Постанова № 8548884, 25.03.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2010 р. Справа № 62/232-09

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача - Маринушкіної Л.В., дов. №08-11/3679/2-08

відповідача - не з'явився

третьої особи - Горяшки А.В., дов. №6105/2/10-0/3 від 07.09.08 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова (вх. № 390 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 11.01.10 року по справі № 62/232-09

за позовом Прокурора Фрунзенського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків,

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі, м. Харкова,

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 62802,18 грн.,-

встановила:

В порядку статті 2 Господарського процесуального кодексу України Прокурор Фрунзенського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради (позивача) у листопаді 2009 року звернувся до господарського суду Харківської області с позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (відповідача) заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 08.07.2004 року в сумі 62802,18 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.01.2010 року у справі № 62/232-09 (суддя Суярко Т.Д.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову посилався на те, що відповідно до пунктів 20 та 43 договору оренди земельної ділянки від 08.07.2004 року, орендодавець зобов"язаний передати об"єкт оренди орендареві протягом 10 днів з моменту державної реєстрації договору за актом приймання-передачі і вказаний акт є невід"ємною частиною договору. Однак, як зазначив місцевий господарський суд, позивач в порядку статті 33 ГПК України не довів факту передачі відповідачеві орендованого за договором оренди земельної ділянки об"єкту оренди, у зв"язку з чим відповідно статтей 613 та 545 Цивільного кодексу України позивач вважається кредитором, що прострочив, а відповідач звільняється від зобов"язання щодо сплати орендної плати.

Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі м. Харкова, третя особа у справі на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору, з рішенням місцевого господарського суду від 11.01.2010 року у справі № 62/232-09 не погодилася, подала до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржуване нею рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи, прийняття незаконного судового рішення. Тому просить це рішення скасувати.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідач в порушення пункту 9 договору оренди землі від 08.07.2004 року, статті 24 Закону України «Про оренду землі», статті 19 Закону України «Про плату за землю»не здійснював оплату по вказаному договору оренди, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 62802,18 грн.

Також вказує на те, що з моменту укладення договору оренди землі від 08.07.2004 року і до подання позивачем позову по даній справі відповідач жодного разу не оспорював факту чинності вказаного договору та факту передачі йому об"єкту оренди.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2010 року було прийнято апеляційну скаргу ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова до провадження та призначено її до розгляду на 10.03.2010 року о 10:00 год, а також зобов"язано сторони та прокурора надати відзиви на апеляційну скаргу. Копії зазначеної ухвали були направлені сторонам, третій особі та прокурору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2010 року розгляд справи було відкладено на 24.03.2010 року у звязку з неявкою в судове засідання представників сторін.

Представник третьої особи у судових засіданнях 10.03.2010 року та 24.03.2010 року підтримав апеляційну скаргу.

Відповідач свого представника в судові засідання 10.03.2010 року та 24.03.2010 року не направив. На адресу Харківського апеляційного господарського суду повернулася відправлена відповідачеві копія ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні 10.03.2010 року з відміткою пошти «За спливом терміну зберігання».

Також, відповідачеві надсилалась копія ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2010 року.

Вказані копії ухвал надсилалась апеляційним господарським судом на адресу відповідача, яку він вказав у відзиві на позовну заяву, про зміну своєї юридичної або фактичної адреси відповідач суд не повідомляв.

А отже, оскільки копії данних ухвал не були отримані відповідачем з його вини і нормами Господарського процесуального кодексу України на господарський суд не покладено обов"язку з"ясування фактичного місцезнаходження сторони на час вручення поштового відправлення, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань 10.03.2010 року та 24.03.2010 року.

Відзив на апеляційну скаргу, витребуваний ухвалами апеляційного господарського суду від 17.02.2010 року та від 10.03.2010 року відповідач не надав.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 24.03.2010 року підтримав апеляційну скаргу третьої особи, вважає оскаржуване рішення прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи, прийняття незаконного судового рішення, просить це рішення скасувати та задовольнити апеляційну скаргу.

Свою правову позицію по справі обґрунтовує тим, що відповідач в порушення пункту 9 договору оренди землі від 08.07.2004 року, статті 24 Закону України «Про оренду землі», статті 19 Закону України «Про плату за землю»не здійснював оплату по вказаному договору оренди, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 62802,18 грн.

До того ж, в судовому засіданні 24.03.2010 року представник позивача вказував на те, що відповідач впродовж 2009 року сплачував орендну плату, хоча і не в повному обсязі та зазначав про сплату орендної плати в податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009 рік, що свідчить про факт використання ним у 2009 році майна, що було обєктом вказаного договору оренди та про визнання ним самого факту укладення такого договору.

