відбувається на підставі пункту 33 цього Порядку.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 1 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Суд вважає, що описані в акті інспекційного відвідуванням від 16.10.2018 докази отриманні відповідачем з порушенням Закону №877-V і Порядку №295, тому цей акт є неналежним доказом вчиненого позивачем порушення.

Суд також враховує, що підставою для призначення інспекційного відвідування позивачки слугувала службова записка від 24.10.2018 про результати відвідування позивачки, здійсненого 23.10.2018 відповідно до пункту 33 Порядку №295.

Відповідно до пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Отже, за змістом підпункту 5 пункту 5 Порядку №295 повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю) про виявлені порушення законодавства про працю може слугувати підставою для проведення інспекційного відвідування лише у тому випадку, якщо ознаки таких порушень виявлені в ході виконання цими особами контрольних повноважень.

Згідно з пунктом 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.

Відповідно до пункту 33 Порядку №295 інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу стану його дотримання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.

Тому, передбачене пунктом 33 Порядку №295 відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю не є державним контролем у розумінні цього Порядку, інспектор праці під час такого відвідування не здійснює функції державного контролю за додержанням законодавства про працю, виконання яких дає йому право на отримання пояснень та доказів.

Оскільки відповідно до Порядку №295 під час відвідування в порядку пункту 33 Порядку №295 інспектор не виконує контрольні функції, то результати цих відвідувань (службова, пояснення, документи, отримані від суб`єкта відвідування, тощо) не можуть слугувати підставою для призначення інспекційного відвідування.

Тому, службова записка від 24.10.2018 та сформовані у ній висновки не можуть слугувати підставою для прийняття наказів від 26.10.2018 №215, від 16.11.2018 №238 про призначення інспекційного відвідування, оскільки під час відвідування 23.10.2018 інспектори праці не виконували контрольних повноважень, а лише мали забезпечити позивачку інформацією та консультаціями щодо дотримання законодавства про працю.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

У пункті 169 Рішення у справі "Олександр Волков проти України" Європейський суд з прав людини констатував, зазначив, що вислів "згідно із законом вимагає, по-перше, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві; він також стосується якості закону, про який йдеться, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе, та відповідав принципові верховенства права .

Вчинення органом державної влади дії (прийняття рішень) з порушенням приписів Конституції України та Закону, який регулює відповідні правовідносини, призводить до визнання таких дій (рішень) незаконними та відсутності правових наслідків таких дій (рішень).

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 27 січня 2016 року по справі №21-425а14.

Таким чином, дії відповідача щодо отримання від позивачки та ОСОБА_3 пояснень, вчинені 23.10.2018, до призначенням інспекційного відвідування та складання акту інспекційного відвідування від 16.11.2018, вчинені з порушенням вимог Закону №877-V і Порядку №295, не можуть мати жодних правових наслідків для позивачки, в тому числі слугувати доказами порушення нею законодавства про працю.

Вирішуючи зазначений спір, суд також враховує, що згідно з абзацом 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, на підставі якої спірною постановою позивач притягнута до фінансової відповідальності, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

Під час судового розгляду спору відповідач не довів факт порушення позивачкою частини 2 статті 24 Кодексу законів про працю України та допуску до роботи ОСОБА_3 без укладання трудового договору

Крім того, 23.10.2018 ФОП ОСОБА_2 , а не ФОП ОСОБА_1 уклала трудовий договір з ОСОБА_3 та надіслала до ДФС повідомлення про прийняття на роботу.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірність спірної постанови. Тому позовні вимоги про визнання її протиправною та скасування необхідно задовольнити.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області про накладення штрафу від 04.12.2018 №22/626.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1116,90 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 07 листопада 2019 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області (вул. Камянецька, 74, Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 39793137)

Головуючий суддя Г.В. Лабань