Постанова № 8548765, 10.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2010                                                                                           № 27/506

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коротун О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -не з’явилися

від відповідача - Бичек В.А. – представник за довіреністю №б/н від 12.06.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу АТЗТ "Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство "Україна-Реставрація"

на рішення Господарського суду м.Києва від 16.11.2009

у справі № 27/506 ( .....)

за позовом                               ТОВ "Елітна механізація будівництва"

до                                                   АТЗТ "Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство "Україна-Реставрація"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 124502,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Елітна механізація будівництва” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства закритого типу “Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство “Україна-Реставрація” про стягнення 124 502,85 грн., зазначаючи на невиконання відповідачем зобов’язань з оплати підрядних робіт , виконаних позивачем на загальну суму 109 511,48 грн. відповідно до укладеного між сторонами договору № 16/2008 на виконання робіт баштовим краном типу Jaso J110N № 0211 від 20.08.2008 року.

          Окрім суми боргу, позивач просив стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 2 967,67 грн. та збитки від інфляції в розмірі 12 023,70 грн. відповідно до розрахунку, наданого позивачем.

Представник відповідача проти позовної вимоги про стягнення основної заборгованості не заперечив і у судовому засідання 16.11.2009 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання сторонам можливості укласти мирову угоду. Однак, мирову угоду сторони не уклали, і тому спір був розглянутий по суті місцевий господарським судом.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.11.2009 у справі № 27/506 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Елітна механізація будівництва” до Акціонерного товариства закритого типу “Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство           “Україна-Реставрація” про стягнення 124 502,85 грн. задоволено повністю.

Стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу “Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство “Україна-Реставрація” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Елітна механізація будівництва” заборгованість у розмірі 109511, 48 грн., 3 % річних у розмірі 2967,67 грн., збитки від інфляції в розмірі 12023,70 грн., 1245, 03 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Акціонерне товариство закритого типу “Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство “Україна-Реставрація” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 27/506 від 16.11.2009 року у частині стягнення 12023,70 грн. інфляційних витрат, 2967,67 грн. 3 % річних та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення 12023,70 грн. інфляційних витрат та 2967,67 грн. 3 % річних залишити без задоволення. Апеляційну скаргу подано з мотивів невідповідності висновків місцевого господарського суду у частині стягнення ним з боржника інфляційних втрат та 3% річних без урахування дати передачі кредитором довідок про виконані роботи. На думку апелянта , передача боржнику із запізненням довідок про вартість виконаних кредитором робіт не надавала кредитору права вимагати від боржника оплати річних за час прострочення кредитора. За таких обставин справи, і на підставі його розрахунків 3 % річних за прострочення в оплаті за виконані позивачем роботи у вересні 2008 р. становили 1 622,10 грн., а за роботи, виконані у жовтні 2008 р. - 1121,47 грн. Водночас, апелянтом заявлено клопотання про залишення без задоволення вимог позову у частині стягнення 12 023,70 грн. інфляційних втрат та 2 967,67 грн. 3 % річних і з тих підстав , що заборгованість відповідача виникла не в результаті невиконання ним своїх обов’язків за договором , а внаслідок припинення фінансування з боку ТОВ “ Фінансова компанія “Укрреставрація”- замовника будівництва та інших контрагентів відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2010 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу “Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство “Україна-Реставрація” було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.02.2010 року, у якому взяв участь лише представник відповідача (апелянта). Розгляд справи був відкладений до 10.03.2010 р.

У судове засідання 10.03.2010 р. представник позивача не з’явився, однак, суд апеляційної інстанції, зваживши на своєчасне та належне повідомлення позивача про час і місце судового засідання, розглянув апеляційну скаргу і переглянув рішення суду першої інстанції у відсутність представника іншої позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи, 20.08.2009 року між Акціонерним товариством закритого типу “Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство “Україна-Реставрація”(надалі –відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Елітна механізація будівництва”(надалі –позивач) укладено договір № 16/2008 на виконання робіт баштовим краном типу Jaso J110N № 0211 (надалі –договір).

          Згідно з умовами договору позивач зобов’язався виконувати за завданням відповідача роботи баштовим краном типу Jaso J110N № 0211 на об’єкті: “Будівництво житлового будинку з підземним паркінгом по вул. Каунаська, 2-А Дніпровського району м. Києва”, а відповідач зобов’язався оплачувати виконані роботи.

          На виконання умов договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 109 511,48 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про вартість виконаних підрядних робіт та витрат типової форми КБ-3 за вересень 2008 року на суму 39 865,60 грн., за вересень 2008 року на суму 17 329,73 грн., за жовтень 2008 року на суму 43 160,83 грн., за листопад 2008 року на суму 1 307,90 грн. та за грудень 2008 року на суму 7 847,42 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.