Прокурор в судових засіданнях 10.03.2010 року та 24.03.2010 року також підтримав апеляційну скаргу третьої особи, вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи, прийняття незаконного судового рішення, просить це рішення скасувати та задовольнити апеляційну скаргу.

Заслухавши усні пояснення представників позивача, третьої особи та прокурора, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції слід - скасуванню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, між Харківською міською радою, орендодавцем, та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3, орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки від 08.07.04р. (далі договір оренди землі), відповідно до умов якого орендодавець передав орендарю у строкове платне користування земельну ділянку, що розташована за адресою: м.Харків, вул. Латвійська, загальною площею 0.3140 га. (земельна ділянка №1 площею 0,1520 га та земельна ділянка №2 площею 0,1620 га) для будівництва житлової та громадської забудови. Вказаний договір укладено строком: на період будівництва - до 01.04.06 року, на період експлуатації - до 01.04.29 року.

Державну реєстрацію вказаного договору проведено 08.07.04 року у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) за №8547/04.

Згідно із п.п. 9-11 договору оренди землі орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно, з урахуванням індексу інфляції, у грошовій формі на рахунок відділу державного казначейства у м. Харкові №33210815800002, банк УДК у Харківській області, м.Харкова МФО 851011, код ЄДРПОУ 24134490, код платежу 13050500;01, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітнього місяця.

Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку №1 площею 0,1520 га становить: на період будівництва: 2004 рік - 284,85 грн.; 2005 рік -379,80 грн.; 2006 рік- 559,15 грн.; на період експлуатації: 2006 рік: 2143,95 грн.; з 2007 року - 3107,18 грн. Розмір орендної плати за земельну ділянку №2 площею 0,1620 га становить: на період будівництва: 2004 рік - 303,02 грн.; 2005 рік - 404,02 грн.; 2006 рік - 594,81 грн.; на період експлуатації: 2006 рік - 2280,71 грн.; з 2007 року - 3305,38 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про плату за землю" підставою нарахування плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про плату за землю" платники орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності самостійно обчислюють суму орендної плати станом на 01 січня і до 01 січня поточного року і подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяці.

Згідно з вимогами статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату .

Статтею 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

А тому, оскільки відповідач не надав в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України доказів сплати заборгованості по договору оренди землі, на думку колегії суддів, позовні вимоги про стягнення з відповідача 62802,18 грн. Заборгованості з орендної плати є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову посилався на те, що відповідно до пунктів 20 та 43 договору оренди землі, орендодавець зобов"язаний передати об"єкт оренди орендареві протягом 10 днів з моменту державної реєстрації договору за актом приймання-передачі і вказаний акт є невід"ємною частиною договору. Однак, як зазначив місцевий господарський суд, позивач в порядку статті 33 ГПК України не довів факту передачі відповідачеві орендованої за договором оренди земельної ділянки, у зв"язку з чим відповідно статтей 613 та 545 Цивільного кодексу України позивач вважається кредитором, що прострочив, а відповідач звільняється від зобов"язання щодо сплати орендної плати.

Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком.

Пунктом 43 договору оренди землі встановлено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Як вже зазначалося вище, державну реєстрацію вказаного договору оренди землі проведено 08.07.04 року у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) за №8547/04.

До того ж, з моменту укладення договору оренди землі від 08.07.2004 року і до подання позивачем позову по даній справі відповідач жодного разу не оспорював як факту чинності вказаного договору, так і факту передачі йому об"єкту оренди, сплачував орендну плату, починаючи з моменту укладення договору, тобто з 2004 року, тим самим, визнаючи факт існування такого договору.

Отже, вказаний договір є укладеним сторонами та обов"язковим до виконання, зокрема, щодо оплати орендарем орендної плати по договору.

Крім того, з матеріалів справи, зокрема: копії податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009 рік, заповненої власноручно відповідачем, та копії облікової картки платника вбачається, що відповідач впродовж 2009 року вносив орендну плати за договором оренди землі, хоча і не в повному обсязі. Вказано звідчить про використання ним у 2009 році майна, що було обєктом вказаного договору оренди та про визнання відповідачем. самого факту укладення такого договору.

Таким чином, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, не повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи та порушив норми матеріального права, у зв"язку з чим вказане рішення слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2010 року у справі № 62/232-09 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, р/р №35418001002146) заборгованість по орендній платі за земельну ділянку в сумі 62802,18 грн.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України 942,03 грн. державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя (підпис)

Суддя (підпис)

Суддя (підпис)