Відповідно до пункту 4.6. договору відповідач зобов’язався щомісячно в термін до п’ятнадцятого числа проводити оплату виконаних робіт за попередній місяць на підставі підписаних сторонами щомісячних довідок про вартість виконаних підрядних робіт та витрат типової форми КБ-3 або надавати мотивовану відмову у їх підписанні.

Місцевий господарський суд, правильно встановивши , що заборгованість відповідача на день розгляду спору становить 109 511,48 грн., позатим дійшов хибного висновку про обґрунтованість нарахованої позивачем до стягнення суми 3% річних на підставі оцінки лише пункту 4.6. Договору без урахування інших його умов.

Так, господарський суд м. Києва вважав, що за роботи, виконані в вересні 2008 року, відповідач зобов’язаний був розрахуватися у термін до 15.10.2008 року, за роботи, виконані в жовтні 2008 року, –в термін до 15.11.2008 року, за роботи, виконані в листопаді 2008 року, – в термін до 15.12.2008 року та за роботи, виконані в грудні 2008 року, – в термін до 15.01.2009 року.

Утім, такий висновок без належної оцінки пункту 3.5. договору є неповним і призводить до прямого порушення положень ст. 613 ЦК України.

Згідно з п. 3.2. Договору субпідрядник (позивач) зобов’язався представляти підряднику (відповідачу) для оформлення та оплати щомісячні довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма №          КБ-3) з наданням змінних рапортів роботи баштового крану в термін до 29 числа поточного місяця за умови оформлення підрядником змінних рапортів роботи баштового крану до 27 числа того ж місяця.

Однак, як вбачається з довідки вартості виконаних робіт у вересні 2008 р., її складено 07.10.2008 р. ( а.с. 25), тоді як довідка вартості виконаних робіт у жовтні 2008 - 05.11.2008 р. ( а.с.27).

В силу частин 1 ,2, та 4 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Місцевий господарський суд на це уваги не звернув і тому прийняв рішення , яким стягнув з відповідача (боржника у зобов’язанні) 3% річних за час прострочення кредитора, що призвело до їх неправомірного збільшення на суму 40,22 грн.

Інші вимоги позову , які пов’язані із нарахування інфляційних у розмірі 12 023,70 грн. , та 3 % річних за прострочення в оплаті вартості виконаних робіт за листопад - грудень 2008 р. у розмірі 198,22 грн., суд апеляційної інстанції вважає обґрунтовано задоволеними судом першої інстанції, виходячи з того, що факт прострочення виконання грошових зобов’язань відповідачем мав місце, вказана заборгованість ним не сплачена, а право кредитора вимагати від боржника сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, засноване на ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Клопотання та доводи апелянта на його підтримку про звільнення відповідача від відповідальності за невиконання грошових зобов’язань повністю, колегія суддів відхиляє як необґрунтоване та у зв’язку із відсутністю обставин , які можуть бути враховані при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій.

Більше того, доводи апелянта про недоведеність позивачем вини відповідача у порушенні зобов’язання, не приймається судом апеляційної інстанції, оскільки тягар доведення відсутності своєї вини у невиконанні зобов’язання в силу ч. 2 ст. 218 ГК України покладається на учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання .

Відповідно до вказаної норми суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За таких обставин справи, рішення господарського суду підлягає зміні із відмовою у задоволені вимог позивача про стягнення з відповідача 40, 22 грн. річних, а апеляційна скарга - частковому задоволенню. Відповідно судом апеляційної інстанції здійснюється інший розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволеним позовних вимогам .

Судові витрати, понесені апелянтом при зверненні із апеляційною скаргою, відносяться на нього на підставі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу “Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство “Україна-Реставрація” задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2009 у справі № 27/506 змінити з викладенням його резолютивної частини у такій редакції.

“Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу “Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство “Україна-Реставрація”(04070, м. Київ, пл. Контрактова, 4; ідентифікаційний код 21616277) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Елітна механізація будівництва”(01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 5; ідентифікаційний код 33151682) заборгованість у розмірі 109 511 (сто дев’ять тисяч п’ятсот одинадцять) грн. 48 коп., 3 % річних у розмірі 2 927 (дві тисячі дев’ятсот двадцять сім) грн. 47 коп., збитки від інфляції в розмірі 12 023 (дванадцять тисяч двадцять три) грн. 70 коп., 1 243 (одну тисячу двісті сорок три) грн. 28 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять ) грн. 90 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні іншої частини позову – відмовити.”

Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Матеріали справи повернути місцевому господарському суду

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

26.03.10 (відправлено)